Кафедра "Філософія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3016

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/philosophy

Сучасна назва – кафедра "Філософія", первісна – кафедра діалектичного та історичного матеріалізму.

Кафедра створена 20 квітня 1957 року з ініціативи Івана Івановича Чорного, який і став її першим завідувачем.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 4 доктора і 4 кандидата філософських наук; 2 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Фільтри

2023 - 20244

Налаштування

Автор: search.filters.author.Годзь, Наталія БорисівнаORCID: search.filters.orcid.https://orcid.org/0000-0003-2717-1232

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 4 з 4
  • Ескіз
    Документ
    Гносеологічний вимір освітньої стратегії для майбутнього
    (Видавничий дім "Гельветика", 2024) Дольська, Ольга Олексіївна; Дишкант, Тетяна Миколаївна; Годзь, Наталія Борисівна
    Автори намагаються проаналізувати можливі підстави для формування моделі освіти майбутнього. Спираючись на теоретичні розробки Нового часу і Просвітництва, зроблено висновок, що основою будь-яких освітніх стратегій залишаються філософські засади у вигляді теоретичного напрацювання видатних мислителів-філософів і мислителів-педагогів. Один із вимірів освітніх стратегій – гносеологічний – залишається найпотужнішим і в сучасних умовах кризи освіти і формування майбутньої нової її парадигми. При вибудові моделі майбутньої освіти автори пропонують орієнтуватися на такі блоки: блок, який буде визначати основи мотивацій щодо формування суб’єктів навчання; блок, який прив’язаний до факторів, що впливають на гносеологічну ситуацію сучасності в освіті і вказують на необхідні трансформації самого процесу навчання, центральним стрижнем якого є поєднання методології з аксіологією, а когнітивні компетенції – з ціннісними. Оскільки науковість стала виконувати роль головного критерію при оформленні та передачі знань, підвищується роль наукової раціональності з урахуванням її особливого значення у формуванні принципів методологічного характеру навчання. Тому в центрі уваги опинилася тема мислення і тема свідомості, зокрема ство рення певних полів свідомості з метою виходу на певні сенси. Стан якості думки, яка переживається суб’єктом навчання, прямо і опосередковано вказує на очікування змін у мисленні. В освіті це виявляється у пошуку розу мових конструкцій, передусім, методологічного характеру, що активізує різного роду методологію.
  • Ескіз
    Документ
    Переваги і недоліки цифрової освіти в контексті викладання дисціпін з точки зору філософії освіти
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Годзь, Наталія Борисівна
    Стаття представляє собою перший крок автора в дослідженні футурологічного аспекту майбутньої педагогіки і системи освіти з позиції філософії та суспільствознавчих та педагогічних, медичних та психологічних наук. Статтю присвячено аналітичному дослідженню та порівняльному аналізу цифрової освіти в Китаї, Литві та Україні. За допомогою порівняльно-зіставного методу досліджено позитивні та негативні риси цифрової освіти. Доведено, що сучасність без урахування знання минулих методик технічних засобів навчання навіть в епоху діджиталізації буде не повною. Обґрунтовано значущість людського компонента у педагогіці, який не замінить жодний штучний інтелект.
  • Ескіз
    Документ
    Реабілітація як відновлення цілісності в контексті особливостей розуміння практичного значення застосування лінгво-філософського аналізу сучасної дійсності
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Годзь, Наталія Борисівна; Круць, Олександр Анатолійович
    Актуальність статті полягає в продовженні дослідження феномену війни та повоєння, в яких одним з головних проблемних питань є питання захисту, відновлення як загальної системи держави на всіх її складових компонентах, так і підтримка та відновлення громадян країни, технологій, виробництва та її природних ресурсів (де це можливо зробити). Війна представляє собою збройний конфлікт, в якому на разі як показує практика активно використовуються нові і старі форми зброї, технологій та інші елементи втручання та деструкції з боку ворога. Філософія тісно пов’язана з питаннями ідеології, питаннями здоров’я, тощо, саме тому, сучасна агресія супроти України при дослідженні показує низку відмінностей як у веденні війни, так і у питаннях теорії та практики реабілітації в порівнянні з попередніми війнами та, як наслідок, з очікуваним періодом повоєння. Саме це та відновлення цілісності або реабілітації і є питанням першочергового вивчення та запровадження їх висновків на теоретичному та практичному рівнях не лише у філософському просторі, але і в дисциплінах та галузях інших наук.
  • Ескіз
    Документ
    Сумління чи совість? До питань тлумачення сенсу та змісту понять
    (2023) Годзь, Наталія Борисівна