Кафедра "Філософія"
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3016
Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/philosophy
Сучасна назва – кафедра "Філософія", первісна – кафедра діалектичного та історичного матеріалізму.
Кафедра створена 20 квітня 1957 року з ініціативи Івана Івановича Чорного, який і став її першим завідувачем.
Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".
У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 4 доктора і 4 кандидата філософських наук; 2 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Документ Гносеологічний вимір освітньої стратегії для майбутнього(Видавничий дім "Гельветика", 2024) Дольська, Ольга Олексіївна; Дишкант, Тетяна Миколаївна; Годзь, Наталія БорисівнаАвтори намагаються проаналізувати можливі підстави для формування моделі освіти майбутнього. Спираючись на теоретичні розробки Нового часу і Просвітництва, зроблено висновок, що основою будь-яких освітніх стратегій залишаються філософські засади у вигляді теоретичного напрацювання видатних мислителів-філософів і мислителів-педагогів. Один із вимірів освітніх стратегій – гносеологічний – залишається найпотужнішим і в сучасних умовах кризи освіти і формування майбутньої нової її парадигми. При вибудові моделі майбутньої освіти автори пропонують орієнтуватися на такі блоки: блок, який буде визначати основи мотивацій щодо формування суб’єктів навчання; блок, який прив’язаний до факторів, що впливають на гносеологічну ситуацію сучасності в освіті і вказують на необхідні трансформації самого процесу навчання, центральним стрижнем якого є поєднання методології з аксіологією, а когнітивні компетенції – з ціннісними. Оскільки науковість стала виконувати роль головного критерію при оформленні та передачі знань, підвищується роль наукової раціональності з урахуванням її особливого значення у формуванні принципів методологічного характеру навчання. Тому в центрі уваги опинилася тема мислення і тема свідомості, зокрема ство рення певних полів свідомості з метою виходу на певні сенси. Стан якості думки, яка переживається суб’єктом навчання, прямо і опосередковано вказує на очікування змін у мисленні. В освіті це виявляється у пошуку розу мових конструкцій, передусім, методологічного характеру, що активізує різного роду методологію.Документ Про інтелектуальні зрушення в історії людства (мислення для інформаційного простору)(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Сунь, Вей; Дольська, Ольга ОлексіївнаСтаття присвячена одному з найактуальніших питань сучасної філософії, а саме ‒ проблемі формуванні інтелектуального багажу людства. Мова йде про інтелектуальні революції, про їхній характер і періоди становлення. Автори використовують метод філософської рефлексії, спираючись на першоджерела попередніх дослідників цього процесу, починаючи з їхнього концептуального аналізу з метою відстежити періоди і характерні ознаки розвитку цих складних процесів еволюції людини і її інтелектуального підґрунтя. Автори висувають тезу, що сьогодні людство знаходиться на порозі третьої інтелектуальної революції. Підтвердженням цього є активне використання нового термінологічного словника, який вже став "повсякденням" нашого життя, не зважаючи на те, що він є результатом розвитку високих технологій інформаційного характеру. Підкреслюється також ідея того, що трансформація мислення окремих людей, які працюють і думають за нових умов, викликана наукою та високими технологіями. Цей фактичний матеріал прямо і побічно "впливає" на зміни у характері мислення широких верств суспільства, і, як слідство, адаптування до трансформацій у евристичній сфері охоплює величезні за масштабом маси людей.Документ Між техносферою та антропосферою: до методології аналізу умов формування інтелектуальної революції(НТУ "ХПІ", 2018) Дольська, Ольга ОлексіївнаІнтелектуальні революції є результатом домінування визначної ментальності. Для опису духу епохи, для характеристики ментальності ХХІ століття необхідно враховувати трансформації, перш за все, в таких пластах людського буття, як антропосфера та техносфера. Опис таких складних форм буття приводить до наступного висновку: сучасна ситуація в науці та філософії прямує у пошуках балансу між природничими, технічними, технологічними та соціально-гуманітарними науками, що приводить до формування особливої ментальності, яка формується на ґрунті нового типу знань.Документ Домінанти третьої інтелектуальної революції та завдання сучасної освіти(Мелітопольський державний педагогічний університет ім. Богдана Хмельницького, 2015) Дольська, Ольга ОлексіївнаУ центрі уваги - розмова про інтелектуальні революції людства. Автор окреслює деякі основні напрями розвитку практичної діяльності в сучасному освітньому просторі. Кожен з них опосередковано або прямо грунтується на футурологічних прогнозах.