Кафедра "Філософія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3016

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/philosophy

Сучасна назва – кафедра "Філософія", первісна – кафедра діалектичного та історичного матеріалізму.

Кафедра створена 20 квітня 1957 року з ініціативи Івана Івановича Чорного, який і став її першим завідувачем.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 4 доктора і 4 кандидата філософських наук; 2 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Фільтри

2021 - 20223

Налаштування

Автор: search.filters.author.Коростильов, Геннадій ЛеонідовичКлючові слова: search.filters.subject.техніка

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Морально‒психологічний аспект при підготовці сучасних військових фахівців
    (2022) Коростильов, Геннадій Леонідович
  • Ескіз
    Документ
    Трансформація розуміння техніки в дослідженннях Мартіна Гайдеґґера
    (Національний університет “Одеська юридична академія”, 2022) Коростильов, Геннадій Леонідович
    У статті розглядається питання про трансформацію розуміння техніки з боку М. Гайдеґґера. Питання складне і не може бути обмеженим тільки однією або двома роботами. Розгляд пропонується робити на основі історико-філософського аналізу його відомих праць. Підкреслено, що нормативність існування техніки і технічного прив'язано до таких категорій, як Істина, Природа, Dasein, людина та її екзистенція. У статті доведено, що шлях розуміння техніки розглядається німецьким мислителем у контекстах його основних тем і органічно вписується в його екзистенційні та феноменологічні уподобання. Розуміння техніки і технічного йде від інструментального характеру, потім думки розгортаються навколо антропологічного з виходом на її онтологічний вимір. У пізніх працях М. Гайдеґґер проводить паралель між зв'язком людини із природою і зв'язком техніки із природою, що дає йому можливість окреслити екзистенційний спосіб існування і людини, і техніки. Сутнісною ознакою техніки і технічного стає процедура виведення "Потаємного" у "Неприховане" завдяки їхньому співіснуванню із природою. Саме така логічна лінія розуміння техніки дає йому можливість перейти від інструментального її сприйняття до онтологічного. Досліджуючи онтологічну природу техніки, М. Гайдеґґер здійснив рефлексію "виводу" техніки з категорії "суб'єктивної інтерпретації", що притаманно інструментальним і антропологічним підходам, і надав вагу "об’єктивній інтерпретації", зробивши питання про техніку, її сутність та зв'язок із людиною та її буттям первинним філософським питанням. Також автор статті підкреслює тезу М. Гайдеґґера про те, що розуміння техніки та технічного тісно пов'язане з історичною епохою та розвитком науки. Це дає змогу зробити висновки, по-перше, про постійну трансформацію розуміння техніки та технічного. По-друге, наслідком такого зв'язку є особливе ставлення людини до природи, а зосередженість на проблемі буття з урахуванням сучасного розвитку техніки та технічного стає особливою філософською рефлексією.
  • Ескіз
    Документ
    Філософський аналіз військово‐технічної революції ХХІ століття
    (Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, 2021) Коростильов, Геннадій Леонідович
    На початку XXI ст. все частіше став використовуватися термін військово‐технічна революція (ВТР). У статті проводиться його філософський аналіз та історія появи, даються головні ознаки самих революцій, обґрунтовується їхня кількість, спираючись на аналітичні розвідки дослідників розвитку суспільства і сучасних аналітиків у галузі філософії війни, як вітчизняних, так і закордонних. Показується зв'язок між революцією і техніко‐технологічним укладом суспільства, з одного боку, і змінами в характері ведення сучасної війни, термінами і масштабами розвитку бойових дій, з іншого. Відштовхуючись від традиції філософських роздумів про філософію техніки, автор зосередився на трансформаціях, характерних для сучасної війни, важливості онтологічного і антропологічного чинників в сучасній військовій справі. Автор спирається на широкий ілюстративний матеріал, який дав можливість показати зміни в шостій військово‐технічній революції. В якості прикладу (свого роду метод Сase study) розглядається характер використання в сучасній війні безпілотних літальних апаратів і роботизованих військових систем. Спираючись на конкретний матеріал, автор доводить, що характер сучасної війни має гібридний характер, але і сама гібридність неоднорідна за своїм характером. Останнє дозволило стверджувати наявність перехідного періоду між шостою та сьомою військово‐технічними революціями.