Кафедра "Філософія"
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3016
Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/philosophy
Сучасна назва – кафедра "Філософія", первісна – кафедра діалектичного та історичного матеріалізму.
Кафедра створена 20 квітня 1957 року з ініціативи Івана Івановича Чорного, який і став її першим завідувачем.
Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".
У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 4 доктора і 4 кандидата філософських наук; 2 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.
Переглянути
14 результатів
Результати пошуку
Документ Освіта в епоху інформаційних технологій: як забезпечити розвиток особистості?(Дніпровська академія неперервної освіти, 2024) Міщенко, Віктор Іванович; Городиська, Ольга Миколаївна; Дишкант, Тетяна МиколаївнаУ статті розглянуті найбільш важливі питання філософії освіти в умовах розвит ку інформаційно-комунікаційних технологій. У ході аналізу інформатизації освітнього проце су зроблено висновок про те, що він не може обмежуватися формальною стороною використання «високих» технологій, – вони мають відрізнятися не тільки «наукомісткістю», але й «людиномірністю», реалізовувати не тільки функції комп’ютеризації і медіатизації, але й завдання процесу інтелектуалізації, спрямованого на зростання інтелектуального потенціалу особистості і суспільства, забезпечувати не тільки технократичний, але й гуманітарний підхід, при якому інформаційна технологія вважається важливою частиною людського життя, а філософія освіти розглядає питання існування системи освіти у взаємозв’язку з проблемами культури, духовності, цивілізаційним розвитком взагалі і глобальними проблемами, характером духовного розвитку особистості. Наголошено, що людина може зберегти шанс на існування в умовах взаємодії з надпотужним штучним інтелектом, якщо вона збереже мотивацію до творчості і інтелектуального лідерства, але вирішення цього питання залежить від подолання можливого «шоку майбутнього», її здатності адаптуватися в умовах «кібернетичної революції» і «технологічної сингулярності», коли технологічний прогрес стане неке рованим та необоротним. Надано рекомендації щодо перебудови свідомості і ціннісних орієнтацій світогляду з метою збереження соціальної активності людини, її прагнення до інтелектуального лідерства. Проаналізовано проблему втрати невербальних засобів комунікації, експресивності при проведенні занять з використанням інформаційно-комунікаційних засобів інформації та дистанційного навчання, звертається увага на необхідності використання активних методів навчання. Оскільки робота з великими обсягами інформації може привести до втрати здатності до концентрації й труднощам розміркування на абстрактному рівні, розглядається завдання щодо розвитку пошукової активності, критичного та проблемного мислення. З метою виведення людини зі стану «занурення у віртуальний простір» робляться певні спроби щодо визначення практичної спрямованості навчального процесу в «суспільстві знань».Документ Контури ноосферності у ХХІ столітті: погляд у майбутнє(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Міщенко, Віктор Іванович; Смоляга, Марина ВіталіївнаУ статті зроблено спробу осмислити сучасне розуміння ноосфери з урахуванням як досягнень людства у створені високих технологій, так і кризових явищ, які виникають в процесі досягнення планетарної стадії розвитку. Розглянуто деструктивні види діяльності і прагнення людини до творення; вказано на домінуючи види діяльності людства по відношенню до природи в різних типах цивілізацій. Виявлено глобальний ноосферний аспект інтелекту, який розкриває ноосферну єдність природи і людства, розглянуто зміст ноосферного інтелекту як цивілізаційного надбання; вказано на ознаки ноосферності в інтелектуальності особистості; запропоновано чотири етапи становлення та розвитку ноосферного суспільства.Документ Філософія техніки між ХХ і ХХІ століттями як відповідь на виклики війни і виходу до нової цивілізації(Харківський національний університет імені B. H. Каразіна, 2022) Городиська, Ольга Миколаївна; Міщенко, Віктор ІвановичРоздуми про техніку завжди були в центрі уваги науковців. Вони були різноманітними, що привело до диференціації форм рефлексії над технікою. Зміни торкалися, перш за все, онтологічної і гносеологічної концепцій техніки, бо саме вони «вказували» на зміни у ціннісних орієнтаціях культури і, в подальшому, цивілізації, усього людства. Сьогодні суспільство зіткнулося із викликами глобального характеру, коли активними і «безжалісними» стали питання про військову техніку, про військово-технічні зрушення і революції, про те, якою мірою людство стало заручником тих технічний відкриттів, винаходів, які можуть повністю перевернути онтологію і вітальні характеристики людства. Автори підкреслюють, що філософія завжди намагалася розглядати техніку в її єдності із соціально-культурною проблематикою. Питання майбутнього типу цивілізації не викликає жодного сумніву: вона вибудовується за рахунок технічних надбань.Але роздуми над технікою у військовій площині, які відрізняються своєю рефлексією і відкривають нові горизонти значення техніки і технічного, ще раз потребують філософського осмислення такого суттєвого феномену для людства, як техніка. Питання збалансованого підходу до техніки із відповіддю, що має стати тією могутньою силою, яка стримає деструктивні елементи предмету дослідження, знаходиться в центрі уваги авторів. У перехідний період між ХХ і ХХІ ст. філософія техніки зосереджується на питанні ідей, за рахунок яких має вибудовуваться методологічні лінії дослідження техніки і усього технічного. Очевидність того, що техніка, особливо її військові зразки набувають все більше страшенного, антилюдського характеру, не викликає сумніву. Єдине, що може змінити такі негативні елементи прогресу, ‒ це вирішальне значення духу людини. Саме дух людини має перетворитися на силу, яка має здійснювати контроль над технікою, особливо військовою, а реалізація потужності духу в ситуації сьогоднішнього дня має бути покладена в основу ідеї для оформлення будь-якої методологічної лінії у філософських роздумах про техніку.Документ Філософія(Видавництво Іванченка І. С., 2024) Владленова, Іліана Вікторівна; Годзь, Наталія Борисівна; Городиська, Ольга Миколаївна; Дольська, Ольга Олексіївна; Дишкант, Тетяна Миколаївна; Єрмоловський, Микола Анатолійович; Міщенко, Віктор Іванович; Смоляга, Марина Віталіївна; Тарароєв, Яків ВолодимировичНавчально-методичний посібник розкриває основні складові історії світової та вітчизняної філософії. Наголос зроблено на систематичному викладенні поглядів класичних та сучасних філософських шкіл та напрямків. Посібник спрямовано на більш широкий масштаб матеріалу, оскільки увага авторів зфокусовано на становленні сучасної філософії. Посібник створено для студентів Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» усіх форм навчання та Військового інституту танкових військ НТУ «ХПІ».Документ Штучний інтелект у долі людини: погляд з майбутнього(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Міщенко, Віктор Іванович; Шимченко, О. В.Документ Совість як основа інтелектуально-моральної духовності(2022) Міщенко, Віктор ІвановичДокумент Історичний вимір духовності(Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, 2023) Міщенко, Віктор ІвановичУ статті розглядається проблема визначення загальноісторичного рівня розвитку духовності з метою осягнення її ніверсального філософського смислу, ролі в долі цивілізації. Автор виділяє психологічний, психолого-педагогічний, психолого-соціальний, соціально-психологічний та аксіологічний рівень аналізу, які застосовуються сучасними дослідниками. З метою виявлення найзагальнішого рівня аналізу – соціального автор застосовує діалектичний підхід, розглядає духовність в історичному русі, тобто як історичне поняття. У пошуках методології наукового дослідження автором виявлені певні недоліки загальноприйнятих світоглядних підходів: матеріалізму, суб’єктивного та об’єктивного ідеалізму. Визначається, що певну роль інтегративного підходу може здійснити звернення до категорії «цивілізація», яка поєднує матеріальні та духовно-культурні складники, є підґрунтям виявлення екоантропологічного підходу. Застосування екоантропологічного підходу дає можливість виділити основні історичні типи цивілізаційної діяльності людства – освоєння, підкорення й одухотворення природи, та відповідні їм історичні типи цивілізації: космогенну, техногенну та антропогенну. Автор робить висновок про те, що історичні типи духовності відповідають цим типам цивілізаційного устрою, та вказує на їх зв’язок з відповідними типами духовного устрою – катарсичної, інноваційної та інтелектуально-моральної духовності. Розкривається історичне завдання кожного типу духовності стосовно людини: створення людського в людині, розвиток та удосконалення лю дини, реалізація людиною власної місії або покликання людини у Всесвіті. Інтелектуально моральна духовність має первинне завдання: гармонізувати цивілізаційний розвиток на зламі тисячоліть, усі складники антропо-інфо-техно-екосфери, забезпечити створення справжнього технотронного суспільства, трансформацію до планетарно-космічної в найбільш загрозливий час існування людства. Робиться висновок про те, що нова форма не скасовує стару взагалі, а народжується на її основі, але визначає нові пріоритети існування, стратегії розвитку нової цивілізації. Розвиток нових типів духовності стає когерентним стосовно розвитку матеріальних утворень Всесвіту, форм руху матерії (фізичної, хімічної, біологічної, соціальної), що може розглядатися як подальший крок у розвитку теорії глобального еволюціонізму.Документ Вступ до філософії(ФОП Іванченко І. С., 2018) Владленова, Іліана Вікторівна; Годзь, Наталія Борисівна; Городиська, Ольга Миколаївна; Дольська, Ольга Олексіївна; Дишкант, Тетяна Миколаївна; Єрмоловський, Микола Анатолійович; Кальницький, Едуард Анатолійович; Міщенко, Віктор Іванович; Смоляга, Марина Віталіївна; Тарароєв, Яків ВолодимировичУ навчально-методичному посібнику розкриваються складові з історії світової та вітчизняної філософії. Дається систематичний виклад поглядів класичних та сучасних філософських шкіл та напрямків. Це посібник нового покоління: автори пропонують більш широкий масштаб матеріалу і ставлять наголос на історії філософії сучасного часу. Для студентів Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», студентів і курсантів Військового факультету ім. Верховної Ради України при НТУ «ХПІ».Документ Роль філософії у формуванні духовного обличчя особистості(Львівська православна богословська академія УПЦ КП, 2017) Міщенко, Віктор ІвановичДокумент Духовна культура: раціональні та ірраціональні аспекти(Харківський університет Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба, 2007) Міщенко, Віктор ІвановичМета дослідження полягає у розгляді основних концептуальних підходів до взаємозв’язку духовної культури та релігійності, які ґрунтуються на певних розбіжностях в поєднанні раціонального та ірраціонального компонентів духовної культури в сучасних умовах.