Кафедра "Філософія"
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3016
Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/philosophy
Сучасна назва – кафедра "Філософія", первісна – кафедра діалектичного та історичного матеріалізму.
Кафедра створена 20 квітня 1957 року з ініціативи Івана Івановича Чорного, який і став її першим завідувачем.
Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".
У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 4 доктора і 4 кандидата філософських наук; 2 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.
Переглянути
7 результатів
Результати пошуку
Документ Возможно ли говорить о рациональности йоги?(Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди, 2019) Лобас, Виктория ВладимировнаВ мировой философской практике йоге уделяют огромное внимание: читаются курсы в ведущих университетах мира, открыты различного рода проекты по изучению этого вида духовной техники, продолжаются исследования в области истории, и конечно есть ряд ученых, которые связывают знания о ней, как с научным характером исследований, так и с практическим ее приложением в современной культуре. К сожалению, в отечественной литературе недостаточно внимания уделяется такой древней и актуальной в современном мире философии. В статье мы ставим задачу проанализировать эту сторону многогранной человеческой жизни с позиций современного европейского исследователя. Восточную культуру можно рассматривать в контексте искусства, религии, мифологии, но возникает вопрос: а можно ли ее рассматривать и оценивать в контексте мыслительного, рационального дискурса? На основе древних текстов, на основе работ известных индологов, современных европейских философов предпринята попытка описать рациональность йоги и дать ей определение. Автор выходит на общий характер рациональности Востока, представленный космологически-мифологическим мировоззрением. Делает вывод, что для человека Востока существуют другие нормы и критерии рациональности, нежели для европейски ориентированного мировоззрения. Автор также анализирует характер оформления мышления человека с такой формой мировоззрения.Документ Yoga as a retreat from a modern life(Lietuvos sporto universitetas, 2019) Lobas, ViktoriaДокумент Философия недвойственности в Тайттирия Упанишад (на примере модели Панча Коша)(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018) Лобас, Виктория ВладимировнаДокумент Два символа абсолютной реальности в Бхагавадгита(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Лобас, Виктория ВладимировнаДокумент Тілесні можливості йога (на прикладі "Йога-сутра Патаджалі")(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Лобас, Вікторія ВолодимирівнаДокумент Цінність взаємовпливу культур Сходу та Заходу(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Лобас, Вікторія Володимирівна; Дольська, Ольга ОлексіївнаДокумент Йога як крок до "автентичного вертикального напруження": можливості та реальності(Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, 2019) Дольська, Ольга Олексіївна; Лобас, Вікторія ВолодимирівнаСучасні зміни в суспільстві, глобалізація, міжкультурні контакти привели до несподіваних результатів, пов’язаних із розумінням традиції Йоги. Фахівці досліджують культурологічний, психологічний, медико-практичний, соціальний виміри занять Йогою, але основне значення Йоги як пошуку можливостей для вертикального сходження в умовах напруженого та стрімкого за темпами розвитку світу нівелюється. Є ряд досліджень із описами типів сучасної Йоги, які сформувалися під впливом саме культури Заходу. Автори статті пропонують переглянути ідею освіти саме західного зразка, спираючись на роздуми П. Слотердайка. Мистецтво виховання (Paideia) стало інноваційним кроком давніх греків з метою наближення учнів до вертикальної стіни як символу здійснювати кроки до неможливого. Але вимоги життя за умов становлення індустріального суспільства знизили напругу цього гасла. В культурі індустріального суспільства Йога як традиційна сфера східної філософії трансформувалась в новий феномен, роль та значення якого має досить розпливчатий характер по відношенню до своїх коренів. Найчастіше Йогу розуміють як синтез духовного і фізичного із домінуванням останнього, не беручи до уваги її світоглядний характер і досвід та філософію Гуру, Йогіна (вчителя). Автори підкреслюють схожість ідей між вищими вимогами у пошуках виходу до трансцендентного у культурах Сходу та Заходу на прикладах паралельного читання ідей Paideia та традиційної Йоги. Епістемологія Йоги допомагає усвідомити нерозривність знань та моралі. В умовах розвитку сьогодення, коли ми відчуваємо перехід до нового характеру знань, де зацікавленість тілесним розгортається в нових контекстах, Йога починає новий віток трансформацій. До того ж феномен тілесного набуває особливого значення в умовах відходу від метафізичної традиції розуміння людини. Тіло стає метафорою для означеності усього, що виходить за межі суто фізичного. Якщо епоха модерну позбавила людину найголовнішої її знахідки пошуку трансцендентного, пошуку виходу до нього, то в нових умовах розвитку людства ідея навчання антропотехнікам може наблизити Йогу до її первісних витоків.