Кафедра "Філософія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3016

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/philosophy

Сучасна назва – кафедра "Філософія", первісна – кафедра діалектичного та історичного матеріалізму.

Кафедра створена 20 квітня 1957 року з ініціативи Івана Івановича Чорного, який і став її першим завідувачем.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 4 доктора і 4 кандидата філософських наук; 2 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Фільтри

2020 - 20245

Налаштування

Початкова дата: 2020Ключові слова: search.filters.subject.society

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5
  • Ескіз
    Документ
    Філософське розуміння економіки сучасного світу крізь інтелектуальний спадок Аристотеля
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Захаров, Євгеній Вячеславович; Тарароєв, Яків Володимирович; Захаров, Вячеслав Анатолійович
    Автори статті, визначаючи основні характеристики сучасної світової економіки, займаються її аналізом та намагаються зрозуміти чи дійсно вона є економікою, або все ж таки вона є хрематистикою за Аристотелем. Керуючись показниками «якості життя» та кількісним співвідношенням «багатства та бідності» у світі, автори застосовують їх як еквіваленти понять «економіки» та «хрематистика» Аристотеля. Автори також звертаються до процесу «цифровізації» суспільства як головної характеристики сучасної економіки (зокрема) та як фактору, який виводить економіку у новий світ, додаючи до дискурсу етичний акцент. У кінці роботи автори наголошують на необхідності доповнення класичних концептів «економіки» та «хрематистики» новими етичними поняттями.
  • Ескіз
    Документ
    Digital education in China: a social and philosophical analysis
    (Liha-Pres, 2022) Sun, Wei
  • Ескіз
    Документ
    Трансформація витоків влади як основи права у сучасному світі (онтологічний підхід)
    (Право, 2023) Дишкант, Тетяна Миколаївна
    У статті дається аналіз постсучасного способу буття права в аспекті його підґрунтя й походження. Завдяки розгляду основних філософських концепцій права виявляється, що саме являє собою влада як основа права. Показано, що і в разі правового позитивізму, і в разі природно-правової концепції права йдеться про опору на раціональність, але раціональність різних видів: у першому випадку – на функціональну, що забезпечує прагматичний рівень, у другому – на субстанційну, як на сферу цінностей та смислів. Проаналізовано, завдяки чому і як змінюється характер основи права в ситуації постмодерну.
  • Ескіз
    Документ
    Посткоронавірусний світ: кризис в національній безпеці та мрії про "суспільство споживання"
    (Гілея, 2020) Владленова, Іліана Вікторівна
    Метою статті є вивчення нових реалій, спричинених пандемією, з використанням філософського аналізу. Коронавірусна пандемія вважається найбільшим викликом сучасності. Нові реалії життя змінюють соціальні структури, релігійні установи, систему освіти. Перехід до дистанційної роботи, освіти, цифрових послуг трансформує наше уявлення про комунікацію та передачу знання. Соціальне дистанціювання прискорює розробку нових засобів спілкування та нових технологій, які людство буде використовувати й після пандемії. Отримали імпульс медицина та біотехнологія. Але карантин та зменшення попиту на товари приводить до економічної кризи, від якої страждають також бідні країни. Активізуються політичні протистояння, які націлено на національну безпеку: в цих умовах розповсюджується популізм, марксистка ідеологія "рівності" та неприязнь до багатих. Формується небезпечне поле дезінформації, в якому циркулюють конспірологічні теорії, які створюють паніку і сіють недовіру.
  • Ескіз
    Документ
    Ідеологія як містифікація реальності
    (Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, 2020) Владленова, Іліана Вікторівна
    Ідеологія – це містифікація, міфологізація дійсності. Ідеологія пов'язана з соціальною структурою, економічною системою виробництва та політикою. Вона впливає на політичний дискурс, вибір стратегії розвитку суспільства. В сприятливих політичних умовах (авторитаризм, тоталітаризм) ідеологія стає привілейованою та прихованою формою управління, могутнім способом маніпулювання свідомістю. Ідеологія формує вектор, на різних кінцях якого будується осмислення важливих політичних понять: право та свобода, законність, економіка, влада, громадянські інститути. Незважаючи на різноманітність способів розуміння, ідеологія має жорстке ядро: стійку частину смислового навантаження, яка є основоположною для неї, без якої ідеологія не буде ідеологією. Ядро ідеології ‒ містифікація, міфологізація дійсності. Роль ідеології ‒ сформулювати не стільки простий образ дійсності, який буде зрозумілий пересічній людині, скільки розробити арсенал технік та методології для містифікації суспільно-політичного устрою. Звісно, це репрезентація політичних відносин на дуже примітивному рівні: в призмі ідеології спотворюється реальність і формується новий образ того, яким повинно бути ідеальне суспільство. Ідеологія в своїй ілюзорності має багато чого спільного з міфологією, звідки черпає своє натхнення. Ідеологія функціонує всередині суспільства, різних груп та співтовариств, ідеологічні програми формують суспільні уявлення, спрямовують дії та регулюють взаємовідносини всередині суспільства. Кожна ідеологія містить певні ідеї щодо форми правління, економічної системи, соціальних гарантій тощо. І хоча ідеологія формує доволі прості для розуміння конструкції життя, сутність ідеології як концептуального явища досить складна. В цілому, ідеологія являє собою систематизовану форму знання, в якій важливими властивостями виступає ціннісна, мотиваційна, мобілізуюча функція.