Кафедра "Філософія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3016

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/philosophy

Сучасна назва – кафедра "Філософія", первісна – кафедра діалектичного та історичного матеріалізму.

Кафедра створена 20 квітня 1957 року з ініціативи Івана Івановича Чорного, який і став її першим завідувачем.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 4 доктора і 4 кандидата філософських наук; 2 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Фільтри

2022 - 20242

Налаштування

Початкова дата: 2022Ключові слова: search.filters.subject.integrity

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Переваги і недоліки цифрової освіти в контексті викладання дисціпін з точки зору філософії освіти
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Годзь, Наталія Борисівна
    Стаття представляє собою перший крок автора в дослідженні футурологічного аспекту майбутньої педагогіки і системи освіти з позиції філософії та суспільствознавчих та педагогічних, медичних та психологічних наук. Статтю присвячено аналітичному дослідженню та порівняльному аналізу цифрової освіти в Китаї, Литві та Україні. За допомогою порівняльно-зіставного методу досліджено позитивні та негативні риси цифрової освіти. Доведено, що сучасність без урахування знання минулих методик технічних засобів навчання навіть в епоху діджиталізації буде не повною. Обґрунтовано значущість людського компонента у педагогіці, який не замінить жодний штучний інтелект.
  • Ескіз
    Документ
    Проблеми сучасності через кризу духовного виміру
    (Видавництво "Право", 2022) Дишкант, Тетяна Миколаївна
    У статті розглядається, що собою являє така сутнісна характеристика людини і її діяльності, як дух. Визначено, що поняття "дух" має двояке значення – у разі прямого співвіднесення з людиною йдеться про нього як про іманентно притаманну людині розумну волю, що забезпечує прагнення до перетворення себе і світу. Якщо ж говорити про діяльність, то дух виступає як її ідея, тобто як те, що не дозволяє звести діяльність до простої функціональності. У зв’язку з виявленою двоякою можливістю спрямованості духу, духовність визначається як спрямованість людини до вищих цінностей, до яких прийнято відносити добро, істину, красу, свободу і справедливість, тобто до того, що і визначає людяність у людині.