Кафедра "Філософія"
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3016
Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/philosophy
Сучасна назва – кафедра "Філософія", первісна – кафедра діалектичного та історичного матеріалізму.
Кафедра створена 20 квітня 1957 року з ініціативи Івана Івановича Чорного, який і став її першим завідувачем.
Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".
У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 4 доктора і 4 кандидата філософських наук; 2 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Документ Освіта в епоху інформаційних технологій: як забезпечити розвиток особистості?(Дніпровська академія неперервної освіти, 2024) Міщенко, Віктор Іванович; Городиська, Ольга Миколаївна; Дишкант, Тетяна МиколаївнаУ статті розглянуті найбільш важливі питання філософії освіти в умовах розвит ку інформаційно-комунікаційних технологій. У ході аналізу інформатизації освітнього проце су зроблено висновок про те, що він не може обмежуватися формальною стороною використання «високих» технологій, – вони мають відрізнятися не тільки «наукомісткістю», але й «людиномірністю», реалізовувати не тільки функції комп’ютеризації і медіатизації, але й завдання процесу інтелектуалізації, спрямованого на зростання інтелектуального потенціалу особистості і суспільства, забезпечувати не тільки технократичний, але й гуманітарний підхід, при якому інформаційна технологія вважається важливою частиною людського життя, а філософія освіти розглядає питання існування системи освіти у взаємозв’язку з проблемами культури, духовності, цивілізаційним розвитком взагалі і глобальними проблемами, характером духовного розвитку особистості. Наголошено, що людина може зберегти шанс на існування в умовах взаємодії з надпотужним штучним інтелектом, якщо вона збереже мотивацію до творчості і інтелектуального лідерства, але вирішення цього питання залежить від подолання можливого «шоку майбутнього», її здатності адаптуватися в умовах «кібернетичної революції» і «технологічної сингулярності», коли технологічний прогрес стане неке рованим та необоротним. Надано рекомендації щодо перебудови свідомості і ціннісних орієнтацій світогляду з метою збереження соціальної активності людини, її прагнення до інтелектуального лідерства. Проаналізовано проблему втрати невербальних засобів комунікації, експресивності при проведенні занять з використанням інформаційно-комунікаційних засобів інформації та дистанційного навчання, звертається увага на необхідності використання активних методів навчання. Оскільки робота з великими обсягами інформації може привести до втрати здатності до концентрації й труднощам розміркування на абстрактному рівні, розглядається завдання щодо розвитку пошукової активності, критичного та проблемного мислення. З метою виведення людини зі стану «занурення у віртуальний простір» робляться певні спроби щодо визначення практичної спрямованості навчального процесу в «суспільстві знань».Документ Філософський контекст категорії управління як підґрунтя для когнітивних моделей мислення військового керівника(Видавничий дім "Гельветика", 2023) Тарароєв, Яків Володимирович; Дишкант, Тетяна МиколаївнаВ статті зроблений аналіз категорії управління в її сучасному розумінні. Дається її визначення, зроблене на ґрунті роботи із словниками. Показано, що на початку ХХ ст. ставився наголос на зміну терміну управління на термін менеджмент. Але вже з 80-х рр. саме фахівці в галузі менеджменту підкреслили розрив самого процесу менеджменту із теоретико-філософським баченням предмету управління. Тому, на думку авторів, розгляд питання змісту категорії управління (і не тільки як категорії, але і як феномену, і як процесу) необхідно починати із філософських праць і слідкувати за основним змістом розуміння цієї категорії. Аналіз останніх вказує на тісний зв’язок між процесом управління та багажем певних знань, роботи думки керівника, його вміння орієнтуватися на певні моделі пояснення когнітивного характеру. На прикладі феномену військового управління автори показують що особливістю сучасного стану управління є володіння освітою такої якості, яка б дала змогу «бачити» предмет дії в системному ракурсі з урахуванням усіх можливих складових цього процесу. В якості підтвердження аналітичних пошуків дається аналіз форм детермінізму, якими оперує сучасна наука. Вказується на когнітивно-теоретичний характер мислення керівника, пояснюється необхідність оперування такими термінами, як лінійна та нелінійна модель опису та пояснення (розвитку, подій, ситуацій відносно предмету дії).Документ Рефлексія електорального вибору: множинність підходів та методів(Право, 2022) Владленова, Іліана Вікторівна; Смоляга, Марина ВіталіївнаСтаттю присвячено дослідженню електорального вибору. Доведено, що він є складним явищем та потребує комплексного вивчення в рамках різних підходів, які оформлюються в біхевіоризмі, постмодернізмі, когнітивістиці, моральній та комунікативній філософії. Показано, що дослідження електорального вибору пов’язано з аналізом процесів мислення. В умовах необмеженого розповсюдження інформації та зростання ролі ірраціональних аспектів політичну поведінку не можна пояснити тільки доктриною раціонального вибору.