Кафедра "Філософія"
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3016
Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/philosophy
Сучасна назва – кафедра "Філософія", первісна – кафедра діалектичного та історичного матеріалізму.
Кафедра створена 20 квітня 1957 року з ініціативи Івана Івановича Чорного, який і став її першим завідувачем.
Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".
У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 4 доктора і 4 кандидата філософських наук; 2 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.
Переглянути
9 результатів
Результати пошуку
Документ Гносеологічний вимір освітньої стратегії для майбутнього(Видавничий дім "Гельветика", 2024) Дольська, Ольга Олексіївна; Дишкант, Тетяна Миколаївна; Годзь, Наталія БорисівнаАвтори намагаються проаналізувати можливі підстави для формування моделі освіти майбутнього. Спираючись на теоретичні розробки Нового часу і Просвітництва, зроблено висновок, що основою будь-яких освітніх стратегій залишаються філософські засади у вигляді теоретичного напрацювання видатних мислителів-філософів і мислителів-педагогів. Один із вимірів освітніх стратегій – гносеологічний – залишається найпотужнішим і в сучасних умовах кризи освіти і формування майбутньої нової її парадигми. При вибудові моделі майбутньої освіти автори пропонують орієнтуватися на такі блоки: блок, який буде визначати основи мотивацій щодо формування суб’єктів навчання; блок, який прив’язаний до факторів, що впливають на гносеологічну ситуацію сучасності в освіті і вказують на необхідні трансформації самого процесу навчання, центральним стрижнем якого є поєднання методології з аксіологією, а когнітивні компетенції – з ціннісними. Оскільки науковість стала виконувати роль головного критерію при оформленні та передачі знань, підвищується роль наукової раціональності з урахуванням її особливого значення у формуванні принципів методологічного характеру навчання. Тому в центрі уваги опинилася тема мислення і тема свідомості, зокрема ство рення певних полів свідомості з метою виходу на певні сенси. Стан якості думки, яка переживається суб’єктом навчання, прямо і опосередковано вказує на очікування змін у мисленні. В освіті це виявляється у пошуку розу мових конструкцій, передусім, методологічного характеру, що активізує різного роду методологію.Документ The body in christianity on the basis of the crisis of the corporeal in modern culture(Lietuvos sporto universitetas, 2023) Dolska, Olga ; Tararoyev, Jakov; Dishcant, TetyanaThis article is devoted to the meanings and practises of the body in Christian culture and the issue of preserving and continuing this tradition in modern culture. Since it is about the semantic contexts of the body, the article uses the phenomenological method in combination with hermeneutic analysis. The authors consistently deploy several logical lines. The fist line is related to the description of such a direction as hesychasm, its practises and attitude toward the body. At the same time, the ethical potential of hesychasm and the pathos of physicality as an instrument of morality are emphasised. The second line revolves around the practical attitude to the body in modern culture: the preservation of the Christian tradition, the natural characteristics of the body, and understanding the meaning of the body. The third line is connected with the loss of the “sanctity” of the body and the unawareness of this loss on the part of the common citizen and, as a result, the erosion of the ethical and natural meaning of the body. According to the authors, history will show how terrible these changes in meaning can be.Документ Ontological Prerequisites for the Emergence of Scientific Cosmology in the Context of the Emergence and Development of the Scientific Thinking(International Society of Philosophy and Cosmology (ISPC), 2024) Tararoev, Jakov; Horodyska, Olga; Dolska, OlgaThe article argues that scientific cosmology, the study of the Universe’s origin, evolution, and structure, remains an essential and integral part of scientific thinking. The article traces the roots of scientific thinking back to ancient Greek philosophy, particularly the work of Plato and Aristotle. These philosophers were the first to provide a clear justification for scientific knowledge, laying the foundation for its development in subsequent centuries. However, modern science no longer accepts their justifications as definitive. This raises the question: how can scientific thinking function without the traditional foundations laid by the Greeks? The article proposes a solution: general concepts can objectively exist as a property of the inherent uniformity and isotropy of space and time. This is not limited to just geometric and physical forms but extends to social, cultural, and other realms. Space can be understood as having dimensions, sets of characteristics used to define an object. These “spaces” are abstract constructs humans create to solve specific problems. The same object can occupy homogenous or heterogeneous spaces, depending on the problem being tackled. Time, unlike space, is irreversible and intrinsically anisotropic. However, it can be considered quasi-isotropic and quasi-homogeneous in some specific cases. The development of these concepts of homogeneity and heterogeneity in both physical (geometric) space and time constitutes the foundation of scientific cosmology.Документ Про інтелектуальні зрушення в історії людства (мислення для інформаційного простору)(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Сунь, Вей; Дольська, Ольга ОлексіївнаСтаття присвячена одному з найактуальніших питань сучасної філософії, а саме ‒ проблемі формуванні інтелектуального багажу людства. Мова йде про інтелектуальні революції, про їхній характер і періоди становлення. Автори використовують метод філософської рефлексії, спираючись на першоджерела попередніх дослідників цього процесу, починаючи з їхнього концептуального аналізу з метою відстежити періоди і характерні ознаки розвитку цих складних процесів еволюції людини і її інтелектуального підґрунтя. Автори висувають тезу, що сьогодні людство знаходиться на порозі третьої інтелектуальної революції. Підтвердженням цього є активне використання нового термінологічного словника, який вже став "повсякденням" нашого життя, не зважаючи на те, що він є результатом розвитку високих технологій інформаційного характеру. Підкреслюється також ідея того, що трансформація мислення окремих людей, які працюють і думають за нових умов, викликана наукою та високими технологіями. Цей фактичний матеріал прямо і побічно "впливає" на зміни у характері мислення широких верств суспільства, і, як слідство, адаптування до трансформацій у евристичній сфері охоплює величезні за масштабом маси людей.Документ Цифрова культура: особливості та її основні характеристики(Видавничий дім "Гельветика", 2023) Ванг, Дечонг; Дольська, Ольга ОлексіївнаЦифрова культура змінює будь-які форми життєдіяльності людини, бо віртуальна реальність впливає і трансформує як групи, так і окремого індивідуального члена кожної спільноти. Автори зосередились на розвідках основних характеристик цифрової культури і пропонують оцінювати їх в якості механізмів адаптаційного характеру. Особливістю статті стало залучення певного масиву наукових розробок сучасних китайських фахівців з філософії, соціології, антропології. При виявленні основних характеристик нової культури автори відштовхувалися від трансгуманістичної та гуманітарної концепцій. Розвідки будь-яких складових життя людини було описано за нових умов, а саме – на ґрунті інформаційно-технологічного детермінізму, який має прояв у соціальних мережах, Е-освіті, у нових комунікативних технологіях тощо, тобто точкою відліку стала техніко-технологічна складова «цифри». В центрі уваги опинилися теми ідентичності, цифрового громадянства, спрощеної комунікації, тема етики, мови і цінностей. Наголоси на основних характеристиках цифрової культури допомогли зробити і порівняльний аналіз з особливостями попередньої культури, і дозволило висунути ряд проблемних питань. Останні, на думку авторів, можна розцінювати і як тези для обговорення особливостей нової культури, і як свого роду складові механізмів адаптаційного характеру для розуміння і опанування цифрової культури. Найважливішими проблемами в цьому контексті є виділення позитивних та негативних боків впливу цифрових технологій на розвиток цивілізації та людини з подальшим їхнім обговоренням, допустимість і межа діджиталізації, послаблення особистої позиції людини з подальшим маніпулятивним потенціалом цифрової культури. У висновках підкреслено, що технологічність культури породжує технологічність і в самій людині.Документ Практики себе як механізм управління собою(Видавничий дім "Гельветика", 2023) Городиська, Ольга Миколаївна; Дольська, Ольга Олексіївна; Лобас, Вікторія ВолодимирівнаВ статті пропонується розглянути більш точне розуміння практичної філософії. Знання у такій філософії не є абстрактними, вони є підґрунтям зусиль людини по відношенню до самої себе, тобто життя людини згідно із істиною. За основу були взяті «турбота про себе» (практика себе в традиції Заходу) і тілесно-духовні практики (за традицією Сходу). Було виявлено, що обидві йдуть в одному напрямку, і кожна з них розуміє практичну філософію як самостійний механізм управління і вдосконалення людини за умов когерентного режиму фізичної та духовної напруги та зусиль, що може долати звичну дуальність, бо інакше перед людиною постійно активізується проблема розірваності загальної онтології людського буття. Як елементи культури Сходу і Заходу, філософія М. Фуко і філософія йоги, які розглянуто у роботі, допомогли підтвердити наявність подвійного компоненту «духовне-тілесне» в етиці, а це, в свою чергу, дало наочне розширення розуміння практичної філософії. Тому практична філософія, яка пропонується, є шляхом до розбудови людини: від теоретизування, враховуючи щільність думки, до перебудови фізичного (тілесного) і духовного стану людини, її внутрішнього і зовнішнього єства. Також обґрунтовується необхідність формулювання принципів, відповідно до яких слід будувати будь-які навчальні програми і які треба класти в основу роботи школи як соціальної інституції (на прикладі школи «Asaṅga (असङ्ग) Yoga»), оскільки не маючи розуміння кінцевої мети роботи школи, не можна висувати статус школи як навчального, а отже й виховного закладу, який дійсно виконує свої функції. Тому мова йде про зміст та форми навчання та виховання, основною метою яких має стати сама людина.Документ Філософсько-методологічні роздуми про мову при обговоренні образу світу(2023) Дольська, Ольга ОлексіївнаДокумент Освітньо-педагогічні напрями в сучасній західноєвропейській філософії(ФОП Іванченко І. С., 2023) Дольська, Ольга Олексіївна; Гончаренко, Ольга Володимирівна; Городиська, Ольга МиколаївнаНавчальний посібник охоплює надзвичайно широкий спектр відповідей на запитання про сутність освіти, беручи за перспективу новітню тенденцію у науці: синтез педагогіки з різними напрямами сучасної філософії. У цьому навчальному посібнику пропонуються погляди філософів на освіту з позицій позитивізму, персоналізму, екзистенціалізму, прагматизму, постмодернізму. Також у посібнику звернено увагу на такі філософсько-педагогічні синтези, як: педагогіка культури, критична педагогіка, емансипаторська педагогіка, педагогіка постмодернізму, негативна педагогіка. Для студентів, магістрів, аспірантів та викладачів, а також для усіх, хто цікавиться сучасною філософсько-освітньою думкою та її впливом на розвиток педагогіки як науки.Документ Філософські проблеми сучасно наукового пізнання(ФОП Іванченко І. С., 2023) Тарароєв, Яків Володимирович; Дольська, Ольга Олексіївна; Дишкант, Тетяна Миколаївна; Смоляга, Марина Віталіївна; Старікова, Галина ГеньєвнаУ підручнику розкриваються певні філософські питання з розвитку та функціонування сучасного наукового пізнання. Розглянуті загальні проблеми, пов’язані з філософією та історію науки, специфікою соціально-гуманітарного пізнання, та проблеми аксіології сучасної науки. Для студентів-магістрів усіх спеціальностей і форм навчання Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".