Кафедра "Філософія"
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3016
Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/philosophy
Сучасна назва – кафедра "Філософія", первісна – кафедра діалектичного та історичного матеріалізму.
Кафедра створена 20 квітня 1957 року з ініціативи Івана Івановича Чорного, який і став її першим завідувачем.
Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".
У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 4 доктора і 4 кандидата філософських наук; 2 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.
Переглянути
9 результатів
Результати пошуку
Документ Практична сторона екологічної футурології в світлі російсько-української війни (російської збройної агресії проти України)(Marijmpolės kolegija, 2023) Годзь, Наталія БорисівнаЗастосування збройної сили проти суверенітету та територіальної цілісності України, розпочате російською федерацією з 2014 року відповідно, пройшло декілька стадій в ході яких змінювались складові ведення військових дій та поглиблювалися її наслідки як для двох держав, так і для світу в цілому.Документ Духовний світ особистості у працях сучасних вітчизняних філософів(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Смоляга, Марина Віталіївна; Дишкант, Тетяна МиколаївнаСтаття присвячена проблемі духовності особистості. На підставі виявлення сутнісних характеристик духовного світу особистості формуються загальне уявлення про його багатогранність, інтелектуальний запит щодо його структурного аналізу. Спроба такого аналізу здійснюється на основі звернення до праць видатних вітчизняних філософів, які створили певні теоретичні засади для подальшого осягнення феномена духовності. Автор звертається до праць С. Кримського, М. Поповича, І. Беха, В. О. Лозового з метою виявлення загальної структури духовності особистості. До складу такої структури в якості духовної основи належать Ціннісно-смисловий універсум та різноманітні форми духовної іррадіації та духовного впливу. Таке розуміння духовного світу особистості вимагає реалізації культурно-діяльнісного підходу у духовному вихованні.Документ Совість як внутрішня духовна форма культури у етиці І. Канта(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Разводова, Тетяна ОлександрівнаСтаття присвячена проблемі духовності особистості. На підставі виявлення сутнісних характеристик духовного світу особистості формуються загальне уявлення про його багатогранність, інтелектуальний запит щодо його структурного аналізу. Спроба такого аналізу здійснюється на основі звернення до праць видатних вітчизняних філософів, які створили певні теоретичні засади для подальшого осягнення феномена духовності. Автор звертається до праць С. Кримського, М. Поповича, І. Беха, В. О. Лозового з метою виявлення загальної структури духовності особистості. До складу такої структури в якості духовної основи належать Ціннісно-смисловий універсум та різноманітні форми духовної іррадіації та духовного впливу. Таке розуміння духовного світу особистості вимагає реалізації культурно-діяльнісного підходу у духовному вихованні.Документ Історичний вимір духовності(Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, 2023) Міщенко, Віктор ІвановичУ статті розглядається проблема визначення загальноісторичного рівня розвитку духовності з метою осягнення її ніверсального філософського смислу, ролі в долі цивілізації. Автор виділяє психологічний, психолого-педагогічний, психолого-соціальний, соціально-психологічний та аксіологічний рівень аналізу, які застосовуються сучасними дослідниками. З метою виявлення найзагальнішого рівня аналізу – соціального автор застосовує діалектичний підхід, розглядає духовність в історичному русі, тобто як історичне поняття. У пошуках методології наукового дослідження автором виявлені певні недоліки загальноприйнятих світоглядних підходів: матеріалізму, суб’єктивного та об’єктивного ідеалізму. Визначається, що певну роль інтегративного підходу може здійснити звернення до категорії «цивілізація», яка поєднує матеріальні та духовно-культурні складники, є підґрунтям виявлення екоантропологічного підходу. Застосування екоантропологічного підходу дає можливість виділити основні історичні типи цивілізаційної діяльності людства – освоєння, підкорення й одухотворення природи, та відповідні їм історичні типи цивілізації: космогенну, техногенну та антропогенну. Автор робить висновок про те, що історичні типи духовності відповідають цим типам цивілізаційного устрою, та вказує на їх зв’язок з відповідними типами духовного устрою – катарсичної, інноваційної та інтелектуально-моральної духовності. Розкривається історичне завдання кожного типу духовності стосовно людини: створення людського в людині, розвиток та удосконалення лю дини, реалізація людиною власної місії або покликання людини у Всесвіті. Інтелектуально моральна духовність має первинне завдання: гармонізувати цивілізаційний розвиток на зламі тисячоліть, усі складники антропо-інфо-техно-екосфери, забезпечити створення справжнього технотронного суспільства, трансформацію до планетарно-космічної в найбільш загрозливий час існування людства. Робиться висновок про те, що нова форма не скасовує стару взагалі, а народжується на її основі, але визначає нові пріоритети існування, стратегії розвитку нової цивілізації. Розвиток нових типів духовності стає когерентним стосовно розвитку матеріальних утворень Всесвіту, форм руху матерії (фізичної, хімічної, біологічної, соціальної), що може розглядатися як подальший крок у розвитку теорії глобального еволюціонізму.Документ Динаміка розвитку науки в нелінійних моделях: нові пошуки духовності технотронне суспільство(Гілея, 2020) Владленова, Іліана ВікторівнаВ рамках нелінійної моделі розвивається концепція "теорія мережевого актора", яка використовує трансдисциплінарний підхід, який дозволяє багатоаспектно проаналізувати процеси, що протікають в сучасній науці, виявити великі масштаби технологічних розробок в контексті політичних, організаційних, правових, технічних, світоглядних, внутрішніх наукових і т. ін. чинників. Мережі служать своєрідними зв’язками між різними науковими і соціальними компонентами, які просувають наукові факти.Документ Робоча навчальна програма навчальної дисципліни "Філософія"(НТУ "ХПІ", 2013)„Філософія” є однією з базових гуманітарних дисциплін обов’язкових для підготовки бакалаврів всіх спеціальностей. Вивчення філософії базується на знаннях, одержаних студентами на першому і частково на другому курсі, перш за все з математики, фізики, хімії, економічних та деяких спеціальних дисциплін. Ці знання становлять наукові та методологічні основи того світогляду, формування якого має своєю метою вивчення філософії.Документ Навчальна програма "Філософія"(НТУ "ХПІ", 2013)„Філософія” є однією з базових гуманітарних дисциплін обов’язкових для підготовки бакалаврів всіх спеціальностей. Вивчення філософії базується на знаннях, одержаних студентами на першому і частково на другому курсі, перш за все з математики, фізики, хімії, економічних та деяких спеціальних дисциплін. Ці знання становлять наукові та методологічні основи того світогляду, формування якого має своєю метою вивчення філософії.Документ Трансформація ідеї Університету в сучасному соціокультурному просторі(Харківський торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету, 2010) Шанідзе, Надія ОлександрівнаДокумент Практикум з філософії(НТУ "ХПІ", 2012) Бардін, Олександр Миколайович; Владленова, Іліана Вікторівна; Годзь, Наталія Борисівна; Городиська, Ольга Миколаївна; Гусєв, О. С.; Дольська, Ольга Олексіївна; Єрмоловський, Микола Анатолійович; Міщенко, Віктор Іванович; Курочкіна, Маргарита Сергіївна; Смоляга, Марина Віталіївна; Шанідзе, Надія ОлександрівнаНавчальне видання включає навчально-методичні матеріали, необхідні студентам для оволодіння курсом філософії, для активізації розумової діяльності, інтелектуальної активності. Кожна тема семінарського заняття містить методичні поради, теоретичні та проблемні питання для роздумів, теми рефератів та інші види самостійної роботи, тематичну літературу, яка допоможе здійснити підготовку до семінарського заняття. Рекомендовано для студентів усіх спеціальностей та форм навчання.