Кафедра "Філософія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3016

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/philosophy

Сучасна назва – кафедра "Філософія", первісна – кафедра діалектичного та історичного матеріалізму.

Кафедра створена 20 квітня 1957 року з ініціативи Івана Івановича Чорного, який і став її першим завідувачем.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 4 доктора і 4 кандидата філософських наук; 2 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Фільтри

2011 - 201972020 - 20242

Налаштування

Містить файли: ТакКлючові слова: search.filters.subject.intellectual revolution

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 9 з 9
  • Ескіз
    Документ
    Гносеологічний вимір освітньої стратегії для майбутнього
    (Видавничий дім "Гельветика", 2024) Дольська, Ольга Олексіївна; Дишкант, Тетяна Миколаївна; Годзь, Наталія Борисівна
    Автори намагаються проаналізувати можливі підстави для формування моделі освіти майбутнього. Спираючись на теоретичні розробки Нового часу і Просвітництва, зроблено висновок, що основою будь-яких освітніх стратегій залишаються філософські засади у вигляді теоретичного напрацювання видатних мислителів-філософів і мислителів-педагогів. Один із вимірів освітніх стратегій – гносеологічний – залишається найпотужнішим і в сучасних умовах кризи освіти і формування майбутньої нової її парадигми. При вибудові моделі майбутньої освіти автори пропонують орієнтуватися на такі блоки: блок, який буде визначати основи мотивацій щодо формування суб’єктів навчання; блок, який прив’язаний до факторів, що впливають на гносеологічну ситуацію сучасності в освіті і вказують на необхідні трансформації самого процесу навчання, центральним стрижнем якого є поєднання методології з аксіологією, а когнітивні компетенції – з ціннісними. Оскільки науковість стала виконувати роль головного критерію при оформленні та передачі знань, підвищується роль наукової раціональності з урахуванням її особливого значення у формуванні принципів методологічного характеру навчання. Тому в центрі уваги опинилася тема мислення і тема свідомості, зокрема ство рення певних полів свідомості з метою виходу на певні сенси. Стан якості думки, яка переживається суб’єктом навчання, прямо і опосередковано вказує на очікування змін у мисленні. В освіті це виявляється у пошуку розу мових конструкцій, передусім, методологічного характеру, що активізує різного роду методологію.
  • Ескіз
    Документ
    Про інтелектуальні зрушення в історії людства (мислення для інформаційного простору)
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Сунь, Вей; Дольська, Ольга Олексіївна
    Стаття присвячена одному з найактуальніших питань сучасної філософії, а саме ‒ проблемі формуванні інтелектуального багажу людства. Мова йде про інтелектуальні революції, про їхній характер і періоди становлення. Автори використовують метод філософської рефлексії, спираючись на першоджерела попередніх дослідників цього процесу, починаючи з їхнього концептуального аналізу з метою відстежити періоди і характерні ознаки розвитку цих складних процесів еволюції людини і її інтелектуального підґрунтя. Автори висувають тезу, що сьогодні людство знаходиться на порозі третьої інтелектуальної революції. Підтвердженням цього є активне використання нового термінологічного словника, який вже став "повсякденням" нашого життя, не зважаючи на те, що він є результатом розвитку високих технологій інформаційного характеру. Підкреслюється також ідея того, що трансформація мислення окремих людей, які працюють і думають за нових умов, викликана наукою та високими технологіями. Цей фактичний матеріал прямо і побічно "впливає" на зміни у характері мислення широких верств суспільства, і, як слідство, адаптування до трансформацій у евристичній сфері охоплює величезні за масштабом маси людей.
  • Ескіз
    Документ
    Між техносферою та антропосферою: до методології аналізу умов формування інтелектуальної революції
    (НТУ "ХПІ", 2018) Дольська, Ольга Олексіївна
    Інтелектуальні революції є результатом домінування визначної ментальності. Для опису духу епохи, для характеристики ментальності ХХІ століття необхідно враховувати трансформації, перш за все, в таких пластах людського буття, як антропосфера та техносфера. Опис таких складних форм буття приводить до наступного висновку: сучасна ситуація в науці та філософії прямує у пошуках балансу між природничими, технічними, технологічними та соціально-гуманітарними науками, що приводить до формування особливої ментальності, яка формується на ґрунті нового типу знань.
  • Ескіз
    Документ
    Доминанты третьей интеллектуальной революции и задачи современного образования
    (Мелітопольський державний педагогічний університет ім. Богдана Хмельницького, 2015) Дольская, Ольга Алексеевна
    В центре внимания – разговор об интеллектуальных революциях человечества. Размышления автора разворачиваются вокруг исследований различного характера, которые помогают выйти на обобщенный и целостный взгляд процессов, прямо и косвенно влияющих на изменения интеллектуально-когнитивного характера. То, что воспринимается в мире науки, техники, стилей и трендов обыденной жизни как новшества, становятся показателями изменений мышления человека. Сегодня ученые интенсивно обсуждают роль и значение конвергирующих технологий, технологий NBIC парадигмы. Они стали точкой отсчета будущих исследований и контекстом становления новых интеллектуальных возможностей. В поле внимания, наряду с новой научной парадигмой, находятся находки и исследования современных футурологов. Весь комплекс инноваций различного характера создают целостный фундамент для формирования новой интеллектуальной революции. Поэтому перед педагогами разворачиваются требования вносить изменения и руководствоваться инновациями в сфере образования. Автор предлагает некоторые основные направления развития практической деятельности в современном пространстве образования. Каждый из них косвенно или прямо формируется на почве футурологических прогнозов.
  • Ескіз
    Документ
    Домінанти третьої інтелектуальної революції та завдання сучасної освіти
    (Мелітопольський державний педагогічний університет ім. Богдана Хмельницького, 2015) Дольська, Ольга Олексіївна
    У центрі уваги - розмова про інтелектуальні революції людства. Автор окреслює деякі основні напрями розвитку практичної діяльності в сучасному освітньому просторі. Кожен з них опосередковано або прямо грунтується на футурологічних прогнозах.
  • Ескіз
    Документ
    Интеллектуальные революции и техники мышления
    (НТУ "ХПИ", 2015) Дольская, Ольга Алексеевна
    Автор показывает, как взаимосвязаны такие феномены человеческой цивилизации, как интеллектуальные революции и техники мышления. Размышления разворачиваются вокруг способности человека постигать и понимать окружающий мир. Автор выдвигает идею о наличии трех интеллектуальных революций в истории человечества. Каждая из них служит своеобразным основанием для формирования определенных техник мышления как культурного явления. Достижения философии и науки, логико-понятийные схемы которых формируются под влиянием синтеза многообразных интеллектуальных нововведений, репрезентируются изменениями в мышлении, что дает возможность фиксировать определенные техники мышления.
  • Ескіз
    Документ
    Методологические подходы к сущностной характеристике информационного знания
    (Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина, 2011) Дольская, Ольга Алексеевна
    Переход к информационному обществу заставляет говорить о формировании нового типа общества – общества знания. Характер этого вида знания определяется как информационное знание. Определение его как теоретического, по мнению автора, является недостаточным. Автор предлагает методологический инструментарий для сущностной оценки информационного знания.
  • Ескіз
    Документ
    Социокультурный потенциал трансформаций рациональности в образовании
    (Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова, Українська академія наук, 2011) Дольская, Ольга Алексеевна
    В статье поднимается проблема рациональности в образовании. Автор рассматривает ее в культурно-историческом развитии и отмечает ее трансформационный характер. Отклонения от мыслительной нормы, заданной правилами, становятся источником развития мышления в целом. При переходе от одной парадигмы образования к другой именно мышление личности, которая включает осознание новых способов жизни, практики, способствует созданию условий для формирования нового мышления других личностей.
  • Ескіз
    Документ
    Новый дискурс техники как предпосылка формирования третьей интеллектуальной революции
    (Society for Cultural and Scientific Progress in Central and Eastern Europe, 2013) Дольская, Ольга Алексеевна
    Автор, используя междисциплинарный подход, соединяет такие составляющие современного общества, как интеллектуализацию, медиатиацию и компьютеризацию. Эти три составляющие в комплексе получают статус “информатизация”. Интегрированное сочетание трех составляющих информатизации создает условия для мощных процессов изменений техники мышления человека. Эти изменения создают условия для формирования третьей интеллектуальной революции человечества. Первая революция связана с именами Сократа, Платона и Аристотеля, благодаря которым техника мышления "обогащается" понятиями и категориями. Вторая интеллектуальная революция оформляется под влиянием научной рациональности классического образца с идеей законодательного разума эпохи Модерна. ХХІ век с развитой технической базой, технологическими возможностями, потенциал которых увеличивается за счет использования компьютерного оборудования, открывает перед человечеством новые возможности. Параллельно в статье разворачивается анализ термина “техника” в дискурсах этих трех революций. Дискурс третьей революции позволит оценить феномен техники в новом ракурсе. В условиях развития современного общества техника выступает тем феноменом, в котором концентрируются интеллектуальные коллективные способности человечества. Дискурс техники, в котором отсутствует интерес к ней как концентрации интеллектуальных возможностей коллективного разума, тормозит развитие общества. Осваивая технику, взаимодействуя с ней, благодаря труду, человек онтологически приобщается к миру и становится частью коллектива, который “вложил” в технику свои способности, результаты работы разума, свою интеллектуальную коллективную деятельность. Именно работа по умению осваивать трансиндивидуальные возможности человека лежат в основе третьей интеллектуальной революции.