Кафедра "Філософія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3016

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/philosophy

Сучасна назва – кафедра "Філософія", первісна – кафедра діалектичного та історичного матеріалізму.

Кафедра створена 20 квітня 1957 року з ініціативи Івана Івановича Чорного, який і став її першим завідувачем.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 4 доктора і 4 кандидата філософських наук; 2 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Фільтри

2019 - 201912020 - 20242

Налаштування

ORCID: search.filters.orcid.https://orcid.org/0000-0002-5026-7913Ключові слова: search.filters.subject.postmodernism

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Соціально-філософський аналіз дистанційної освіти
    (Видавничий дім "Гельветика", 2024) Дишкант, Тетяна Миколаївна; Городиська, Ольга Миколаївна
    У статті пропонується проаналізувати сутність дистанційної освіти та її відповідність сучасному економічному, політичному та культурному контексту. Сутність дистанційної освіти логічно виявляється через її визначення через найближчий рід і видову відмінність, що робить необхідним спочатку зрозуміти, що ж являє собою освіта як така. Виявляється, що це поняття є багатоаспектним, що виражає одночасно і процес, і його результат. Основною ж метою традиційної, класичної освіти є одночасне формування гармонійно розвиненої особистості та професіонала за допомогою навчання та виховання. У контексті припущення, що цілі дистанційної освіти як виду освіти мали б залишатися тими самими, розглянуто особливості саме дистанційної освіти. Виявлено, що, незважаючи на її трансформацію з плином часу, що дозволила на сучасному етапі розвитку технічних засобів уникати тимчасового асинхрону в навчанні, проте залишаються не подоланими багато негативних аспектів комунікативного та етичного характеру, що не дозволяють здійснювати повноцінну освіту, як у випадку з традиційним очним навчанням. Але якщо у подоланні цих недоліків існує оптимізм, то щодо освоєння навичок, здобутих на основі живої практики, проблема бачиться непереборною. Соціально-філософський аналіз дистанційної освіти передбачає розгляд цього явища у культурному, економічному та політичному контекстах. З’ясувалося, що культурним аспектом сучасного суспільства є постмодернізм, економічним – переважання фінансово-спекулятивної моделі світової економіки, політичним – неолібералізм, причому і культурний, і політичний аспекти в сучасному світі мають підпорядковане економіці положення. Враховуючи, що у даній моделі економіки переважає віртуальний сектор, а не реальний, матеріально-виробничий, виявляється, що дистанційну освіту можна вважати цілком адекватною сучасним реаліям. Можна констатувати, що в освітньому полі виникає певна диференціація на елітарну наукомістку високотехнологічну конкурентоспроможну освіту та масову малоцінну низькотехнологічну «вищу освіту», яка спрямована на підтримку виробництва дешевої неконкурентоспроможної робочої сили. У зв’язку з кризою що намічається, цієї економічної моделі, формуються й інші запити на результати освітнього процесу.
  • Ескіз
    Документ
    Этика и современность
    (Гілея, 2020) Дышкант, Татьяна Николаевна
    Проанализированы основные направления современной этики с целью оценить их потенциал в выработке общезначимых моральных норм. Анализ проводился с учетом современных общественных процессов. Реалиями современной культуры является постмодернизм, который претендует на выражение духа современного общества во всех сферах человеческой деятельности. Рассмотрено может ли быть успешным воплощение положений, разработанных в коммуникативной этике и этике ответственности в массовом обществе в условиях культуры постмодернизма. Поскольку основным принципом коммуникативной этики является постулирование общего объединяющего фундаментального интереса, выявляемого посредством разумного обсуждения, оценивалась договороспособность современных людей. Договороспособность рассматривалась посредством сопутствующих характеристик, а именно, доверия, самостоятельности, ответственности, то есть того, что определяет индивида как субъекта. Ведь для осуществления плодотворного коммуникативного действия требуются такие базовые отношения как уважение, искренний интерес к другому, доверие, то, что составляет истинные субъект-субъектные отношения. Показано, что в массовом обществе человек зависит от безликого административно-бюрократического аппарата и сам выступает как "абстрактный", анонимный индивид. Главной поощряемой чертой характера такого человека становится бездумная исполнительность. Анонимность общества снимает ответственность за совершаемые поступки. Сделан вывод о том, что постмодернистское общество создает для внедрения разработок коммуникативной этики непреодолимые преграды. Необходимо создавать условия взаимодействия, уважения и доверия. Без развития духовно-нравственной составляющей общества исправить ситуацию не представляется возможным. В отсутствии субъекта, то есть самостоятельного и ответственного индивида возможна только этика постмодернизма, представляющая собой нигилизм.
  • Ескіз
    Документ
    Ускользающее "Я" или кризис идентичности
    (Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, 2019) Дышкант, Татьяна Николаевна
    В статье рассматриваются проблемы индивидуального и родового самоопределения человека в связи с угрозами, содержащимися в явлениях, продуцируемых информационным обществом и тиражируемой им массовой культурой и приводящим к внутренней дисгармонии, фрагментарности личности, что может обернуться ложной идентификацией.