Кафедра "Філософія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3016

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/philosophy

Сучасна назва – кафедра "Філософія", первісна – кафедра діалектичного та історичного матеріалізму.

Кафедра створена 20 квітня 1957 року з ініціативи Івана Івановича Чорного, який і став її першим завідувачем.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 4 доктора і 4 кандидата філософських наук; 2 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 8 з 8
  • Ескіз
    Документ
    Соціально-філософський аналіз дистанційної освіти
    (Видавничий дім "Гельветика", 2024) Дишкант, Тетяна Миколаївна; Городиська, Ольга Миколаївна
    У статті пропонується проаналізувати сутність дистанційної освіти та її відповідність сучасному економічному, політичному та культурному контексту. Сутність дистанційної освіти логічно виявляється через її визначення через найближчий рід і видову відмінність, що робить необхідним спочатку зрозуміти, що ж являє собою освіта як така. Виявляється, що це поняття є багатоаспектним, що виражає одночасно і процес, і його результат. Основною ж метою традиційної, класичної освіти є одночасне формування гармонійно розвиненої особистості та професіонала за допомогою навчання та виховання. У контексті припущення, що цілі дистанційної освіти як виду освіти мали б залишатися тими самими, розглянуто особливості саме дистанційної освіти. Виявлено, що, незважаючи на її трансформацію з плином часу, що дозволила на сучасному етапі розвитку технічних засобів уникати тимчасового асинхрону в навчанні, проте залишаються не подоланими багато негативних аспектів комунікативного та етичного характеру, що не дозволяють здійснювати повноцінну освіту, як у випадку з традиційним очним навчанням. Але якщо у подоланні цих недоліків існує оптимізм, то щодо освоєння навичок, здобутих на основі живої практики, проблема бачиться непереборною. Соціально-філософський аналіз дистанційної освіти передбачає розгляд цього явища у культурному, економічному та політичному контекстах. З’ясувалося, що культурним аспектом сучасного суспільства є постмодернізм, економічним – переважання фінансово-спекулятивної моделі світової економіки, політичним – неолібералізм, причому і культурний, і політичний аспекти в сучасному світі мають підпорядковане економіці положення. Враховуючи, що у даній моделі економіки переважає віртуальний сектор, а не реальний, матеріально-виробничий, виявляється, що дистанційну освіту можна вважати цілком адекватною сучасним реаліям. Можна констатувати, що в освітньому полі виникає певна диференціація на елітарну наукомістку високотехнологічну конкурентоспроможну освіту та масову малоцінну низькотехнологічну «вищу освіту», яка спрямована на підтримку виробництва дешевої неконкурентоспроможної робочої сили. У зв’язку з кризою що намічається, цієї економічної моделі, формуються й інші запити на результати освітнього процесу.
  • Ескіз
    Документ
    Пандемія, Е-освіта і шлях до форм нової соціальності
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022) Дольська, Ольга Олексіївна
  • Ескіз
    Документ
  • Ескіз
    Документ
    Дистанційне навчання як необхідність в умовах глобального світу
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Фарафонова, І. А.
  • Ескіз
    Документ
    Відкритий університет – історично-концептуальний ракурс
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Тарароєв, Яків Володимирович
  • Ескіз
    Документ
    Переваги та недоліки дистанційного навчання
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Разводова, Т. О.
  • Ескіз
    Документ
    Інноваційність та спадкоємність в освітньому процесі
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Дишкант, Тетяна Миколаївна
  • Ескіз
    Документ
    Нові методи навчання в цифровому суспільстві
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Владленова, Іліана Вікторівна; Єрмоловський, Микола Анатолійович; Тарароєв, Яків Володимирович
    Проаналізовано основні тенденції в розвитку цифрового суспільства. Цифрове суспільство є наслідком розвитку інформаційного суспільства і формування високотехнологічної інфраструктури у цифровому просторі. Показано, що комунікаційні та інформаційні технології нерозривно пов’язані з сутністю, особливостями і розвитком цифрового суспільства. Спостерігається формування нових сфер соціального простору від електронного бізнесу, електронного адміністрування та охорони здоров’я до цифрового уряду і цифрової освіти. Сьогодні ці процеси органічно включають систему навчання, і ми можемо з упевненістю стверджувати про формування нової цифрової освіти. Ці процеси намагаються осмислити філософи. Наприклад, філософи освіти намагаються «схопити» сутність освіти, вивчають, що представляє собою виховання, як воно пов’язано з цінностями і нормами. Протягом більшої частини історії західної філософії філософські питання, які стосувалися освіти, центрувалися навколо філософських роздумів Сократа, Платона і Аристотеля. Починаючи з двадцятого століття, філософські роздуми стосовно освіти формувалися в роботах філософів різних течій. Інформаційне суспільство розвивається швидкими темпами. Відбувається трансформація в усіх формах суспільного життя. Незважаючи на чіткий і зрозумілий термінологічний апарат, концепції інформаційного/цифрового суспільства не існує. У своєму повсякденному значенні інформаційне суспільство – це суспільство, в якому інформація і знання відіграють особливу роль, а компьютерно-інформаційні технології служать для передачі та обробки інформації. Цифрове суспільство є наслідком розвитку інформаційного суспільства і формування високотехнологічної інфраструктури у цифровому просторі. Комунікаційні та інформаційні технології нерозривно пов’язані з сутністю, особливостями і розвитком інформаційного суспільства. Сьогодні ці процеси включають освіту, і ми можемо з упевненістю стверджувати про формування нової цифрової освіти.