Кафедра "Філософія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3016

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/philosophy

Сучасна назва – кафедра "Філософія", первісна – кафедра діалектичного та історичного матеріалізму.

Кафедра створена 20 квітня 1957 року з ініціативи Івана Івановича Чорного, який і став її першим завідувачем.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 4 доктора і 4 кандидата філософських наук; 2 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 11

Соціально-філософський аналіз дистанційної освіти
(Видавничий дім "Гельветика", 2024) Дишкант, Тетяна Миколаївна; Городиська, Ольга Миколаївна
У статті пропонується проаналізувати сутність дистанційної освіти та її відповідність сучасному економічному, політичному та культурному контексту. Сутність дистанційної освіти логічно виявляється через її визначення через найближчий рід і видову відмінність, що робить необхідним спочатку зрозуміти, що ж являє собою освіта як така. Виявляється, що це поняття є багатоаспектним, що виражає одночасно і процес, і його результат. Основною ж метою традиційної, класичної освіти є одночасне формування гармонійно розвиненої особистості та професіонала за допомогою навчання та виховання. У контексті припущення, що цілі дистанційної освіти як виду освіти мали б залишатися тими самими, розглянуто особливості саме дистанційної освіти. Виявлено, що, незважаючи на її трансформацію з плином часу, що дозволила на сучасному етапі розвитку технічних засобів уникати тимчасового асинхрону в навчанні, проте залишаються не подоланими багато негативних аспектів комунікативного та етичного характеру, що не дозволяють здійснювати повноцінну освіту, як у випадку з традиційним очним навчанням. Але якщо у подоланні цих недоліків існує оптимізм, то щодо освоєння навичок, здобутих на основі живої практики, проблема бачиться непереборною. Соціально-філософський аналіз дистанційної освіти передбачає розгляд цього явища у культурному, економічному та політичному контекстах. З’ясувалося, що культурним аспектом сучасного суспільства є постмодернізм, економічним – переважання фінансово-спекулятивної моделі світової економіки, політичним – неолібералізм, причому і культурний, і політичний аспекти в сучасному світі мають підпорядковане економіці положення. Враховуючи, що у даній моделі економіки переважає віртуальний сектор, а не реальний, матеріально-виробничий, виявляється, що дистанційну освіту можна вважати цілком адекватною сучасним реаліям. Можна констатувати, що в освітньому полі виникає певна диференціація на елітарну наукомістку високотехнологічну конкурентоспроможну освіту та масову малоцінну низькотехнологічну «вищу освіту», яка спрямована на підтримку виробництва дешевої неконкурентоспроможної робочої сили. У зв’язку з кризою що намічається, цієї економічної моделі, формуються й інші запити на результати освітнього процесу.
Гносеологічний вимір освітньої стратегії для майбутнього
(Видавничий дім "Гельветика", 2024) Дольська, Ольга Олексіївна; Дишкант, Тетяна Миколаївна; Годзь, Наталія Борисівна
Автори намагаються проаналізувати можливі підстави для формування моделі освіти майбутнього. Спираючись на теоретичні розробки Нового часу і Просвітництва, зроблено висновок, що основою будь-яких освітніх стратегій залишаються філософські засади у вигляді теоретичного напрацювання видатних мислителів-філософів і мислителів-педагогів. Один із вимірів освітніх стратегій – гносеологічний – залишається найпотужнішим і в сучасних умовах кризи освіти і формування майбутньої нової її парадигми. При вибудові моделі майбутньої освіти автори пропонують орієнтуватися на такі блоки: блок, який буде визначати основи мотивацій щодо формування суб’єктів навчання; блок, який прив’язаний до факторів, що впливають на гносеологічну ситуацію сучасності в освіті і вказують на необхідні трансформації самого процесу навчання, центральним стрижнем якого є поєднання методології з аксіологією, а когнітивні компетенції – з ціннісними. Оскільки науковість стала виконувати роль головного критерію при оформленні та передачі знань, підвищується роль наукової раціональності з урахуванням її особливого значення у формуванні принципів методологічного характеру навчання. Тому в центрі уваги опинилася тема мислення і тема свідомості, зокрема ство рення певних полів свідомості з метою виходу на певні сенси. Стан якості думки, яка переживається суб’єктом навчання, прямо і опосередковано вказує на очікування змін у мисленні. В освіті це виявляється у пошуку розу мових конструкцій, передусім, методологічного характеру, що активізує різного роду методологію.
Філософський контекст категорії управління як підґрунтя для когнітивних моделей мислення військового керівника
(Видавничий дім "Гельветика", 2023) Тарароєв, Яків Володимирович; Дишкант, Тетяна Миколаївна
В статті зроблений аналіз категорії управління в її сучасному розумінні. Дається її визначення, зроблене на ґрунті роботи із словниками. Показано, що на початку ХХ ст. ставився наголос на зміну терміну управління на термін менеджмент. Але вже з 80-х рр. саме фахівці в галузі менеджменту підкреслили розрив самого процесу менеджменту із теоретико-філософським баченням предмету управління. Тому, на думку авторів, розгляд питання змісту категорії управління (і не тільки як категорії, але і як феномену, і як процесу) необхідно починати із філософських праць і слідкувати за основним змістом розуміння цієї категорії. Аналіз останніх вказує на тісний зв’язок між процесом управління та багажем певних знань, роботи думки керівника, його вміння орієнтуватися на певні моделі пояснення когнітивного характеру. На прикладі феномену військового управління автори показують що особливістю сучасного стану управління є володіння освітою такої якості, яка б дала змогу «бачити» предмет дії в системному ракурсі з урахуванням усіх можливих складових цього процесу. В якості підтвердження аналітичних пошуків дається аналіз форм детермінізму, якими оперує сучасна наука. Вказується на когнітивно-теоретичний характер мислення керівника, пояснюється необхідність оперування такими термінами, як лінійна та нелінійна модель опису та пояснення (розвитку, подій, ситуацій відносно предмету дії).
Про інтелектуальні зрушення в історії людства (мислення для інформаційного простору)
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Сунь, Вей; Дольська, Ольга Олексіївна
Стаття присвячена одному з найактуальніших питань сучасної філософії, а саме ‒ проблемі формуванні інтелектуального багажу людства. Мова йде про інтелектуальні революції, про їхній характер і періоди становлення. Автори використовують метод філософської рефлексії, спираючись на першоджерела попередніх дослідників цього процесу, починаючи з їхнього концептуального аналізу з метою відстежити періоди і характерні ознаки розвитку цих складних процесів еволюції людини і її інтелектуального підґрунтя. Автори висувають тезу, що сьогодні людство знаходиться на порозі третьої інтелектуальної революції. Підтвердженням цього є активне використання нового термінологічного словника, який вже став "повсякденням" нашого життя, не зважаючи на те, що він є результатом розвитку високих технологій інформаційного характеру. Підкреслюється також ідея того, що трансформація мислення окремих людей, які працюють і думають за нових умов, викликана наукою та високими технологіями. Цей фактичний матеріал прямо і побічно "впливає" на зміни у характері мислення широких верств суспільства, і, як слідство, адаптування до трансформацій у евристичній сфері охоплює величезні за масштабом маси людей.
Техніка, наука і духовність у ХХІ сторіччі: філософський аналіз
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Кіпенський, Андрій Володимирович; Тарароєв, Яків Володимирович
Стихійний, подекуди, неконтрольований процес розвитку техніки, перетворення сучасної науки з галузі дослідження світу в допоміжний засіб обслуговування технологій, втрата духовного образу сучасного вченого, як безкорисливого шукача істини, поставили питання про дослідження взаємозв'язку науки і техніки з духовністю людства, як основного джерела подолання девіацій розвитку техногенної цивілізації. Розглядаючи різні аспекти взаємозв’язку духовності з наукою і технікою, автори виділяють антропологічний, акмеологічний і екзистенціальний напрями взаємодії. Антропологічний напрям, який розкриває характер зв'язку духовності, науки і техніки з діяльністю мозку людини, містить у собі катарсичний, інтелектуальний і моральний аспект, спрямований на формування засобами сучасної освіти людини, яка прагне до наукового відкриття, активного застосування розуму, подолання проявів егоцентризму, який впливає на розвиток виробництва і техніки. У межах акмеологічного напрямку розглядається проблема вибору сучасної стратегії розвитку, досягнення рівня планетарно-космічної цивілізації. Екзистенціальний напрям пов’язаний з усвідомленням кризового характеру сучасної епохи, основними заходами щодо збереження Розуму у Всесвіті.
Information technologies in the education of contemporary China: reality and opportunities
(Інститут вищої освіти Національної Академії педагогічних наук України, 2023) Sun, Wei
With the rapid development of modern information technologies, their integration into all areas of education is accelerating, which contributes to the penetration of innovations into the education space. The author emphasizes that the design of many educational technologies was focused on the goals of education and included a sufficient number of educational concepts and elements. However, if teachers blindly adhere to the traditional concept of “technology is only a tool”, then this creates a sense of superiority of their own status and a narrow understanding of the value of technology. The author relies in his research on the latest achievements in the field of not only high technologies that are used in education, but also on psychological and social research on the impact of the latter both on education and on a person. The author proposes to perceive technologies in the context of a new culture, and shows possible ways of their more adequate use. Working with artificial technological objects is not only the acceptance of an artificial object, but also the adoption of a technical culture, which indicates a new cultural relationship between people and technology, and vice versa. On the basis of analyzing the phenomenon and essence of contemporary information technology, the author of this article tries to find out the problems existing in the application of contemporary information technology in education through a questionnaire survey, and reflects on the influence of technology on teachers and students in the education system. The answers of the survey participants made it possible to present a picture of the use of information technologies in education as a holistic and complex process. The analysis of the results obtained, as well as everyday practical training in the skills of using high technologies, enabled the author to establish that the influence of information technologies on education is complex, this is a new stage in the development of education as a whole, which allows us to characterize the process of their use as a holistic system. The influence of technology has completely changed all structures and all participants in education. The results of the survey also made it possible to identify a number of problems that indicate shortcomings in the modern space of education, the didactic nature of learning in the sense of conveying and receiving information in new conditions (we are talking not only about digitalization as a process, but also about changes aimed at transforming teaching methodology).
Digitalization of Education in China: problems, opportunities (Socio-Philosophical analysis)
(Видавничий дім "Гельветика", 2022) Sun, Wei; Dolska, Olga
Nowadays philosophers actively discuss and analyze the content and nature of high technologies and their influence on social development, because high technologies become the main determinant of essential changes in all spheres of social life, and, in particular, in education. Recent events in the world show how the process of digitalization in education has become global. From international experience, some countries, regions and organisations have established or are in the process of establishing a maturity model or framework for digitalisation in education as a way to consolidate the progress of digitalisation in education and promote the sustainability of practices. The article discusses the process of digitalization of education in modern China. This is reflected in all components of the educational process. The authors offer its socio-philosophical analysis in order to identify and analyze the central problem of this process in the conditions of modern Chinese society – the problem of conflict, integration and coordinated development of the old and new education systems. The article also highlights and describes issues such as the digital divide, digital poverty, digital refugees, the problem of conflict between people and technology, etc. The authors review digital readiness initiatives (i.e., in preparation for the full launch of the digital transformation path in education in order to fulfill the basic conditions for transformational change). It also emphasizes the need for a socio-philosophical analysis of pilot projects to address issues of mobilizing the initiative and resources of universities and schools under the leadership of the state to promote the digital transformation of education in order to solve the problems described above.
Трансформаційні процеси в освіті: до визначення методологічних основ інформатизації суспільства
(Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова, Українська академія наук, 2010) Дольська, Ольга Олексіївна; Харченко, І. М.
Проаналізовано проблеми методології інформатизації суспільства. В центрі уваги авторів така складова інформаційного суспільства, як інтелект. Висвітлення трансформаційних процесів в освіті пов'язано із розумінням розуму. Автори пропонують ввести до методологічних підходів інформатизації суспільства концепцію використання моделі трансформації раціональності в освіті.
Діалогічна раціональність в сучасній освіті як альтернатива інструментальній раціональності
(НТУ "ХПІ", 2009) Дольська, Ольга Олексіївна
Стаття присвячена однієї з актуальних проблем сучасної парадигми освіти – проблемі діалогу. Стара парадигма будувалася навколо моделі "монологічного розуму", що привело до домінування в освіті монологічної моделі співпраці з учнями. Сучасна парадигма спирається на комунікативну раціональність, основною формою якої є діалог. Прикладом активного використання цієї форми є присутність в освіті евристичного діалогу. Активне вживання цієї форми в освітніх практиках сприяє ствердженню в освіті діалогічної раціональності.
Трансформація ідеї Університету в сучасному соціокультурному просторі
(Харківський торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету, 2010) Шанідзе, Надія Олександрівна

Кафедра "Філософія"

Переглянути

Фільтри

Налаштування

Сортувати за

Результатів на сторінку

Результати пошуку