Кафедра "Філософія"
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3016
Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/philosophy
Сучасна назва – кафедра "Філософія", первісна – кафедра діалектичного та історичного матеріалізму.
Кафедра створена 20 квітня 1957 року з ініціативи Івана Івановича Чорного, який і став її першим завідувачем.
Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".
У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 4 доктора і 4 кандидата філософських наук; 2 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.
Переглянути
9 результатів
Результати пошуку
Документ Філософія техніки між ХХ і ХХІ століттями як відповідь на виклики війни і виходу до нової цивілізації(Харківський національний університет імені B. H. Каразіна, 2022) Городиська, Ольга Миколаївна; Міщенко, Віктор ІвановичРоздуми про техніку завжди були в центрі уваги науковців. Вони були різноманітними, що привело до диференціації форм рефлексії над технікою. Зміни торкалися, перш за все, онтологічної і гносеологічної концепцій техніки, бо саме вони «вказували» на зміни у ціннісних орієнтаціях культури і, в подальшому, цивілізації, усього людства. Сьогодні суспільство зіткнулося із викликами глобального характеру, коли активними і «безжалісними» стали питання про військову техніку, про військово-технічні зрушення і революції, про те, якою мірою людство стало заручником тих технічний відкриттів, винаходів, які можуть повністю перевернути онтологію і вітальні характеристики людства. Автори підкреслюють, що філософія завжди намагалася розглядати техніку в її єдності із соціально-культурною проблематикою. Питання майбутнього типу цивілізації не викликає жодного сумніву: вона вибудовується за рахунок технічних надбань.Але роздуми над технікою у військовій площині, які відрізняються своєю рефлексією і відкривають нові горизонти значення техніки і технічного, ще раз потребують філософського осмислення такого суттєвого феномену для людства, як техніка. Питання збалансованого підходу до техніки із відповіддю, що має стати тією могутньою силою, яка стримає деструктивні елементи предмету дослідження, знаходиться в центрі уваги авторів. У перехідний період між ХХ і ХХІ ст. філософія техніки зосереджується на питанні ідей, за рахунок яких має вибудовуваться методологічні лінії дослідження техніки і усього технічного. Очевидність того, що техніка, особливо її військові зразки набувають все більше страшенного, антилюдського характеру, не викликає сумніву. Єдине, що може змінити такі негативні елементи прогресу, ‒ це вирішальне значення духу людини. Саме дух людини має перетворитися на силу, яка має здійснювати контроль над технікою, особливо військовою, а реалізація потужності духу в ситуації сьогоднішнього дня має бути покладена в основу ідеї для оформлення будь-якої методологічної лінії у філософських роздумах про техніку.Документ Морально‒психологічний аспект при підготовці сучасних військових фахівців(2022) Коростильов, Геннадій ЛеонідовичДокумент Техніка, наука і духовність у ХХІ сторіччі: філософський аналіз(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Кіпенський, Андрій Володимирович; Тарароєв, Яків ВолодимировичСтихійний, подекуди, неконтрольований процес розвитку техніки, перетворення сучасної науки з галузі дослідження світу в допоміжний засіб обслуговування технологій, втрата духовного образу сучасного вченого, як безкорисливого шукача істини, поставили питання про дослідження взаємозв'язку науки і техніки з духовністю людства, як основного джерела подолання девіацій розвитку техногенної цивілізації. Розглядаючи різні аспекти взаємозв’язку духовності з наукою і технікою, автори виділяють антропологічний, акмеологічний і екзистенціальний напрями взаємодії. Антропологічний напрям, який розкриває характер зв'язку духовності, науки і техніки з діяльністю мозку людини, містить у собі катарсичний, інтелектуальний і моральний аспект, спрямований на формування засобами сучасної освіти людини, яка прагне до наукового відкриття, активного застосування розуму, подолання проявів егоцентризму, який впливає на розвиток виробництва і техніки. У межах акмеологічного напрямку розглядається проблема вибору сучасної стратегії розвитку, досягнення рівня планетарно-космічної цивілізації. Екзистенціальний напрям пов’язаний з усвідомленням кризового характеру сучасної епохи, основними заходами щодо збереження Розуму у Всесвіті.Документ Трансформація розуміння техніки в дослідженннях Мартіна Гайдеґґера(Національний університет “Одеська юридична академія”, 2022) Коростильов, Геннадій ЛеонідовичУ статті розглядається питання про трансформацію розуміння техніки з боку М. Гайдеґґера. Питання складне і не може бути обмеженим тільки однією або двома роботами. Розгляд пропонується робити на основі історико-філософського аналізу його відомих праць. Підкреслено, що нормативність існування техніки і технічного прив'язано до таких категорій, як Істина, Природа, Dasein, людина та її екзистенція. У статті доведено, що шлях розуміння техніки розглядається німецьким мислителем у контекстах його основних тем і органічно вписується в його екзистенційні та феноменологічні уподобання. Розуміння техніки і технічного йде від інструментального характеру, потім думки розгортаються навколо антропологічного з виходом на її онтологічний вимір. У пізніх працях М. Гайдеґґер проводить паралель між зв'язком людини із природою і зв'язком техніки із природою, що дає йому можливість окреслити екзистенційний спосіб існування і людини, і техніки. Сутнісною ознакою техніки і технічного стає процедура виведення "Потаємного" у "Неприховане" завдяки їхньому співіснуванню із природою. Саме така логічна лінія розуміння техніки дає йому можливість перейти від інструментального її сприйняття до онтологічного. Досліджуючи онтологічну природу техніки, М. Гайдеґґер здійснив рефлексію "виводу" техніки з категорії "суб'єктивної інтерпретації", що притаманно інструментальним і антропологічним підходам, і надав вагу "об’єктивній інтерпретації", зробивши питання про техніку, її сутність та зв'язок із людиною та її буттям первинним філософським питанням. Також автор статті підкреслює тезу М. Гайдеґґера про те, що розуміння техніки та технічного тісно пов'язане з історичною епохою та розвитком науки. Це дає змогу зробити висновки, по-перше, про постійну трансформацію розуміння техніки та технічного. По-друге, наслідком такого зв'язку є особливе ставлення людини до природи, а зосередженість на проблемі буття з урахуванням сучасного розвитку техніки та технічного стає особливою філософською рефлексією.Документ Філософський аналіз військово‐технічної революції ХХІ століття(Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, 2021) Коростильов, Геннадій ЛеонідовичНа початку XXI ст. все частіше став використовуватися термін військово‐технічна революція (ВТР). У статті проводиться його філософський аналіз та історія появи, даються головні ознаки самих революцій, обґрунтовується їхня кількість, спираючись на аналітичні розвідки дослідників розвитку суспільства і сучасних аналітиків у галузі філософії війни, як вітчизняних, так і закордонних. Показується зв'язок між революцією і техніко‐технологічним укладом суспільства, з одного боку, і змінами в характері ведення сучасної війни, термінами і масштабами розвитку бойових дій, з іншого. Відштовхуючись від традиції філософських роздумів про філософію техніки, автор зосередився на трансформаціях, характерних для сучасної війни, важливості онтологічного і антропологічного чинників в сучасній військовій справі. Автор спирається на широкий ілюстративний матеріал, який дав можливість показати зміни в шостій військово‐технічній революції. В якості прикладу (свого роду метод Сase study) розглядається характер використання в сучасній війні безпілотних літальних апаратів і роботизованих військових систем. Спираючись на конкретний матеріал, автор доводить, що характер сучасної війни має гібридний характер, але і сама гібридність неоднорідна за своїм характером. Останнє дозволило стверджувати наявність перехідного періоду між шостою та сьомою військово‐технічними революціями.Документ Питання щодо доцільності метамови стосовно екологічної футурології. Моделювання та передбачення екологічних перспектив(НТУ "ХПІ", 2013) Годзь, Наталія БорисівнаДокумент Філософія техносфери: обґрунтування та підходи вивчення(НТУ "ХПІ", 2017) Дольська, Ольга ОлексіївнаРозвідки розгортаються навколо питання, чому саме техносфера вдало характеризує те середовище, в якому живе людство ХХІ століття. Підіймається питання про значення терміну "сфера" в історії філософської думки. Дається визначення терміну "техносфера". Пропонуються підходи вивчення "філософії техносфери".Документ Теоретико-методологічна роль концепту в сучасній науці та освіті (до проблеми формування нового дискурсу техніки)(Інститут філософії НАН України, 2013) Дольська, Ольга Олексіївна; Толстіков, В. О.Сучасний філософський дискурс пропонує у визначенні значень елементів реальності спиратися на концепти. Їх використання стає виправданим в контексті становлення нової, антропологічної за своїм характером цивілізації, а також в напрямку трансдисциплінарного розвитку сучасної освіти.