Кафедра "Філософія"
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3016
Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/philosophy
Сучасна назва – кафедра "Філософія", первісна – кафедра діалектичного та історичного матеріалізму.
Кафедра створена 20 квітня 1957 року з ініціативи Івана Івановича Чорного, який і став її першим завідувачем.
Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".
У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 4 доктора і 4 кандидата філософських наук; 2 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.
Переглянути
10 результатів
Результати пошуку
Документ Філософія техніки між ХХ і ХХІ століттями як відповідь на виклики війни і виходу до нової цивілізації(Харківський національний університет імені B. H. Каразіна, 2022) Городиська, Ольга Миколаївна; Міщенко, Віктор ІвановичРоздуми про техніку завжди були в центрі уваги науковців. Вони були різноманітними, що привело до диференціації форм рефлексії над технікою. Зміни торкалися, перш за все, онтологічної і гносеологічної концепцій техніки, бо саме вони «вказували» на зміни у ціннісних орієнтаціях культури і, в подальшому, цивілізації, усього людства. Сьогодні суспільство зіткнулося із викликами глобального характеру, коли активними і «безжалісними» стали питання про військову техніку, про військово-технічні зрушення і революції, про те, якою мірою людство стало заручником тих технічний відкриттів, винаходів, які можуть повністю перевернути онтологію і вітальні характеристики людства. Автори підкреслюють, що філософія завжди намагалася розглядати техніку в її єдності із соціально-культурною проблематикою. Питання майбутнього типу цивілізації не викликає жодного сумніву: вона вибудовується за рахунок технічних надбань.Але роздуми над технікою у військовій площині, які відрізняються своєю рефлексією і відкривають нові горизонти значення техніки і технічного, ще раз потребують філософського осмислення такого суттєвого феномену для людства, як техніка. Питання збалансованого підходу до техніки із відповіддю, що має стати тією могутньою силою, яка стримає деструктивні елементи предмету дослідження, знаходиться в центрі уваги авторів. У перехідний період між ХХ і ХХІ ст. філософія техніки зосереджується на питанні ідей, за рахунок яких має вибудовуваться методологічні лінії дослідження техніки і усього технічного. Очевидність того, що техніка, особливо її військові зразки набувають все більше страшенного, антилюдського характеру, не викликає сумніву. Єдине, що може змінити такі негативні елементи прогресу, ‒ це вирішальне значення духу людини. Саме дух людини має перетворитися на силу, яка має здійснювати контроль над технікою, особливо військовою, а реалізація потужності духу в ситуації сьогоднішнього дня має бути покладена в основу ідеї для оформлення будь-якої методологічної лінії у філософських роздумах про техніку.Документ Взаємозв'язок технологічної та інтелектуальної трансформації сучасної цивілізації(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Шимченко, Ольга ВікторівнаУ статті розглядається особливості та взаємозв’язок між технологічною та інтелектуальною цивілізаціями. Аналізуються ключові аспекти впливу технологій на інтелектуальний розвиток суспільства та його культурно-історичні наслідки. Доведено, що концепція трансформації передбачає, що процес спрямований на досягнення більш високого рівня розвитку в рамках існуючих еколого-економічних відносин. Аналізується взаємодія технологічних інновацій та інтелектуальних змін у різних сферах життя та висвітлюються майбутні перспективи в цьому контексті.Документ Техніка, наука і духовність у ХХІ сторіччі: філософський аналіз(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Кіпенський, Андрій Володимирович; Тарароєв, Яків ВолодимировичСтихійний, подекуди, неконтрольований процес розвитку техніки, перетворення сучасної науки з галузі дослідження світу в допоміжний засіб обслуговування технологій, втрата духовного образу сучасного вченого, як безкорисливого шукача істини, поставили питання про дослідження взаємозв'язку науки і техніки з духовністю людства, як основного джерела подолання девіацій розвитку техногенної цивілізації. Розглядаючи різні аспекти взаємозв’язку духовності з наукою і технікою, автори виділяють антропологічний, акмеологічний і екзистенціальний напрями взаємодії. Антропологічний напрям, який розкриває характер зв'язку духовності, науки і техніки з діяльністю мозку людини, містить у собі катарсичний, інтелектуальний і моральний аспект, спрямований на формування засобами сучасної освіти людини, яка прагне до наукового відкриття, активного застосування розуму, подолання проявів егоцентризму, який впливає на розвиток виробництва і техніки. У межах акмеологічного напрямку розглядається проблема вибору сучасної стратегії розвитку, досягнення рівня планетарно-космічної цивілізації. Екзистенціальний напрям пов’язаний з усвідомленням кризового характеру сучасної епохи, основними заходами щодо збереження Розуму у Всесвіті.Документ Філософський аналіз військово‐технічної революції ХХІ століття(Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, 2021) Коростильов, Геннадій ЛеонідовичНа початку XXI ст. все частіше став використовуватися термін військово‐технічна революція (ВТР). У статті проводиться його філософський аналіз та історія появи, даються головні ознаки самих революцій, обґрунтовується їхня кількість, спираючись на аналітичні розвідки дослідників розвитку суспільства і сучасних аналітиків у галузі філософії війни, як вітчизняних, так і закордонних. Показується зв'язок між революцією і техніко‐технологічним укладом суспільства, з одного боку, і змінами в характері ведення сучасної війни, термінами і масштабами розвитку бойових дій, з іншого. Відштовхуючись від традиції філософських роздумів про філософію техніки, автор зосередився на трансформаціях, характерних для сучасної війни, важливості онтологічного і антропологічного чинників в сучасній військовій справі. Автор спирається на широкий ілюстративний матеріал, який дав можливість показати зміни в шостій військово‐технічній революції. В якості прикладу (свого роду метод Сase study) розглядається характер використання в сучасній війні безпілотних літальних апаратів і роботизованих військових систем. Спираючись на конкретний матеріал, автор доводить, що характер сучасної війни має гібридний характер, але і сама гібридність неоднорідна за своїм характером. Останнє дозволило стверджувати наявність перехідного періоду між шостою та сьомою військово‐технічними революціями.Документ В каком мире мы живём, и что есть технотронное общество в будущем человечества(Гілея, 2020) Мищенко, Виктор ИвановичВ статье рассматриваются проблемы информационного общества, его влияние на духовное развитие личности, сферу человеческого общения и социальные процессы. Выдвигается гипотеза о возможной роли техники, как способа возвращения человека в пространство реального бытия, преодоления интернет-зависимости, минимизации угрозы превращения информационной среды в сферу развлечений. В тоже время, указывается на возможность преодоления негативных антропогенных факторов конвейерного производства с помощью управляющих информационных технологий. Анализируется термин "технотронное общества", роль электроники и кибернетики в его функционировании. На основе метода экстраполяции рассматриваются этапы его развития в ХХI – ХХII столетии. Рассматривается понятие "антропо-инфо-техносфера", его возможные девиации. С целью гармонизации баланса компонентов антропо-инфо-техносферы и устойчивого развития технотронного общества, разрабатывается концепция интеллектуально-нравственной духовности, анализируются его основные принципы. На основе метода системного подхода рассматривается концепция духовного облика личности, его базисные структурные компоненты, интеллектуальные модели типологии духовной личности. Выдвигается стратегия опережающего технологического созидания по преобразованию ландшафта планеты с целью решения экологической проблемы и предотвращения социальных катаклизмов при массовом внедрении искусственного интеллекта во все сферы жизнедеятельности общества.Документ Экологическое знание и футурология в контексте науки и вопросов управления(Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, 2014) Годзь, Наталья БорисовнаЭкология в глобальном понимании шире просто природоохранных технологий. В целом, экологию как науку определяет интерес параметров роста, пределов существования, анализ популяций и пищевых цепочек. Можно сказать, что экология, это наука про систему, как таковую. Но придание новых смыслов и содержаний играет не только положительную роль, но и отрицательную, создавая поле конфликтов, в основании которого может лежать разное понимание предмета и объекта экологии, что опасно приводит к демагогии и сверхупрощению. Настаиваем на необходимости вслед за рассмотрением и упорядочиванием системы экологического знания, ввести такой концепт, как «Экологическая футурология», через использование которого может быть отражена вся полнота практических и теоретических стратегий будущего.Документ Развитие техногенной цивилизации как фактор обретения новой духовности и ноосферной ответственности(НТУ "ХПИ", 2017) Мищенко, Виктор ИвановичВ статье рассматривается этапы становления духовного облика человека, причины кризисного состояния современной цивилизации, роль техники в формировании человека будущего.Документ Научно-технический прогресс и социально-культурные трансформации(Точка, 2015) Тарароев, Яков ВладимировичВ работе рассматриваются влияние техники на социальную структуру общества и развитии культуры. По этому критерию выделено три типа организации общества: общество присваивающей экономики, общество производительной экономики (аграрное, неолитическое) и городское общество. Последнее основано на принципе разделения труда. Такой тип общества порождает проблему перераспределения произведённого и накопление ресурсов для дальнейшего развития. В прошлом возможно всего два способа её решения: рыночный и административный. Административный не может полноценно функционировать в экономике с большой и многообразной номенклатурой производимых товаров и услуг. Рыночный механизм, приводит к большой концентрации и монополизации ресурсов, что замедляет и останавливает развитие общества. Выходом из этой ситуации является математическое моделирование социально-экономических процессов и распределение при помощи ЭВМ.Документ Две парадигмы онтологических оснований науки и техники: антропологическое измерение(Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова, Українська академія наук, 2012) Тарароев, Яков ВладимировичРаскрывается проблема начала науки. Анализируется теоретический характер античной науки и практический характер античной техники,единство науки и техники в современную эпоху. Используется субстанциональная онтологическая парадигма науки и техники и реляционная онтология научно‒технического знания. Современная наука и техника рассматривается как творческая и созидательная деятельность человека. Ведущими являются антропологическая и теологическая интерпретации современной науки и техники.Документ Техногенная цивилизация: философские подходы к проблеме техники(НТУ "ХПИ", 2014) Владленова, Илиана ВикторовнаВ статье рассматриваются различные подходы к проблеме техники: техноутопизм, техноцентризм, технокритицизм. В русле технологического детерминизма можно выделить две идеи: развитие технологии представляет собой предполагаемый процесс, или технология представляет собой "последствия", которые присущи обществу. В контексте техноутопизма развилось представление, называемое техноцентиризм. Противоположной идеей оптимистическим прогнозам, которые предлагаются в рамках техноцентризма, выступает концепция технокритицизма.