Кафедра "Технологія жирів і продуктів бродіння"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7476

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/food

Від 2011 року кафедра має назву "Технологія жирів і продуктів бродіння", первісна назва – "Технологія жирів".

Кафедра "Технологія жирів" розпочала свою діяльність у 1930 році. Від початку заснування ХПТІ, спеціальність технологія жирів була складовою частиною кафедри технології органічних і забарвлюючих речовин і тільки в 1923 році виділена в окрему групу.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Випускники кафедри працюють в олійно-жировій, кондитерській, пивоварній, виноробній, спиртовій, лікеро-горілчаній та безалкогольній галузях харчової промисловості.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора та 10 кандидатів технічних наук; 3 співробітника мають звання професора, 4 – доцента, 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Ферментна технологія модифікування жирів
    (НТУ "ХПІ", 2004) Некрасов, Павло Олександрович
    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.18.06 – технологія жирів, ефірних масел і парфумерно-косметичних продуктів. – Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут” Міністерства освіти і науки України, Харків, 2004. Дисертацію присвячено розробленню науково обґрунтованої ферментної технології модифікування жирів. Доведено підпорядкованість дії ферменту, продуцентом якого є мікроорганізм Candida antarctica, кінетиці Міхаеліса-Ментен та знайдено відповідні кінетичні константи. Визначено раціональні умови дії ферментних препаратів Новозім 398 та Ліпозим TL IM при модифікуванні жирової сировини. Підтверджено можливість використання ферментного препарату Ліпозим RM IM для модифікування рослинних жирів шляхом ацидолізу. Досліджено кінетику ферментної переетерифікації та визначено математичну модель залежності ступеня перетворення вихідного компонента від часу. Встановлено кількісні залежності складу та властивостей продуктів ферментної переетерифікації від складу вихідної сировини. На основі визначених закономірностей створено технологію модифікування жирів за допомогою ферментів та рецептури ферментно переетерифікованих жирів. Одержано комплекс даних щодо органолептичних і фізико-хімічних характеристик отриманих модифікованих жирів. У результаті дослідно-промислових і промислових випробувань встановлено можливість одержання модифікованих жирів із заданими властивостями шляхом ферментної переетерифікації. За новою технологією на Вінницькому та Одеському олійно-жирових комбінатах вироблено 250 тон переетерифікованих жирів. Економічний ефект від її впровадження дорівнює більш ніж 50 грн/т.
  • Ескіз
    Документ
    Науково-практичні основи технології жирів функціонального призначення
    (НТУ "ХПІ", 2010) Некрасов, Павло Олександрович
    Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук за спеціальністю 05.18.06 – технологія жирів, ефірних масел і парфумерно-косметичних продуктів. – Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Харків, 2010. Дисертацію присвячено створенню науково-практичних основ ферментативних енергозберігаючих технологій виробництва жирів функціонального призначення та харчових емульсій на їх основі, що мають дієтичні і лікувально-профілактичні властивості. Здійснено комплексні дослідження механізмів та кінетики ферментативних процесів, що лежать в основі технологій одержання жирів функціонального призначення. Виконано математичне моделювання та оптимізацію параметрів вказаних технологій. Розвинуто теоретичні положення і запропоновано аналітичне рівняння, яке описує кінетику кристалізації жирів, збагачених діацилгліцеринами. Визначено, що введення діацилгліцеринів до складу харчових жирових систем сприяє інгібуванню процесу поліморфних перетворень. Розроблено математичну модель, яка дозволяє прогнозувати вміст β' форми кристалів у жирових продуктах функціонального призначення при заданих рецептурах, температурі та терміну зберігання. Встановлено, що розроблені функціональні жирові системи мають підвищену стійкість до окисного та мікробіологічного псування, а також покращені структурно-механічні властивості. Наведено результати дослідно-промислових випробувань розроблених технологій.