Кафедра "Біотехнологія, біофізика та аналітична хімія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/15

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/biotech

Кафедра "Бiотехнологiя, біофізика та аналiтична хiмiя" була створена у 1998 році на базі кафедри "Аналітична хімія", яка у 1940 році була виділена з кафедри хімії в самостійну кафедру. Ініціатива створення кафедри належить доктору технічних наук, професору Миколі Федосовичу Клещеву.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Кафедра провадить освітню, методичну та наукову діяльність у галузі знань "Хімічна та біоінженерія". Крім теоретичних основ біотехнології, велику увагу було приділяється контролю якості і сертифікації біотехнологічної продукції.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора наук: 1 – технічних, 1 – фармацевтичних; 8 кандидатів наук: 3 – біологічних, 5 – технічних; 2 співробітника мають звання професора, 6 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 35

Створення систем доставки антигенів та ліків на основі штучних і природних ліпідних наночастинок: ліпосоми та екзосоми
(ТОВ "Друкарня Мадрид", 2023) Краснопольський, Юрій Михайлович; Пилипенко, Дар'я Михайлівна
У монографії обговорюються останні досягнення у галузі фармацевтичної біотехнології зі створення систем доставки ліків та антигенів на основі ліпосомальних наночастинок. Розглянуто основні аспекти одержання ліпосом, ліпосомальні ад’юванти у сучасних вакцинах, зареєстровані в Україні ліпосомальні форми препаратів, а також наведено дані останніх років з вивчення екзосомальних наночастинок та перспективи створення гібридних ліпосомально-екзосомальних наночастинок. Монографія призначена для широкого кола читачів: студентів, аспірантів, науковців біотехнологічного та фармацевтичного напряму.
Виділення та очистка куркуміноїдів із кореневища Curcuma Longa L.
(Національний фармацевтичний університет, 2019) Пилипенко, Дар'я Михайлівна; Краснопольський, Юрій Михайлович
Актуальність. Куркумін являє собою високоефективний природний антиоксидант ліпофільної природи, щодо якого накопичена велика доказова база, яка підтверджує його безпечність та ефективність. На теперішній час в Україні відсутня комерційна високоочищена фармацевтична субстанція даного біофлаваноїду. Метою роботи було виділення та очистка куркуміноїдів із кореневища Curcuma Longa L. Матеріали та методи. Для оцінки якості куркуміноїдів використовували методи хроматографії: тонкошарової та високоефективної рідинної. Кількісне визначення куркуміноїдів проводили спектрофотометрично при 540 нм. Результати та їх обговорення. Проведено порівняння розчинності куркуміну в органічних розчинниках різної полярності: гексані, ацетоні, хлороформі, етанолі, метанолі. Визначені оптимальні умови екстракції куркуміноїдів: вид екстрагенту, співвідношення сировини та екстрагенту, тривалість, температура та ін. Досліджені умови осадження куркуміноїдів з метою очистки екстракту від супутніх домішок. Для одержання високоочищеного куркуміну використовували колоночну хроматографію на силікагелі. Висновки. Запропоновано схему одержання розчину куркуміноїдів високого ступеня очистки із вмістом куркуміноїдів не менше 90 %, серед яких 72 % складає диферулометан.
Фармацевтична біотехнологія: сьогодення та майбутнє
(Друкарня Мадрид, 2022) Краснопольський, Юрій Михайлович; Пилипенко, Дар'я Михайлівна
У навчальному посібнику описані останні досягнення у галузі фармацевтичної біотехнології: вакцини, продукти для регенеративної медицини, рекомбінантні факторів згортання крові та рекомбінантні пробіотичні препарати, нанобіотехнологічні лікарські засоби. Навчальний посібник призначено для студентів та аспірантів біотехнологічного напряму.
Вивчення біотехнологічних властивостей Bacillus clausii
(ЦП "КОМПРИНТ", 2018) Шапкіна, І. Є.; Краснопольський, Юрій Михайлович
Особливості трансферу технології і масштабування при промисловому освоєнні виробництва ліпосомальних цитостатиків
(Національний фармацевтичний університет, 2018) Стадніченко, Олександр Вікторович; Краснопольський, Юрій Михайлович; Ярних, Тетяна Григорівна
Невід`ємною частиною розробки оригінальних лікарських засобів у фармацевтичній галузі є докладна, узгоджена процедура відтворення фармацевтичних технологій на різних етапах розробки і виробництва – трансфер технологій. Метою дослідження є аналіз варіантів трансферу, що часто зустрічаються у фармацевтичній промисловості, дослідити проблеми масштабування технологій, які спостерігаються під час трансферу при виробництві нанорозмірних лікарських форм і запропонувати шляхи їх вирішення. Матеріали та методи. Для виготовлення лікарського засобу використовували яєчний фосфатидилхолін фірми Lipoid, ліофілізацію проводили в апараті Quarco виробництва КНР. Визначення ступеня інкапсуляції проводили методом ВЕРХ на приладі Shimadzu LC-20. Результати. Ліпосомальні препарати відносяться до наноструктурованих лікарських засобів, і процес трансферу при їх освоєнні являє собою один з етапів розробки і вимагає проведення додаткового адаптаційного експерименту. Нами була поставлена задача систематизувати отриманий досвід по трансферу і масштабізації виробництва ліпосомальних препаратів цитостатиків. Були проведені додаткові експерименти, що дозволяють перенести на промислове обладнання без втрати якості препарату результати первинної фармацевтичної розробки. Висновки. В результаті проведених досліджень проаналізовані основні варіанти трансферу технології протягом життєвого циклу готової лікарської форми. Розглянуті особливості трансферу і масштабізації технології виготовлення нанорозмірних ліпосомальних форм, зокрема отримання ліпідної плівки, еструзія при високому тиску, ультрафільтрація, стерилізаційна фільтрація і ліофільна сушка.
Технологічні параметри виробництва ліпосом з оксаліплатином
(Укрмедкнига, 2018) Стадніченко, Олександр Вікторович; Краснопольський, Юрій Михайлович; Ярних, Тетяна Григорівна
Мета роботи. На основі експерименту запропонувати науково обґрунтовану технологію виробництва ліпосомальної форми оксаліплатина. Провести аналіз проміжних продуктів, визначити контрольні точки. Матеріали і методи. Для виготовлення ліпосом використовували яєчний фосфатидилхолін виробництва Lipoid (Німеччина). Дипальмітоілфосфатидилгліцерин, холестерин, розчинники використовували виробництва фірми Sigma-Aldrich (США). Ліпідну плівку отримували на роторному випарнику Buchi 210. Для гомогенізації використовували метод екструзії при високому тиску. Процес ліофілізації здійснювали на обладнанні Quarco (КНР). Результати й обговорення. Розроблено дослідно-промислову технологію отримання ліпосомальної форми оксаліплатину. Створення повноцінної технології вимагало вивчення колоїдних властивостей гетерогенної лікарської наносистеми, особливо на етапі регідратації, параметрів ліофілізації, валідації методик контролю ступеня інкапсуляції оксаліплатину в ліпосоми, валідації кількісного визначення і визначення сторонніх домішок. Висновки. Запропоновано нову, оригінальну технологію отримання ліпосомальної форми оксаліплатину. Технологію апробовано на серіях препарату для проведення доклінічних досліджень.
Дослідження складу ліпідної мембрани при створенні ліпосом із іринотеканом
(Укрмедкнига, 2017) Стадніченко, Олександр Вікторович; Краснопольський, Юрій Михайлович; Ярних, Тетяна Григорівна
Проведено експеримент із дослідження оптимального складу ліпідної мембрани із використанням трьох типів кріопротектора. Досліджено ліпосомальні мембрани із співвідношенням ліпідів фосфатидилхолін / холестерин: 85/15; 80/20; 75/25; 70/30 за показником розміру ліпосом та інкапсуляції іринотекану у ліпосоми. Оптимальними визначено ліпосоми із співвідношенням ліпідів 80/20 відповідно. Окреслено шляхи підвищення ступеня інкапсуляції.
Особливості механізму інкапсуляції при створенні ліпосомальних форм хіміотерапевтичних препаратів
(Національний фармацевтичний університет, 2017) Стадніченко, Олександр Вікторович; Краснопольський, Юрій Михайлович; Ярних, Тетяна Григорівна
Вплив концентрації ліпідів на ступінь інкапсуляції та розмір часток при розробці ліпосомальної форми іринотекану
(Запорізький державний медичний університет, 2017) Стадніченко, Олександр Вікторович; Краснопольський, Юрій Михайлович; Ярних, Тетяна Григорівна
У роботі використовували створення ліпосом методом «хімічного градієнта» у різновиді «градієнта рН» із внутрішнім буфером на основі цитрату амонію із рН 2,5. Отримана ліпідна плівка з дальшою гомогенізацією емульсії методом високого тиску на гомогенізаторі Microfluidics Microfluidizer М-110P. Градієнт створювали методом ультрафільтрації на установці «Minim 2» фірми PALL. Використовували ультрафільтраційні касети із верхньою межею відсікання 30 кДа. Вимірювали ступінь інкапсуляції за допомогою розробленої ВЕРХ методики у варіанті гель-хроматографії на приладі
Розроблення та валідація методики визначення ступеня інкапсуляції цитохрому С у ліпосомах
(Національний фармацевтичний університет, 2016) Кацай, Олексій Григорович; Прохоров, Віталій Валентинович; Григор'єва, Ганна Савівна; Краснопольський, Юрій Михайлович
A strategic pathway in creating high-potent medical products is with targeted therapeutic systems that are based on nanoparticles of various structure. Such particles are capable of providing a targeted effect and an increase in bioavailability of the medical products. A special place among modern targeted drug delivery systems is held by liposomal nanoparticles which have apparent advantages over nanoparticles of an another type The problem number one for pharmacy lies in developing specific methods of control of nanosize drug delivery systems. This research is dedicated to the development and validation of a technique for determining encapsulation efficiency of cytochrome C in liposomes. The subject of research comprised the obtained liposomal form of cytochrome C, placebo emulsion, and cytochrome C solution. The research was conducted in compliance with the ICH and FDA requirements and recommendations in relation to the development of HPLC methods of control of liposomal preparations. A method has been developed to enable the determination of encapsulation efficiency of cytochrome C in liposomal preparations and to allow for identifying the composition of liposomal nanoparticles of cytochrome C. This HPLC method has been validated in terms of specificity, limit of detection, and robustness in compliance with the recommended criteria. The technique may find its application in quality control of liposomal form of cytochrome C and in control points manufacturing process.