Кафедра "Біотехнологія, біофізика та аналітична хімія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/15

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/biotech

Кафедра "Бiотехнологiя, біофізика та аналiтична хiмiя" була створена у 1998 році на базі кафедри "Аналітична хімія", яка у 1940 році була виділена з кафедри хімії в самостійну кафедру. Ініціатива створення кафедри належить доктору технічних наук, професору Миколі Федосовичу Клещеву.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Кафедра провадить освітню, методичну та наукову діяльність у галузі знань "Хімічна та біоінженерія". Крім теоретичних основ біотехнології, велику увагу було приділяється контролю якості і сертифікації біотехнологічної продукції.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора наук: 1 – технічних, 1 – фармацевтичних; 8 кандидатів наук: 3 – біологічних, 5 – технічних; 2 співробітника мають звання професора, 6 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Обгрунтування використання біотехнологічної тест-системи на основі Рaramecium caudatum для контролю токсичності та антиоксидантних властивостей
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Пилипенко, Дар'я Михайлівна; Ракітянська, Марина Андріївна; Комаров, Антон Ігорович
    Розробка ефективних експрес-методів біотестування є актуальною задачею сучасної біотехнології. Біотестування полягає у реєстрації різниці між виживанням або здатністю до розмноження тест-об’єктів у досліджуваному і контрольному зразках. Перевагою біотестування є швидкість та простота проведення дослідження. В якості тест-об’єктів використовують ряд організмів природної екосистеми (рослинні та тваринні, одноклітинні та багатоклітинні організми). Одноклітинні інфузорії виду Paramecium caudatum є поширеним тест-об’єктом завдяки високій чутливості до змін навколишнього середовища; великим розмірам клітини, що забезпечує можливість спостереження за змінами морфології та руху клітини; простоті культивування. Ці характеристики Paramecium caudatum сприяють їх застосуванню в фундаментальних дослідженнях, у сфері екологічного контролю, а також для оцінки токсичності продуктів промисловості. Ступінь токсичного впливу досліджуваних речовин на Paramecium caudatum можна оцінити задовго до загибелі за різними реакціями клітин (зміна морфології та характеру руху). Перспективним є використання даної моделі у фармації. Застосування Paramecium caudatum для первинної оцінки біологічної активності антиоксидантних лікарських речовин дозволяє вирішити біоетичні питання, пов’язані із використанням лабораторних тварин. Дана модель продемонструвала свою ефективність для вивчення антиоксидантної активності ліпосомальних препаратів. Встановлено, що ліпідний склад ліпосомальних препаратів впливає на виживання культури у хронічному досліді. Антиоксидантна активність досліджуваних препаратів в дозі 50 мкг/мл зростала в ряду убіхінон<куркумін<кверцетин.
  • Ескіз
    Документ
    Некоторые аспекты получения липосомальной формы оксалиплатина
    (Московский государственный университет тонких химических технологий им. М. В. Ломоносова, 2015) Ярных, Татьяна Григорьевна; Краснопольский, Юрий Михайлович; Швец, Виталий Иванович
    Работа посвящена обзору лабораторных методов получения липосом с оксалиплатином и их эффективности в экспериментах in vivo и in vitro. Проведен анализ существующих методов получения и дана оценка их применимости в фармацевтической промышленности для производства липосомальной формы оксалиплатина.