Кафедра "Біотехнологія, біофізика та аналітична хімія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/15

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/biotech

Кафедра "Бiотехнологiя, біофізика та аналiтична хiмiя" була створена у 1998 році на базі кафедри "Аналітична хімія", яка у 1940 році була виділена з кафедри хімії в самостійну кафедру. Ініціатива створення кафедри належить доктору технічних наук, професору Миколі Федосовичу Клещеву.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Кафедра провадить освітню, методичну та наукову діяльність у галузі знань "Хімічна та біоінженерія". Крім теоретичних основ біотехнології, велику увагу було приділяється контролю якості і сертифікації біотехнологічної продукції.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора наук: 1 – технічних, 1 – фармацевтичних; 8 кандидатів наук: 3 – біологічних, 5 – технічних; 2 співробітника мають звання професора, 6 – доцента.

Переглянути

Фільтри

2017 - 20183

Налаштування

Ключові слова: search.filters.subject.pharmaceutical development

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Особливості трансферу технології і масштабування при промисловому освоєнні виробництва ліпосомальних цитостатиків
    (Національний фармацевтичний університет, 2018) Стадніченко, Олександр Вікторович; Краснопольський, Юрій Михайлович; Ярних, Тетяна Григорівна
    Невід`ємною частиною розробки оригінальних лікарських засобів у фармацевтичній галузі є докладна, узгоджена процедура відтворення фармацевтичних технологій на різних етапах розробки і виробництва – трансфер технологій. Метою дослідження є аналіз варіантів трансферу, що часто зустрічаються у фармацевтичній промисловості, дослідити проблеми масштабування технологій, які спостерігаються під час трансферу при виробництві нанорозмірних лікарських форм і запропонувати шляхи їх вирішення. Матеріали та методи. Для виготовлення лікарського засобу використовували яєчний фосфатидилхолін фірми Lipoid, ліофілізацію проводили в апараті Quarco виробництва КНР. Визначення ступеня інкапсуляції проводили методом ВЕРХ на приладі Shimadzu LC-20. Результати. Ліпосомальні препарати відносяться до наноструктурованих лікарських засобів, і процес трансферу при їх освоєнні являє собою один з етапів розробки і вимагає проведення додаткового адаптаційного експерименту. Нами була поставлена задача систематизувати отриманий досвід по трансферу і масштабізації виробництва ліпосомальних препаратів цитостатиків. Були проведені додаткові експерименти, що дозволяють перенести на промислове обладнання без втрати якості препарату результати первинної фармацевтичної розробки. Висновки. В результаті проведених досліджень проаналізовані основні варіанти трансферу технології протягом життєвого циклу готової лікарської форми. Розглянуті особливості трансферу і масштабізації технології виготовлення нанорозмірних ліпосомальних форм, зокрема отримання ліпідної плівки, еструзія при високому тиску, ультрафільтрація, стерилізаційна фільтрація і ліофільна сушка.
  • Ескіз
    Документ
    Технологічні параметри виробництва ліпосом з оксаліплатином
    (Укрмедкнига, 2018) Стадніченко, Олександр Вікторович; Краснопольський, Юрій Михайлович; Ярних, Тетяна Григорівна
    Мета роботи. На основі експерименту запропонувати науково обґрунтовану технологію виробництва ліпосомальної форми оксаліплатина. Провести аналіз проміжних продуктів, визначити контрольні точки. Матеріали і методи. Для виготовлення ліпосом використовували яєчний фосфатидилхолін виробництва Lipoid (Німеччина). Дипальмітоілфосфатидилгліцерин, холестерин, розчинники використовували виробництва фірми Sigma-Aldrich (США). Ліпідну плівку отримували на роторному випарнику Buchi 210. Для гомогенізації використовували метод екструзії при високому тиску. Процес ліофілізації здійснювали на обладнанні Quarco (КНР). Результати й обговорення. Розроблено дослідно-промислову технологію отримання ліпосомальної форми оксаліплатину. Створення повноцінної технології вимагало вивчення колоїдних властивостей гетерогенної лікарської наносистеми, особливо на етапі регідратації, параметрів ліофілізації, валідації методик контролю ступеня інкапсуляції оксаліплатину в ліпосоми, валідації кількісного визначення і визначення сторонніх домішок. Висновки. Запропоновано нову, оригінальну технологію отримання ліпосомальної форми оксаліплатину. Технологію апробовано на серіях препарату для проведення доклінічних досліджень.
  • Ескіз
    Документ
    Experiment planning at the pharmaceutical development of liposomal cytostatics
    (Національний фармацевтичний університет, 2017) Stadnichenko, A. V.; Krasnopolsky, Yu. M.; Yarnykh, T. G.
    At present, there is an increasing interest in developing new ways of drug delivery and targeted therapy, using nanotechnology and nanomaterials. Aim – to study the order of carrying out of pharmaceutical development of liposoms with cytostatics. Propose the scope of the experiment to optimize the planned quality indicators and technological parameters. Materials and methods. Analysis of normative documents, scientific literature and also the results of previous personal experimental studies, which became the basis for determining the methodology for the creation of liposomal drugs based on oxaliplatin and irinotecan. Lipids manufactured by Lipoid, Germany, were used to make liposomes. The lipid film was produced on a Buchi 210 rotary evaporator with a vacuum controller, at a residual pressure of 0.02 atm. For homogenization, a high pressure extrusion method was used, which was carried out on a Microfluidiser M-110P (Microfluidics, USA). Results and discussion. With the development of the pharmaceutical industry, there is a growing interest to the use of nanotechnology and nanomaterials. One of the practical implementation of nanotechnology is liposomes with cytostatics. Concentration of the active substance; pH and salt API; method of loading for API into liposomes; lipid to lipid ratio, lipids concentration; particle size and internal volume; lipid solubility in the step of lipid film preparation; stability testing of of finished products are factors that need to be studied and solved for the successful implementation of the development. Planning an experiment in the pharmaceutical development of liposomal oxaliplatin and liposomal irinotecan are complex studyes with using the principles of Quality by Design (QbD). Conclusions. The requirements of normative documentation for creating liposomal forms of medicinal products are considered. At pharmaceutical development it is necessary to use the complex approach as the majority of the put questions can not be solved separately. An experiment planning system for the pharmaceutical development of liposomal preparations of irinotecan and oxaliplatin is proposed.