Кафедра "Економіка бізнесу і міжнародні економічні відносини"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1316

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/bapm

Від 2021 року кафедра має назву "Економіка бізнесу i міжнародні економічні відносини", попередня назва – "Менеджмент інноваційного підприємництва та міжнародних економічних відносин".

Кафедра заснована в 1950 році, первісна назва – кафедра "Економіка промисловості та організації підприємств", у подальшому перейменовувано на: кафедра "Економіка і організація хімічної і приладобудівної промисловості" (1984); кафедра "Організація виробництва та управління персоналом" (1997); кафедра "Менеджмент інноваційного підприємництва та міжнародних економічних відносин"; кафедра "Економіка бізнесу i міжнародні економічні відносини" (2021).

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту економіки, менеджменту і міжнародного бізнесу Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" . Міжнародні зв’язки кафедри збагачують навчальний процес досягненнями іноземних науковців.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють : 6 докторів економічних наук, 19 кандидатів наук: 17 економічних, 2 – технічних; 7 співробітників мають звання професора, 16 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 9 з 9

Організаційні структури мережевого бізнесу
(Полтавський державний аграрний університет, 2024) Глізнуца, Марина Юріївна; Кучіна, Світлана Едуардівна; Перерва, Петро Григорович
Доведено, що організаційні форми мережевої моделі характеризуються організаційною мобільністю і доцільністю, що дозволяє мережевим структурам перерозподіляти активи і підвищувати вартість наявного майна. Таким чином, мережева мережа пропонує нетрадиційний погляд на потенційні результати мережевих структур.
Технологія вірусного маркетингу
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Братух, Олександр Володимирович; Глізнуца, Марина Юріївна; Перерва, Петро Григорович
В доповіді визначено, що вірусне повідомлення складається з фраз, які легко запам'ятовуються і спонукають людину передавати інформацію далі. Щоб вірусна інформація активно поширювалася, необхідно включити в повідомлення те, що слухач вважатиме значущим і корисним для себе і для свого оточення. Звичайно, в основі ефективного вірусного повідомлення лежить плідна творча ідея. Як правило, найбільший комунікативний ефект мають дії з елементами гумору.
Роль і значення маркетингових комунікацій на сучасному ринку
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Думчиков, Володимир Миколайович; Глізнуца, Марина Юріївна; Перерва, Петро Григорович
В доповіді доведено, що маркетингові комунікації фірми - це комплексний вплив фірми на внутрішнє і зовнішнє середовище з метою створення сприятливих умов для стабільної прибуткової діяльності на ринку. Маркетингові комунікації - це двосторонній процес: з одного боку, передбачається вплив на цільову та інші аудиторії, а з іншого боку, отримання контрінформації про реакцію цих аудиторій на вплив, здійснюваний фірмою. Обидва ці компоненти однаково важливі; Їх єдність дає підстави говорити про маркетингові комунікації як про систему.
Ділові переговори в системі маркетингових комунікацій
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Глущенко, Олександр Олександрович; Глізнуца, Марина Юріївна; Перерва, Петро Григорович
В доповіді доведено, що ділова бесіда - це специфічна форма контакту між людьми, які мають авторитет від своїх організацій, в ході якого відбувається обмін думками і обговорення конкретної проблеми з метою пошуку взаємовигідного рішення. Ділова бесіда - це акт безпосереднього взаємного спілкування в діловій сфері, здійснюваний за допомогою слів і невербальних засобів спілкування (міміки, жестів, манери поведінки).
Формування фінансових стимулів для впровадження інновацій
(2023) Глущенко, Олександр Олександрович; Глізнуца, Марина Юріївна; Перерва, Петро Григорович
Доведено, що підприємство може здійснювати інноваційну діяльність як за рахунок фінансових ресурсів, залучених ззовні, так і за рахунок власних коштів. Важливими внутрішніми джерелами фінансування інноваційної діяльності організацій є амортизаційні відрахування і фонд розвитку виробництва. Витрати на амортизацію часто є основним внутрішнім джерелом бізнесу. Вони здійснюються для закупівлі нового обладнання, техніки тощо, які необхідні для інноваційної діяльності.
Економічні передумови космічного туризму як організаційно-інноваційної форми бізнесу
(Полтавський державний аграрний університет, 2022) Волченко, Анна Сергіївна; Глізнуца, Марина Юріївна; Перерва, Петро Григорович
Доведено, що що попит на космічний туризм, безперечно, існуватиме, астрономічні витрати на дослідження та розробки вимагають однозначного підтвердження цього припущення. У спробі задовольнити цю вимогу було розпочато прогноз потенційного попиту на космічний туризм у національному та міжнародному масштабі.
Методологічні засади поведінкової бізнес-економіки
(Рівненський державний гуманітарний університет, 2022) Глізнуца, Марина Юріївна; Долина, Ірина Володимирівна; Перерва, Петро Григорович
Доведено, що споживча економіка в порівнянні з іншими видами економік, таких як, наприклад, економіка щастя, економіка вражень, з позицій макроекономічного підходу є більш витратною і менш ефективною, але з позицій мікроекономічного підходу, на рівні фірм виробників тих чи інших товарів, споживчих благ, численних посередників, різних торгових структур дана економіка постає в іншому ракурсі, приносячи їм високі доходи та високий прибуток.
Роль інтелектуального капіталу в сучасній економіці
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016) Глізнуца, Марина Юріївна
Конкурентні бізнес-перспективи туристичної індустрії: економіка, маркетинг, менеджмент
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Носирєв, Олександр Олександрович; Кобєлєва, Тетяна Олександрівна; Ілляшенко, Сергій Миколайович; Кармінська-Бєлоброва, Марина Володимирівна; Глізнуца, Марина Юріївна
В статті доведено, що наша країна має високий потенціал для розвитку різних видів туризму, що має усі шанси створити вагомі передумови для його перетворення на дієвий чинник соціально-економічного розвитку України, джерело поповнення її бюджету. Але матеріальна база туризму, яка завжди повинна бути на висоті, катастрофічно слабка. Це супроводжується зниженням якості надання послуг. Спираючись на вищесказане, вивчення досвіду програм організації туризму у країнах Центральної Європи і впровадження його в практику здійснення українського національного і міжнародного туризму є актуальним науково-практичним завданням, що заслуговує на всебічну увагу. Подальший розвиток туризму в Україні потребує застосування нетрадиційних інноваційних підходів до організації управління галуззю як на державному рівні, так і на рівні підприємства. Для забезпечення сталого розвитку туристичної галузі України в умовах посилення конкуренції, збільшення попиту як на міжнародні, так й на внутрішні туристичні продукти, зростання вимог споживачів до наповнення, різноманітності та якості туристично-рекреаційних послуг дедалі більшого значення для суб’єктів туристичної діяльності набуває необхідність розробки науково-обґрунтованої маркетингової стратегії. В Україні темпи розвитку туристичної галузі послуг розвиваються не так динамічно, як у світі. На тлі бурхливого розвитку світового туризму закономірно постає питання про роль України на світовому ринку туристичних послуг. Слід зазначити, що об'єктивно вона має всі передумови для інтенсивного розвитку внутрішнього та іноземного туризму: особливості географічного положення та рельєфу, сприятливий клімат, багатство природного, історико-культурного та туристично-рекреаційного потенціалів. На тлі світового туризму, який набирає потужність фантастично швидкими темпами, Україна виглядає досить скромно. На сьогодні українські громадяни є своєрідними інвесторами зарубіжних країн. Туризм, за розрахунками фахівців, лише у вигляді податків міг би щороку приносити в державну скарбницю до 4 млрд. дол.