Кафедра "Економіка бізнесу і міжнародні економічні відносини"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1316

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/bapm

Від 2021 року кафедра має назву "Економіка бізнесу i міжнародні економічні відносини", попередня назва – "Менеджмент інноваційного підприємництва та міжнародних економічних відносин".

Кафедра заснована в 1950 році, первісна назва – кафедра "Економіка промисловості та організації підприємств", у подальшому перейменовувано на: кафедра "Економіка і організація хімічної і приладобудівної промисловості" (1984); кафедра "Організація виробництва та управління персоналом" (1997); кафедра "Менеджмент інноваційного підприємництва та міжнародних економічних відносин"; кафедра "Економіка бізнесу i міжнародні економічні відносини" (2021).

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту економіки, менеджменту і міжнародного бізнесу Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" . Міжнародні зв’язки кафедри збагачують навчальний процес досягненнями іноземних науковців.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють : 6 докторів економічних наук, 19 кандидатів наук: 17 економічних, 2 – технічних; 7 співробітників мають звання професора, 16 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 8 з 8

Венчурні інвестиції, як фактор розвитку глобальної економіки, торгівлі та бізнес-структур
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Перерва, Петро Григорович; Сусліков, Станіслав Вячеславович; Матросова, Вікторія Олександрівна; Новік, Ірина Олексіївна
Стаття аналізує роль венчурного інвестування у формуванні тенденцій та динаміки глобальної економіки, міжнародної торгівлі та бізнес-структур. Основна увага приділяється впливу венчурного капіталу на розвиток інноваційних компаній, що можуть революціонізувати індустрії та сприяти глобальному економічному зростанню. Автори розглядають, як зміни в політиці інвестування та розвиток нових технологій впливають на структуру міжнародної торгівлі, а також обговорюють потенціал венчурного капіталу у виявленні та розвитку технологічних інновацій. Стаття також зосереджується на викликах та ризиках, які пов'язані з венчурним інвестуванням, особливо в контексті високих ризиків втрати капіталу та необхідності ефективного управління інвестиційними проектами. Важливим аспектом аналізу є роль держави в регулюванні венчурного капіталу, забезпеченні законодавчої підтримки та створенні умов для зростання інноваційних стартапів. Автори пропонують рекомендації щодо поліпшення інвестиційного клімату та стимулювання інноваційного розвитку через венчурне інвестування, що може сприяти більшій інтеграції наукових досліджень і розробок у глобальній економіці, торгівлі та функціонуванню міжнародних бізнес-структур. Рекомендації базуються на аналізі поточних тенденцій і мають на меті сприяти створенню міцніших бізнес-структур та підвищенню ефективності міжнародної торгівлі.
Маркетингове та вартісне оцінювання інновацій та інтелектуального потенціалу в міжнародних проектах
(ФОП Шейніна О. В., 2020) Косенко, Олександра Петрівна; Кобєлєва, Тетяна Олександрівна; Долина, Ірина Володимирівна; Матросова, Вікторія Олександрівна; Кобєлєв, Валерій Миколайович
Доведено, що розвиток міжнародних відносин в економіці нашої країни формує нові відносини до інтелектуальної власності як до величезного інтелектуально-інноваційного потенціалу, здатного підняти як економіку країни, так і окремого промислового підприємства. Для ефективного економічного зростання промисловості необхідно створити ефективний механізм маркетингового та вартісного оцінювання промислових інновацій та інтелектуального потенціалу підприємства в його міжнародних проектах, що забезпечило б їх ефективну дистрибуцію та використання. В ролі дієвого механізму маркетингового та вартісного оцінювання промислових інновацій та інтелектуального потенціалу промислових підприємства в науково-технічній, виробничій та міжнародній сферах може бути використано технологічний аудит. Запропоновано оригінальний методичний підхід до ранжування та маркетингового і вартісного оцінювання інтелектуально-інноваційних технологій в міжнародних проектах промислових підприємств, в основу якого покладено функцію бажаності Харрінгтона. Використання розроблених пропозицій дозволяє врахувати всі позитивні характеристики інтелектуально-інноваційних технологій (об’єктів інтелектуальної власності, промислових інновацій, інтелектуального потенціалу і т.п.) з метою виявлення технологій з найбільшим ринковим потенціалом, який і закладається в міжнародний проект. В статті доведено, що результати порівняльної оцінки технічного рівня різних видів інтелектуального потенціалу та промислових інновацій в міжнародних проектах промислових підприємств будуть у значній мірі залежати від того, які конкретні значення параметра будуть поставлені у відповідність межам інтервалів шкали бажаності. Обґрунтовано, що в якості критеріїв маркетингового та вартісного оцінювання промислових інновацій та інтелектуального потенціалу підприємства в його міжнародних проектах можуть бути прийняті як кількісні, так і якісні показники. У останньому випадку оцінки якісного параметра (наприклад, імідж технології, що досліджується, або фірми, що її розробила) можуть бути також зроблені тільки у відносних одиницях. Також зазначено, що не варто штучно обмежувати кількість розглянутих технологій-аналогів інновацій, які можуть мати місце в міжнародному проекті промислового підприємства. Необхідно прагнути розглянути максимально більшу кількість конкуруючих на даному ринку технологій, тому що тільки в цьому випадку шкала бажаності буде дійсно відбивати найвищий світовий рівень по кожному з параметрів, а виводи про рівень конкурентоспроможності технології, що оцінюється, будуть носити гранично об'єктивний характер.
Методологія ціноутворення та економічної оцінки інтелектуального потенціалу в міжнародному підприємництві
(ФОП Шейніна О. В., 2020) Косенко, Олександра Петрівна; Перерва, Петро Григорович; Долина, Ірина Володимирівна; Матросова, Вікторія Олександрівна; Кобєлєв, Валерій Миколайович
В статті доведено, що в сучасній період термін "технологія" широко використовується у вітчизняній і зарубіжній практиці, проте різні фахівці і автори вкладають в його поняття різне значення. Найчастіше під терміном "технологія" мають на увазі систематизовані знання, необхідні для виробництва продукції, здійснення технологічного процесу і т.п. Технологія стала взаємопов’язаною ланкою між наукою, технікою і виробництвом, вона є по суті процесом застосування накопичених досвіду і знань для ефективного здійснення з'єднання науки з виробництвом, а також складових виробництва на міжнародному ринку, без знання основ міжнародної діяльності ефективність підприємства на світовому ринку на рівні останніх досягнень світової науки і техніки стає неможливою. При цьому надзвичайно важливе значення має методологія вартісної оцінки інновацій та інтелектуального потенціалу. Авторами визначено, що важливою ознакою інноваційно-інтелектуальних технологій в міжнародній діяльності є робочий процес, який домінує у всій технологічній системі і повинен відповідати найрізноманітнішим вимогам, але, головне, бути потенційно здатним забезпечити досягнення нового рівня функціональних властивостей виробу. У цьому плані великі інноваційні та інтелектуальні можливості мають ті стійкі і надійні робочі процеси, в яких ефективно використовуються фізичні, хімічні, електричні і інші явища в поєднанні із спеціальними властивостями інструменту, технологічного середовища, наприклад, криогенне різання, дифузійне формоутворення виробів з алмазів і т.п., що робить вартісну оцінку цих технологій надзвичайно складними процесом. Особливу важливість ця теза має в міжнародній діяльності. Детальний аналіз розвитку світової економіки в перебігу останніх десятиліть переконливо доводить важливість і актуальність технологічних інновацій для ефективно працюючої економіки. Обґрунтовано, що більш півстоліття назад вчені дійшли висновку про те, що технологічні інновації є основою економічного зростання. З часом ця теза знаходила все більш переконливіше підтвердження і обґрунтування і вже в останніх дослідженнях відмінностей міжнародних доходів показали, що в основі цих відмінностей лежать технології, які використовуються в різних країнах. Ці тенденції повинні обов'язково враховуватися сучасними українськими промисловими підприємствами при проведенні міжнародного бізнесу і активної розробки міжнародних інноваційних проектів.
Резерви підвищення ефективності інноваційної діяльності промислових підприємств
(НТУ "ХПІ", 2003) Матросова, Вікторія Олександрівна
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.02 – "Економіка технологічних змін та інноваційних процесів". – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2003. Дисертація присвячена питанням підвищення ефективності інноваційної діяльності підприємств на основі виявлення і використання існуючих у них резервів. У роботі ця задача розв'язується на підставі дослідження понятійного апарату інноваційної діяльності та його уточнення, розгляду ролі інноваційної діяльності у відтворному виробничому процесі підприємства. Запропоновано авторський підхід до класифікації резервів інноваційної діяльності з урахуванням стадій інноваційного процесу. Показано залежність інноваційної діяльності підприємств від їх розміру і форми власності. Розроблено методику виявлення і систему показників кількісної оцінки резервів підвищення ефективності інноваційної діяльності промислових підприємств. Визначено шляхи реалізації виявлених резервів, підвищення ефективності інноваційної діяльності з використанням оперограм на етапах інноваційного процесу, що дозволить суттєво скоротити час та підвищити ефективність стадій за рахунок зниження усіх видів ресурсів.
Проблеми інституційного забезпечення інноваційного потенціалу в Україні
(НТУ "ХПІ", 2014) Матросова, Вікторія Олександрівна; Демедюк, Д. О.
Розкрито сутність проблеми інституційного забезпечення інноваційного потенціалу в Україні, визначені недоліки інституційного забезпечення інноваційної діяльності та взаємодія функцій держави і причин розвитку інновацій через механізм виконання функцій держави. Запропоновані заходи щодо удосконалення інституційного забезпечення інноваційної діяльності в Україні.
Проблеми і перспективи банківського кредитування інноваційної діяльності підприємств в Україні
(НТУ "ХПІ", 2014) Матросова, Вікторія Олександрівна; Ахунова, М. С.
Досліджено проблеми та перспективи банківських інвестицій в інновації та причини, що стримують розвиток інноваційного банківського кредитування. Пропонуються система «пакетування» довгострокового інноваційного проекту з короткостроковими комерційними проектами. Зроблені висновки про доцільність «кредитування на замовлення».
Аналіз інноваційної активності підприємств України та стратегія формування корпоративного інноваційного потенціалу
(НТУ "ХПІ", 2013) Матросова, Вікторія Олександрівна; Семенова, О. О.
Стаття присвячена актуальній на сьогоднішній день проблемі інноваційного розвитку України. У статті розглянуто та проаналізовано становище України на світовому ринку, її сильні і слабкі сторони у сфері інноваційної діяльності, зазначено місце інноваційного потенціалу в системі управління підприємством. Визначено основні чинники, що впливають на формування корпоративного інноваційного потенціалу.
Сучасні теоретико-методичні підходи до оцінки ефективності використання інноваційного потенціалу підприємства
(НТУ "ХПІ", 2013) Матросова, Вікторія Олександрівна; Гончар, Ю. В.; Романчук, К. В.
У статті систематизовано та досліджено теоретичні підходи до визначення сутності інноваційного потенціалу підприємства. На основі системного та комплексного підходів запропоновано узагальнююче визначення інноваційного потенціалу та його структури, яка показує, що інноваційна складова є притаманною для всіх структурних елементів економічного потенціалу підприємства, оскільки виступає забезпечувальним елементом і внутрішнім джерелом створення основних інновацій у процесі управління ним. В статті також розглядаються теоретико-методичні підходи щодо формування комплексної системи оцінки ефективності використання інноваційного потенціалу підприємства.