Кафедра "Економіка бізнесу і міжнародні економічні відносини"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1316

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/bapm

Від 2021 року кафедра має назву "Економіка бізнесу i міжнародні економічні відносини", попередня назва – "Менеджмент інноваційного підприємництва та міжнародних економічних відносин".

Кафедра заснована в 1950 році, первісна назва – кафедра "Економіка промисловості та організації підприємств", у подальшому перейменовувано на: кафедра "Економіка і організація хімічної і приладобудівної промисловості" (1984); кафедра "Організація виробництва та управління персоналом" (1997); кафедра "Менеджмент інноваційного підприємництва та міжнародних економічних відносин"; кафедра "Економіка бізнесу i міжнародні економічні відносини" (2021).

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту економіки, менеджменту і міжнародного бізнесу Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" . Міжнародні зв’язки кафедри збагачують навчальний процес досягненнями іноземних науковців.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють : 6 докторів економічних наук, 19 кандидатів наук: 17 економічних, 2 – технічних; 7 співробітників мають звання професора, 16 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Науково-прикладний аспект управління розвитком міжнародного туризму у сучасних умовах
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Мехович, Артем Сергійович
    У статті розглянуто основні проблеми, що впливають на розвиток міжнародного туризму та висунуто передбачення подальшого розвитку ситуації. Зростаючий туристичний потік сприяв активізації підприємництва в усіх секторах економіки, капіталізації активів, створенню робочих місць, економічному та соціальному зростанню. У 2019 р. глобальна індустрія туризму забезпечувала близько 330 млн робочих місць, що еквівалентно 10,3% від загального рівня зайнятості. Пандемія COVID-19 спричинила безпрецедентну кризу в туристичній індустрії. Потік туристів у світі скоротився приблизно на 65%. Тільки за січень- вересень 2020 року кількість міжнародних прибутків знизилася на 70%. Це призвело до втрати 730 млрд доларів та понад 120 мільйонів робочих місць. Зазначено, що у сучасних умовах є певні можливості розвитку в’їзного та внутрішнього туризму, але послаблення зовнішніх обмежень і відсутність конкурентного сервісу в українській індустрії туризму буде сприяти подальшому розвитку міжнародного туризму. Ті держави, в яких туризм займає вагому частку у ВВП, зацікавлені швидше повернути до себе туристів і готові оперативно запроваджувати всі необхідні протиепідемічні заходи в туристичній інфраструктурі. Для українського уряду сьогодні така стратегія не є пріорітетною. Виходячи з цього доведено, що сутність науково-прикладного аспекту управління розвитком міжнародного туризму полягає у спиранні на теорію великих циклів кон’юнктури та теорію передбачення. Підкреслено, що світові кризи пізно чи рано закінчувались та починався новий виток розвитку. На чергу практичного перетворення сьогодення постала задача оволодіння стихійними силами соціально-економічного життя та підпорядкування їх свідомому, планомірному керівництву з боку держави на основі конструктивного і безперервного діалогу між урядом та соціальними партнерами. Програмою свідомих організаційно-регулюючих кроків повінні стати знання, передбачення і план дій. При розробці антикризового плану з подолання наслідків впливу COVID-19 на туристичний сектор в Україні необхідно врахувати рекомендації Глобального кризового комітету з туризму, а саме: управління кризою та збереження робочих місць; підтримки самозайнятих працівників; забезпечення стимулів та впровадження відповідної державної політики у сфері міжнародного туризму. У передбаченні майбутнього розвитку ситуації слід приділити більше уваги ролі туристичного сектору в економіці країни та досягненню цілей сталого розвитку; розробці планів готовності до викликів майбутнього та використовування цієї можливості для переходу до сталого розвитку міжнародного туризму.