Кафедра "Економіка бізнесу і міжнародні економічні відносини"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1316

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/bapm

Від 2021 року кафедра має назву "Економіка бізнесу i міжнародні економічні відносини", попередня назва – "Менеджмент інноваційного підприємництва та міжнародних економічних відносин".

Кафедра заснована в 1950 році, первісна назва – кафедра "Економіка промисловості та організації підприємств", у подальшому перейменовувано на: кафедра "Економіка і організація хімічної і приладобудівної промисловості" (1984); кафедра "Організація виробництва та управління персоналом" (1997); кафедра "Менеджмент інноваційного підприємництва та міжнародних економічних відносин"; кафедра "Економіка бізнесу i міжнародні економічні відносини" (2021).

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту економіки, менеджменту і міжнародного бізнесу Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" . Міжнародні зв’язки кафедри збагачують навчальний процес досягненнями іноземних науковців.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють : 6 докторів економічних наук, 19 кандидатів наук: 17 економічних, 2 – технічних; 7 співробітників мають звання професора, 16 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 251

Формування шляхів комерціалізації інтелектуальної власності
(Національний авіаційний університет, 2018) Товажнянська, Ольга Ігорівна; Перерва, Петро Григорович
Сутність комерціалізації інтелектуальної власності в тому, що, використовуючи схему непрямої комерціалізації, ця діяльність може бути винесена за межі інноваційного підприємства і функціонально передана існуючій незалежній організації, що займається комерціалізацією інтелектуальної власності – інноваційному брокеру. На ринку такі компанії (інноваційні брокери) вже присутні, але, як правило, комерціалізація інтелектуальної власності не є їх основною діяльністю.
Моніторинг комплаєнс-безпеки підприємства з використанням тангенціальної функції
(Хмельницький національний університет, 2019) Кобєлєва, Тетяна Олександрівна; Перерва, Петро Григорович
Обґрунтовано теоретико-методичні положення моніторингу основних показників комплаєнс-безпеки підприємства з використанням тангенціальної функції. В основу моніторингової функції покладено інтегральні показники комплаєнс-ризику та комплаєнс-безпеки на даному підприємстві. Проведено дослідження та аналіз інтервалу значень моніторингової модель-функції та визначено найбільш характерні (реперні) ситуації під час дослідження комплаєнс-безпеки промислового підприємства.
Аналіз існуючих підходів до оцінювання економічної безпеки підприємства
(Донецький державний університет управління, 2018) Перерва, Петро Григорович; Кобєлєва, Тетяна Олександрівна
В статті проведено детальний порівняльний аналіз існуючих методичних підходів до оцінювання рівня економічної безпеки промислового підприємства. Визначено переваги та недоліки кожної з методик, що розглядалися. Обґрунтовано складнощі, що обмежують оцінку економічної безпеки підприємства, запропоновано рекомендації щодо напрямків її вдосконалення. Основним недоліком існуючих методів є відсутність точно встановленої системи показників, що враховувала б особливості діяльності підприємства. На думку авторів, удосконалення методичної бази оцінювання рівня економічної безпеки підприємств конче необхідно пов’язувати з комплаєнс загрозами (корупція, шахрайство, відмивання грошей, порушення законів, положень та нормативів), які на цей час становлять основну проблему для підприємства.
Формування системи економічної стійкості та комплаєнс захисту машинобудівного підприємства
(2018) Кобєлєва, Тетяна Олександрівна; Перерва, Петро Григорович
У статті розглянуто питання антикризового управління машинобудівним підприємством та забезпечення на цій основі його стійкого розвитку. Сформовано низку груп факторів, які в найбільшій мірі впливають на сучасний стан та перспективи стійкого розвитку підприємства. Особлива увага приділена використанню в практиці роботи промислового підприємства концепції комплаєнс, яка здатна забезпечити виконання виробничим колективом вимог законодавства та внутрішніх правил і норм роботи машинобудівного підприємства.
Анализ перспективной потребности народного хозяйства в низковольтной аппаратуре, методы ее определения и мероприятия по удовлетворению
(Информэлектро, 1981) Лебеденко, Виль Анатольевич; Паськов, Василий Васильевич; Ан, Алла Васильевна; Перерва, Петро Григорович
Разработаны методические рекомендации по прогнозированию потребности в электротехнических средствах автоматизации на комплектацию продукции машиностроения, капитальное строительство и ремонтно-эксплуатационные нужды. В основу прогноза положена динамика объемов производства основанного технологического оборудования предприятиями машиностроительной промышленности.
Структурні елементи інноваційного потенціалу туристичного підприємства
(Донецький національний технічний університет, 2019) Перерва, Петро Григорович; Матросова, Вікторія Олександрівна; Косенко, Андрій Васильович; Проскурня, Олена Михайлівна; Кармінська-Бєлоброва, Марина Володимирівна
Мета роботи полягає в уточненні поняття "інновація" та обґрунтуванні складових інноваційного потенціалу промислового підприємства. Об'єктом дослідження є процеси інноваційної діяльності туристичних підприємств Методи досліджень. Для досягнення поставленої мети були виконані аналітичні дослідження с використанням методів порівняння, статистичного аналізу та функціонального аналізу. Результати. У представленому дослідженні запропоновано визначення "інноваційного потенціалу", як загальної економічної категорії, надана його структурна характеристика. Окремо розглянуті складові інноваційного потенціалу туристичного підприємства та досліджено механізм їх взаємодії. Особлива увага приділена ресурсній складовій інноваційного потенціалу, яка є свого роду "плацдармом" для його формування. Визначено, що теоретичні та методологічні положення інноваційного потенціалу потребують подальшого дослідження та поглибленого вивчення матеріалу попередніх досліджень. Запропоновано алгоритм оцінки інноваційного потенціалу підприємства, який включає в себе три основні компоненти: аналіз структури інноваційного потенціалу; виявлення ступеня використання внутрішніх інноваційних можливостей підприємства; оцінка рівня інноваційної активності підприємства. Наукова новизна. Запропоновано визначення "інноваційного потенціалу", як загальної економічної категорії, надана його структурна характеристика. Сформовано парадигму визначення рівня інноваційного потенціалу туристичного підприємства на основі взаємодії комплексного та системного підходів. З позицій системного підходу інноваційний потенціал є невід'ємною частиною сукупного потенціалу туристичного підприємства і являє собою цілісну динамічну соціально-економічну систему. З позицій комплексного підходу інноваційний потенціал являє собою комплексну структуру, що складається із сукупності взаємодіючих елементів різного ступеня складності й організації. Практична значимість. Результати оцінки стану елементів інноваційного потенціалу туристичного підприємства ляжуть в основу розробки комплексу заходів, спрямованих на збільшення рівня інноваційної активності підприємства та підвищення ефективності виробничо-комерційної діяльності туристичного підприємства
Інтелектуальний потенціал як економічна складова розвитку промислового підприємства
(Міжнародний центр наукових досліджень, 2018) Марчук, Леся Сергіївна; Перерва, Петро Григорович
Інтелектуальний потенціал промислового підприємства в сучасних умовах займає першочергову роль, адже його формування є досить важливим і складним завданням управлінської діяльності. Цілий ряд особливостей має управління інтелектуальним потенціалом промислового підприємства. До них відносяться: компетенції, здібності, технології, інтелектуальні ресурси, ефективні комунікації, інноваційна активність тощо. Ці особливості значною мірою впливають на розвиток інтелектуального потенціалу.
Особливості формування інтелектуального потенціалу машинобудівних підприємств у залежності від специфіки підприємницької діяльності
(2019) Марчук, Леся Сергіївна; Перерва, Петро Григорович
Інтелектуальний потенціал для будь-якого промислового підприємства дає змогу визначити галузь промисловості та місце у народному господарстві держави. Промислові підприємства, в свою чергу, поділяються на добувні та обробні (в залежності від споживання сировини). При цьому, добувні та обробні промислові підприємства теж мають розподіл на низку значних галузей, котрі формують національну економіку. Яскравим прикладом може слугувати обробна промисловість, до складу якої входять підприємства машинобудування, чорної та кольорової металургії, легкої, харчової промисловості (ці загальні галузі сегментуються в менші підгалузі, які теж поділяються певним чином).
Розвиток ринкового потенціалу підприємств на основі ефективного формування і використання людського капіталу
(Одеський національний політехнічний університет, 2019) Перерва, Петро Григорович; Кучинський, Володимир Анатолійович
Визначено роль людського капіталу підприємства як головного чинника сталого розвитку ринкового потенціалу підприємства та основи сучасного економічного розвитку підприємств України. В роботі виділено взаємозв’язок людського капіталу і ринкового потенціалу в структурі потенціалу підприємства. Побудована аналітична модель процесу управління людським капіталом з врахуванням його впливу на розвиток ринкового потенціалу підприємства. Сформовано підхід до оцінки та визначення напрямків розвитку ринкового потенціалу підприємства, в якому враховується рівень основних складових ринкового потенціалу підприємства: виробнича, економічна, управлінська, маркетингова і трудова (основою якої є людський капітал).
Управління митним обслуговуванням промислових та туристичних підприємств в умовах асоціації з европейським союзом
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Перерва, Петро Григорович; Маслак, Марія Володимирівна; Гармаш, Сергій Володимирович; Попов, Микола Олексійович
Формування на сучасному етапі розвитку українського суспільства індустрії масового туризму, зміна соціокультурних пріоритетів в мотивації подорожей окремих груп українського населення зумовлює необхідність його аналізу як одного з найважливіших показників входження України в загальносвітовий глобальний простір. Економіко-соціологічний підхід до аналізу туризму в контексті економічних та соціокультурних детермінант суспільного розвитку розкриває дане явище не тільки як частина глобальної постіндустріальної економіки, але і як феномен особливої культури, що дозволяє визначити моральну, ціннісну основу для створення нових механізмів відтворення і трансляції культурних норм, цінностей, знань, ідей, уявлень, символів і зразків соціокультурного взаємодії. Саме соціологічне дослідження туризму дозволяє аналізувати мотиви, звички і традиції як гостей, так і жителів приймаючої країни, вивчати митне, маркетингове, інноваційне, фінансове та соціокультурне забезпечення, отримане подорожуючими групами населення, і сприяє формуванню цінностей постіндустріального етапу розвитку суспільної системи. Українці поступово починають переорієнтовувати свої подорожі в Україну. Якщо раніше основну частину доходів від туризму давав в’їзний туризм, а його скорочення особливо відчутне для бюджету туристичної галузі та держави загалом, то виїзний туризм не може компенсувати цю втрату, оскільки він, навпаки, більше вивозить коштів з країни, ніж дає їй. Тому єдиним виходом з цієї ситуації залишається розвиток внутрішнього туризму, особливо на тлі світового досвіду, який свідчить, що такий туризм може давати значні доходи. Ефективний розвиток туризму дозволить значно збільшити потік іноземних туристів до України і приплив валютних надходжень в економіку країни, а також забезпечити, з одного боку, зростання податкових відрахувань до бюджетів різних рівнів, а з іншого боку, з огляду на вплив туризму на всі сторони життя суспільства, - розвиток суміжних галузей економіки та підвищення зайнятості населення. Туристський ринок в Україні знаходиться в стадії глибокої структурної перебудови, інституційного становлення, формування внутрішньогалузевих, міжгалузевих, міжрегіональних і зовнішньоекономічних зв'язків. Повною мірою це відноситься до процесу формування туристської інфраструктури, відповідного сегмента ринку праці, системи державного регулювання туристської діяльності.