Кафедра "Економіка бізнесу і міжнародні економічні відносини"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1316

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/bapm

Від 2021 року кафедра має назву "Економіка бізнесу i міжнародні економічні відносини", попередня назва – "Менеджмент інноваційного підприємництва та міжнародних економічних відносин".

Кафедра заснована в 1950 році, первісна назва – кафедра "Економіка промисловості та організації підприємств", у подальшому перейменовувано на: кафедра "Економіка і організація хімічної і приладобудівної промисловості" (1984); кафедра "Організація виробництва та управління персоналом" (1997); кафедра "Менеджмент інноваційного підприємництва та міжнародних економічних відносин"; кафедра "Економіка бізнесу i міжнародні економічні відносини" (2021).

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту економіки, менеджменту і міжнародного бізнесу Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" . Міжнародні зв’язки кафедри збагачують навчальний процес досягненнями іноземних науковців.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють : 6 докторів економічних наук, 19 кандидатів наук: 17 економічних, 2 – технічних; 7 співробітників мають звання професора, 16 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 13

Маркетингове забезпечення стратегій економічного розвитку підприємства в сфері креативної економіки
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Галяпа, Владислав Андрійович; Кобєлєва, Тетяна Олександрівна; Перерва, Петро Григорович
У статті розглядається значення маркетингового забезпечення для стратегій економічного розвитку підприємств, що працюють у сфері креативної економіки. Досліджуються ключові аспекти маркетингової діяльності, які сприяють формуванню конкурентних переваг, підвищенню лояльності клієнтів та підтримці сталого розвитку. Особлива увага приділяється інноваційним підходам до аналізу ринку, розробці продуктів і комунікації з аудиторією, що є критично важливими в умовах швидкозмінного ринкового середовища. Висновки статті підкреслюють необхідність інтеграції маркетингових стратегій у загальний бізнес-план для досягнення довготривалого успіху підприємств у креативній економіці. Стаття присвячена дослідженню ролі маркетингового забезпечення у формуванні та реалізації стратегій економічного розвитку підприємств, які функціонують у сфері креативної економіки. У роботі розглядаються основні характеристики креативної економіки, зокрема її інноваційний та творчий потенціал, який забезпечує значний внесок у глобальний економічний розвиток. Автори аналізують, яким чином маркетинг сприяє створенню та підтримці конкурентних переваг для підприємств креативної індустрії, підкреслюючи важливість глибокого розуміння ринкових тенденцій, споживчих уподобань та культурних особливостей. Стаття досліджує ключові аспекти маркетингового забезпечення, такі як аналіз ринку, розробка та позиціонування продукту, управління брендом, цінова політика, комунікаційні стратегії та управління взаєминами з клієнтами. Окрему увагу приділено інноваційним підходам у маркетингу, які дозволяють підприємствам у креативній економіці ефективно реагувати на швидкі зміни ринкового середовища, адаптувати свої стратегії до нових викликів та використовувати новітні цифрові інструменти для взаємодії з аудиторією. У статті також розглядаються виклики, з якими стикаються підприємства, та пропонуються стратегії подолання цих викликів. На основі проведеного аналізу, робиться висновок про те, що інтеграція маркетингових стратегій у загальний бізнес-план є критично важливою для забезпечення довготривалого економічного зростання підприємств у сфері креативної економіки. Маркетинг не тільки сприяє підвищенню прибутковості, але й допомагає створювати сталий розвиток, що враховує соціальні та екологічні аспекти.
Маркетингові детермінанти працівників з обмеженими можливостями в системі економічної безпеки підприємства
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Перерва, Петро Григорович; Косенко, Олександра Петрівна; Кучинський, Володимир Анатолійович
В статті доведено, що працевлаштування є одним із найважливіших завдань соціальної реабілітації осіб з обмеженими можливостями, насамперед – представників дитячої та молодіжної вікових груп. Працевлаштування як предмет наукового аналізу і як практичне рішення має мультидисциплінарний характер, тому що включає різні компоненти, пов'язані з медициною, психологією та з іншими науками. Для маркетингового супроводу ефективного використання трудового потенціалу осіб з обмеженими можливостями сформовано дві моделі соціальної допомоги такого роду працівникам: а) інтеграційна модель маркетингу з обов’язковою адресною системою допомоги; б) компенсаційна модель маркетингу із розширеною системою пільг. Запропоновано всіх осіб з обмеженими можливостями за маркетинговими детермінантами соціальної поведінки розділити на чотири характерні групи. 1. Самореабілітована, соціально активна особа з обмеженими можливостями (підвищена соціальна активність, прагнення обов'язково здобути професійну освіту та роботу відповідно до своїх інтересів). 2. Малоактивна, частково реабілітована особа з обмеженими можливостями (мають можливості самостійно пересуватися територією підприємства, мають навички самообслуговування). 3. Соціально пасивна, нереабілітована особа з обмеженими можливостями (це непрацюючі особи, які не мають навичок самообслуговування, із явно вираженими утриманськими звичками. Типовими представниками цієї групи є молоді особи з обмеженими можливостями, які виросли в сім'ях в умовах гіперопіки та гіперуваги з боку батьків, які іноді випрошують для своїх дітей матеріальну допомогу на придбання дорогих технічних засобів реабілітації, обов'язково необхідних для їх соціальної реабілітації). 4. Латентна особа з обмеженими можливостями (групу складають люди з невираженою зовнішньо інвалідністю, з високим рівнем фізичної мобільності). Доведено, що для соціальних підприємств зазначені вище проблеми осіб з обмеженими можливостями є практично не актуальними, так як вони спеціально створювалися для масового працевлаштування осіб з обмеженими можливостями, причому працівниками основного виробництва, яке організовано з урахуванням їх можливостей та потреб шляхом створення спеціальних умов для їх комфортного перебування на території підприємств. На звичайних підприємствах спеціальні умови праці для інваліда найчастіше відсутні, і зазначені вище проблеми вимагають оперативного вирішення.
Формування маркетингової програми підприємства з урахуванням потенціалу осіб з обмеженими можливостями
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Перерва, Петро Григорович; Косенко, Олександра Петрівна
В статті обґрунтовано, що маркетингова програма – це розроблений на основі комплексних маркетингових досліджень стратегічний план, який включає в себе рекомендації щодо виробничо-збутової та науково-технічної діяльності підприємства на певний період часу, покликаний забезпечити оптимальний варіант його майбутнього розвитку з урахуванням запитів споживачів та відповідно до висунутих цілей та стратегії. Доведено, що важливість та актуальність цього напрямку діяльності підприємства нагально потребує необхідного наукового забезпечення, надання підприємствам обґрунтованих рекомендацій щодо врахування всіх особливостей діяльності підприємства не тільки в сфері свого ринку, а і в сфері матеріального, науково-технічного та кадрового забезпечення. В цьому плані є важливим врахувати в маркетинговій програмі підприємства можливості трудового потенціалу осіб з обмеженими можливостями, кількість яких в цей час на підприємствах України постійно зростає в зв’язку з повномасштабними військовими діями Росії проти нашої країни. Запропоновано визначати трудовий потенціал осіб з обмеженими можливостями як сукупність трудових можливостей працівника, який відноситься до даної категорії населення, що дозволяють виконувати встановлені посадові обов'язки, сформованих шляхом зменшення нестачі фізичних або розвитку інших компенсаторних здібностей індивіда до праці внаслідок досягнення необхідного рівня медичної, соціальної та професійної реабілітації, забезпечення трудової діяльності зайнятості в оптимальній формі та створення спеціальних умов праці. Запропоновано у процесі розробки маркетингових програм враховувати множинні умови, перспективи та обмеження як у розвитку ринку, так і у внутрішньо-фірмовому розвитку, а також діях прямих та зворотних зв'язків з ринком, необхідність пристосування до змінних запитів ринку та активного впливу на формування та розширення ринкового попиту за рахунок ефективного маркетингового супроводу інклюзивної продукції (продукції, виробленої особами з обмеженими можливостями). Розроблено структуру маркетингової програми підприємства з урахуванням інклюзивної продукції, виробленої особами з обмеженими можливостями. Досліджено та обґрунтовано сутність ринку реабілітаційних послуг, виявлено та класифіковано особливості його функціонування в рамках соціально-економічного підходу до формування програми маркетингу.
Методологічні засади маркетингового забезпечення комерціалізації інтелектуальної власності
(Одеський національний політехнічний університет, 2022) Перерва, Петро Григорович; Маслак, Марія Володимирівна; Кобєлєва, Анна Валеріївна
Розглянуто теоретико-методологічні питання маркетингового забезпечення інтелектуальних технологій. Проведено дослідження сутності терміну «інтелектуальна власність» та на основі узагальнення існуючих пропозицій різних дослідників надано авторське визначення цієї дефініції. Категорію «інтелектуальна власність» запропоновано розуміти як систему відносин, що виникають у процесі створення та використання інтелектуального продукту, а також розподілу результатів цього використання. У цьому визначенні поєднані ключові складові системи відносин власності: права володіння, користування та розпорядження об'єктами власності, а також головна характеристика об'єктів – їхня приналежність до інтелектуального продукту. Основною складовою маркетингового забезпечення інтелектуально-інноваційних технологій визначено ступінь та ефективність їх комерціалізації.
Стратегія маркетингу логістичних послуг у підприємницькій діяльності: ціноутворення та політика розподілу
(Національний технічний інститут "Харківський політехнічний інститут", 2021) Перерва, Петро Григорович; Кобєлєва, Тетяна Олександрівна; Косенко, Андрій Васильович; Косенко, Олександра Петрівна; Ткачова, Надія Петрівна
В статті доведено, що маркетингова логістика – це планування, оперативне управління та контроль фізичних потоків матеріалів і готових продуктів, починаючи з місць виникнення потоків вихідної сировини, комплектуючих деталей і т. п. і закінчуючи доведенням кінцевих продуктів до споживачів, з метою найбільш ефективного задоволення їх запитів.
Бенчмаркінг енергоефективності: маркетингові і управлінські можливості використання в міжнародному підприємництві
(ФОП Шейніна О. В., 2020) Перерва, Петро Григорович; Кобєлєва, Тетяна Олександрівна; Косенко, Олександра Петрівна; Матросова, Вікторія Олександрівна; Кобєлєв, Валерій Миколайович
У статті обґрунтовано необхідність і актуальність впровадження на промислових підприємствах прогресивних систем енергоефективності. Показано, що в Україні в 2020 році тільки 43,1% енергоресурсів використовується ефективно, свідчать дані рейтингу енергоефективності. У 2019 цей показник був вищий - 54%. Проведено аналіз використання енергоресурсів у промисловості, сфері послуг, сільському господарстві та житловому секторі в Україні, а також в країнах Євросоюзу. Розглянуто питання організації бенчмаркінгу енергоефективності для промислових підприємств України. Основна увага приділяється комплексному підходу, який полягає в створенні нормативної бази та організації інформаційної підтримки при проведенні бенчмаркінгу. Розглядається досвід країн Євросоюзу у вирішенні завдання технічного регулювання бенчмаркінгу енергоефективності та можливості його використання в міжнародному підприємництві. Детально розглянуті тільки основні етапи проведення бенчмаркінгу енергозбереження, до яких віднесено: вибір еталона, порівняння і оцінка, позиціонування об'єкта дослідження і визначення лідерів і аутсайдерів, угруповання партнерів бенчмаркінгу за рівнем енергоефективності, ідентифікація розриву, виявлення причин неефективного енергоспоживання, визначення масштабу і природи проблеми. Впровадження системи бенчмаркінгу енергоефективності на регулярній основі як підсистеми контролю та планування в складі системи енергетичного менеджменту дозволить відстежувати зміни показників енергоефективності виробничої системи та її структурних об'єктів, рівня ефективності енергоспоживання в часі, негативні тенденції і причини їх виникнення, оцінювати ефективність адаптації кращих приктики ефективного енергоспоживання в власних умов і результативність впровадження енергозберігаючих заходів, що сприятиме постійному удосконаленню виробничої системи і її об'єктів.
Інформаційна діяльність підприємства: управлінська, цінова та маркетингова складові
(НТУ "ХПІ", 2018) Перерва, Петро Григорович
Розроблено методичні рекомендації до оцінки інформаційних ресурсів промислових підприємств. Доведено, що науково-технічні інформаційні ресурси промислового підприємства, як об'єкт інтелектуальної власності, являють собою умовну вартість інтелектуальних об'єктів та витрати на об'єкти інтелектуальної власності, специфічними рисами яких є відсутність матеріальної основи для отримання вигод та невизначеність усього спектра можливих ефектів від використання. Оцінку інформаційного потенціалу запропоновано здійснювати у кількісних, якісних та вартісних показниках з метою обліку інформаційних ресурсів як нематеріальних активів (чи пасивів), визначення їх вартості як товару, фактичного і потенційного впливу на виробничу діяльність підприємства. В основу методики, що пропонується, покладено коефіцієнтний, витратний та результативний методи, що вносить впорядкованість, справляє взаємодоповнюючий вплив та підвищує ймовірність результату. Обґрунтовано, що інтегральний показник інформаційного потенціалу дає можливість визначити рівень та виявити резерви раціонального інформаційного забезпечення підприємств. Запропоновано декілька методів визначення розміру інтегрального показника інформаційного потенціалу промислового підприємства. Сформовано рекомендації та передумови використання кожного з методів. Доведено, що для машинобудівних підприємств найбільш точні результати розрахунки значення інтегрального показника інформаційного потенціалу можуть бути отримані з використанням методу коефіцієнтів. Доведено, що інформаційні ресурси, як об'єкт інтелектуальної власності, є важливою передумовою і засобом економічного зростання. При створенні адекватного організаційного середовища інформація сприяє інноваційному розвитку, орієнтації виробництва на потреби ринку та збуту сільськогосподарської продукції. Запропонована методика оцінки інформаційного потенціалу із застосуванням коефіцієнтного, витратного та результативного методів, що справляють взаємодоповнюючий ефект і підвищують ступінь ймовірності результату, в умовах ринкових трансформаційних процесів дає можливість виявити резерви раціонального інформаційного забезпечення підприємств, визначити затрати на інформаційні ресурси та результативність їх використання, сприяє впровадженню науково-технологічних досягнень у виробничу сферу. Проведено апробації наведених розробок на машинобудівних підприємствах Харківського промислового регіону та надано рекомендації по їх використанню в інших галузях промисловості.
Системний підхід до дослідження цінових, маркетингових, інвестиційних та інноваційних характеристик трансферу технологій промислової продукції
(НТУ "ХПІ", 2018) Перерва, Петро Григорович; Косенко, Андрій Васильович; Кобєлєва, Тетяна Олександрівна; Маслак, Марія Володимирівна
У статті обґрунтовано основні групи факторів, що визначають ефективність трансферу інтелектуальних технологій. В якості основних факторів виділені результати цінової, інноваційної, інвестиційної та маркетингової політики. Запропоновано методичні положення системного підходу до трансферу інтелектуально-інноваційних технологій, який комплексно включає в себе вартісні (цінові), ринкові (маркетингові), сутнісні (інноваційні) характеристики, а також до оцінює перспективи практичного використання об'єкта трансферу для потенційного споживача (інвестиційні характеристики). Результати дослідження апробовані на ряді промислових підприємств та в університетських структурах.
Формування конкурентного, інтелектуального і маркетингового потенціалу інноваційного підприємництва
(НТУ "ХПІ", 2018) Перерва, Петро Григорович; Косенко, Олександра Петрівна; Ткачова, Надія Петрівна; Ткачов, Максим Михайлович
У статті обґрунтовано основні види потенціалів, що визначають ефективність підприємницької діяльності промислових підприємств та організацій. В якості основних факторів виділені результати цінової, інноваційної, інвестиційної та маркетингової політики. Запропоновано методичні положення оцінки різного виду потенціалів з використанням методу факторного аналізу. Фактори впливу на відповідний потенціал підприємництва груповано до групи умовно-постійних і до групи змінних Розроблено низку економіко-математичних моделей з використанням яких є можливість проведенні оцінки різного виду потенціалів не тільки на макрорівні, а і на мезорівні. Результати дослідження апробовані на ряді промислових підприємств та в університетських структурах.
Маркетингове ціноутворення та його вплив на якість та конкурентоспроможність продукції
(НТУ "ХПІ", 2017) Перерва, Петро Григорович
У статті розроблені методичні положення цінової маркетингового ціноутворення на промислову продукцію, сформовані наукові основи її впливу на рівень якості і рівень конкурентоспроможності продукції промислових підприємств. Обґрунтовані основні групи визначальних чинників, які в найбільшій мірі впливають на конкурентоспроможність і якість продукції промислових підприємств. Запропонована методика маркетингового ціноутворення на інноваційну продукцію на цільовому ринку. Обґрунтовано, що наукова продукція – це товар особливого роду: на нього не можна механічно переносити всі характеристики матеріальних продуктів. Товарні властивості наукової продукції як ідеального феномена, з одного боку, визначаються тим, що властиво товарам в загалі, а з іншого боку – особливостями, зв'язаними з її природою і можливостями використання. Доведено, що рівень цін на ринку наукомісткої продукції в значній мірі залежить від значення роялті, тобто від комерційних взаємовідносин розробника та потенційного споживача наукомісткої продукції.