Кафедра "Економіка бізнесу і міжнародні економічні відносини"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1316

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/bapm

Від 2021 року кафедра має назву "Економіка бізнесу i міжнародні економічні відносини", попередня назва – "Менеджмент інноваційного підприємництва та міжнародних економічних відносин".

Кафедра заснована в 1950 році, первісна назва – кафедра "Економіка промисловості та організації підприємств", у подальшому перейменовувано на: кафедра "Економіка і організація хімічної і приладобудівної промисловості" (1984); кафедра "Організація виробництва та управління персоналом" (1997); кафедра "Менеджмент інноваційного підприємництва та міжнародних економічних відносин"; кафедра "Економіка бізнесу i міжнародні економічні відносини" (2021).

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту економіки, менеджменту і міжнародного бізнесу Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" . Міжнародні зв’язки кафедри збагачують навчальний процес досягненнями іноземних науковців.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють : 6 докторів економічних наук, 19 кандидатів наук: 17 економічних, 2 – технічних; 7 співробітників мають звання професора, 16 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Публікація
    Управління стратегіями комерціалізації інтелектуальних технологій
    (Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського", 2023) Маслак, Марія Володимирівна; Кобєлєва, Анна Валеріївна; Перерва, Петро Григорович
    У статті розглянуто теоретико-методологічні засади формування та використання стратегій комерціалізації інтелектуальних технологій. Для практичного використання запропоновано шість базових стратегій, які знайшли найбільш широке використанні в практиці введенні в господарський обіг результатів інноваційної діяльності промислових підприємств. До таких стратегій авторами віднесено використання інтелектуальних технологій у власному виробництві; продаж прав власності; ліцензування; стратегічний альянс; спільне підприємство; створення виділеного підприємства. Розглянуто науково-методичну сутність кожної з пропонованих стратегій комерціалізації, сформовано блок-схему використання їх в практичній діяльності. Особливу увагу приділено розгляду стратегії комерціалізації інтелектуальних технологій з використанням виділених підприємств у формі спін-офф або спін-аут (spin-off / spin-out), що потребує окремого обговорення через відмінності у визначеннях.
  • Ескіз
    Документ
    Стратегічне управління розвитком підприємства на засадах інтелектуальної власності
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Кобєлєва, Тетяна Олександрівна; Витвицька, Ольга Данилівна; Перерва, Петро Григорович; Ковальчук, Світлана Володимирівна
    В статті доведено, що ефективне управління ресурсами промислового підприємства з використанням інтелектуальних ресурсів є ключовим елементом його стратегії розвитку, незалежно від розміру та позиції на ринку. Підприємства, для яких права інтелектуальної власності є цінним активом, повинні приділяти особливу увагу побудові системи стратегічного управління ними. Це вимагає врахування питання захисту інтелектуальної власності в багатьох процесах управління, належного розподілу завдань і створення організаційних структур, процедур, положень і контрактів, визначення бюджетів і забезпечення професійного персоналу та інструментів. Аналіз існуючих публікацій дозволив зробити висновок про те, що стратегічне управління розвитком – це науково обґрунтований вплив топ-менеджменту на соціально-економічний розвиток підприємства, що забезпечує стійке зростання результатів комерційної діяльності підприємства. Доведено, що формування система управління розвитком підприємств передбачає наявність взаємопов’язаних підсистем. Запропонована низка складових системи управління розвитком промислового підприємств на засадах інтелектуальної власності. Рекомендовано базову стратегію розвитку визначати в залежності від виду моделі ринкової поведінки підприємства, яка багато в чому залежить від рівня (оцінки) зовнішнього потенціалу підприємства: високому потенціалу відповідає наступальна модель поведінки підприємства, низькому потенціалу відповідає захисна ринкова модель поведінки. Визначено, що стратегічними завданнями інтелектуальної власності є: захист від конкуренції: наявність патенту забезпечує підприємству монопольне становище на своєму цільовому ринку на протязі достатньо довгого періоду часу (до 20 років); додатковий захист: деякі патенти розробляються не з метою прямої комерціалізації; уникнення комерційний (ринкових) суперечок: підприємства мають можливість комерціалізувати свої технології на протязі тривалого терміну без наявних загроз зловживання його правами інтелектуальної власності конкурентами; основи для комерційних союзів: знайти ділових партнерів по даній бізнес-діяльності значно легше, коли підприємство має в своєму розпорядженні конкурентоспроможний патентний портфель.