Кафедра "Економіка бізнесу і міжнародні економічні відносини"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1316

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/bapm

Від 2021 року кафедра має назву "Економіка бізнесу i міжнародні економічні відносини", попередня назва – "Менеджмент інноваційного підприємництва та міжнародних економічних відносин".

Кафедра заснована в 1950 році, первісна назва – кафедра "Економіка промисловості та організації підприємств", у подальшому перейменовувано на: кафедра "Економіка і організація хімічної і приладобудівної промисловості" (1984); кафедра "Організація виробництва та управління персоналом" (1997); кафедра "Менеджмент інноваційного підприємництва та міжнародних економічних відносин"; кафедра "Економіка бізнесу i міжнародні економічні відносини" (2021).

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту економіки, менеджменту і міжнародного бізнесу Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" . Міжнародні зв’язки кафедри збагачують навчальний процес досягненнями іноземних науковців.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють : 6 докторів економічних наук, 19 кандидатів наук: 17 економічних, 2 – технічних; 7 співробітників мають звання професора, 16 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 12

Формування складових економічної ефективності сталого розвитку машинобудування України
(Одеський національний технологічний університет, 2024) Кобєлєва, Тетяна Олександрівна; Пономарьов, Владислав Дмитрович
В доповіді обгрунтовано, що стійкість господарюючого суб'єкта досягається за рахунок сукупності окремих, одиничних і часткових рівноваг, які визначаються в рамках його окремих елементів через систему контрольних пунктів. Вона буде вищою, коли сукупність стійких рівноваг (здатності підтримувати/повертатися до абсолютних значень контрольних точок) господарюючого суб'єкта перевищує кількість нестійких.
Мобілізаційна модель розвитку машинобудування Білорусі
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Мехович, Сергій Анатолійович; Сиваченко, Леонід Олександрович; Германович, Геннадій Васильович
У статті зазначено, що, незважаючи на технологічне відставання від передових країн і ознаки технологічної залежності, машинобудівний комплекс Білоруcі залишається найважливішою галуззю країни з активним розвитком сільськогосподарського і транспортного напрямів. Розглянуто питання адаптації виробництва до потреб завтрашнього дня, що особливо актуально для такої ключової галузі, як машинобудування. Названо та проаналізовано вихідні причини ситуації, що склалася. Відзначено, що в підсумку вони спровокували катастрофічний регрес вітчизняної економіки і загрозу національному суверенітету. Зазначені шляхи виходу з ситуації, що склалася, в числі яких можуть бути індустріальне відродження промисловості на основі створення ефективних виробництв, створення принципово нової продукції світового рівня, перш за все машин, обладнання, приладів електронної техніки, високоефективних технологій, пошук резервів енергозбереження, освоєння нових ринків продажів. Запропоновано варіанти стратегій реалізації цих напрямів з урахуванням умов Білорусі.
Внутрішні фактори впливу на управління фінансовим потенціалом машинобудівних підприємств
(ТОВ "Планета-Прінт", 2020) Дараган, А. В.
Технологічний реінжиніринг виробничої інфраструктури промислових підприємств та сучасна інвестиційна політика в Україні
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Попов, Олександр Вікторович; Фадєєв, Валерій Андрійович; Мехович, Сергій Анатолійович
У статті викладено концептуальні питання технологічного реінжинірингу проблемних машинобудівних підприємств. Окрема увага приділена реінжинірингу виробництва як найпривабливішого механізму інноваційних перетворень. Розглянуто сутність та види складових реінжинірингу. Технологічний реінжиніринг запропоновано як основний інструмент відновлення вітчизняних машинобудівних підприємств,що постраждали в ході пандемії та військового конфлікту на Україні. Інвестиційна політика розглядається як основа перетворень. Зазначено, що головні проблеми в економіці України та, зокрема, на підприємствах машинобудування не обмежуються лише бізнес-процесами, а скоріше лежать у площини принципів формування та функціонування сучасних технологічних процесів. Рішення проблеми прискорення розвитку нових виробництв потрібно шукати у комплексному використанні методології проведення інновацій. Відповідно до цього технологічний реінжиніринг розглядається як ефективний механізм санації проблемних підприємств на основі радикального зміни використовуваних технологій. Його слід здійснювати в комплексі з інноваційним інжинірингом, організаційним перепроектуванням виробничих відносин та системи управління, соціальним реінжинірингом, реінжинірингом бізнес-процесів та логістичним реінжинірингом. Фактично йдеться про цілеспрямовані інноваційних перетвореннях у виробничотехнологічній сфері проблемних у конкурентному плані підприємств.
Адаптація підприємств інноваційного аерокосмічного кластеру в індустріально-інтелектуальну економіку
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Авершин, С. В.
У статті проведено системний аналіз економіки, як виду господарської діяльності та основи для розвитку суспільства. Викладено нові підходи у питаннях управління розвитком на основі нового економічного мислення. У першу чергу, це стосується позиціювання України у глобальному світі як аграрної, індустріальної чи інтелектуальної економіка. Обґрунтовано, що для України характерний комплексний розвиток промисловості, науки, виробництва, сільського господарства та інтелектуального потенціалу. Із цього виходить, що в країні сформувалася та потребує подальшого розвитку нова система – індустріально-інтелектуальна економіка. Відзначено суть в цій системі машинобудування та підприємств інноваційного аерокосмічного кластеру «Мехатроніка». Запропоновано організаційно-економічний механізм їх адаптаціїдо умов новоїсистеми на основі процесів кластеризації та розвитку виробничих зв’язків.
Теоретичні аспекти формування системи управління факторами розвитку промислового підприємства на засадах стратегічного контролінгу
(Видавничий дім "Гельветика", 2021) Ходирєва, Оксана Олегівна
У статті окреслено окремі моменти формування системи управління факторами розвитку на засадах стратегічного контролінгу на промисловому підприємстві, що в умовах нестабільного зовнішнього середовища є особливо актуальним. Проаналізовано роботи вчених, які досліджували питання впровадження стратегічного контролінгу та керування факторами розвитку на промисловому підприємстві. Проаналізовано та узагальнено чинники впливу на розвиток промислових підприємств. Уточнено фактори розвитку промислового підприємства, які можуть бути скеровані за допомогою системи стратегічного контролінгу підприємства. Розроблено механізм підвищення ефективності факторів розвитку промислового підприємства за допомогою інструментарію стратегічного контролінгу. Удосконалено алгоритм формування стратегії сталого розвитку промислового підприємства.
Сучасний стан та проблеми розвитку машинобудівних підприємств України
(Західноукраїнський національний університет, 2021) Ходирєва, Оксана Олегівна
Оскільки промислова галузь має ключове значення для економіки України, показники її функціонування виступають головним чинником соціального та економічного розвитку країни. Зокрема машинобудування є однією з базових галузей економіки України та стратегічно важливою галуззю, яка впливає на розвиток технологічного потенціалу і конкурентоспроможності економіки України в цілому. Рівень розвитку машинобудування є одним із основних факторів, що дозволяє забезпечити сталий розвиток української економіки, від його рівня та динаміки розвитку залежить розвиток країни. Тому дослідження сучасного стану машинобудівної галузі, ефективності діяльності підприємств машинобудування, виявлення актуальних проблем дозволить визначити інструменти для відновлення та подальшого сталого розвитку підприємств машинобудування, як однієї з ключових галузей національної економіки. Мета. Проаналізувати стан українського машинобудування, виявити основні тенденції та проблем промислового комплексу в сучасних умовах господарювання та надати рекомендації щодо їх вирішення, задля забезпечення сталого розвитку машинобудівних підприємств та підвищення рівню економічного потенціалу промисловості. Метод (методологія). Наукове дослідження проводилось за допомогою аналізу та синтезу даних на основі оцінювання статистичних даних Державної служби статистики України (2010- 2019 рр.) з метою вивчення стану сучасного стану машинобудівної галузі України; табличного та графічного методів для наочного подання матеріалу. Результати. У дослідженні підтверджений зв’язок між економічним зростанням та розвитком промисловості. Визначено особливості умов діяльності машинобудівних підприємств. Виявлено тенденції відставання української промисловості за рівнем від розвинутих країн. Проаналізовано головні чинники зниження обсягів виробництва машинобудівної галузі. Здійснено аналіз рівня інноваційної діяльності машинобудівних підприємств. Визначені основні фактори, що стримують інноваційну діяльність. Проаналізовано існуючий рівень та структуру капітальних інвестицій. Окреслено головні дестабілізуючі проблем машинобудівної галузі в Україні. Зроблено висновок та запропоновано ряд заходів, спрямованих на створення умов сталого розвитку машинобудівної галузі з урахуванням потенціалу і можливостей підприємств машинобудування.
Методичні рекомендації по оцінці ефективності використання інтелектуального потенціалу машинобудівних підприємств
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Марчук, Леся Сергіївна
Машинобудівна галузь займає провідну роль у промисловості України, а розвиток машинобудівних підприємств залежить від низки інтелектуальних факторів, які потребують оцінки. Адже саме за допомогою оцінки відбувається аналіз розвитку та ефективність використання інтелектуального потенціалу. Інтелектуальний потенціал машинобудівного підприємства в основному має нематеріальний характер, тому його складно виміряти, оскільки він не відбивається в бухгалтерських або статистичних даних. Проте, визначення його величини є надзвичайно важливим процесом для розробки і реалізації стратегії розвитку машинобудівного підприємства, посилення конкурентоспроможності його продукції. Оцінка якості інтелектуального потенціалу здійснюється на основі певної кількості критеріїв кожного з компонентів потенціалу. Кількісна оцінка інтелектуального потенціалу промислового підприємства передбачає користування певними одиницями виміру. Ними можуть бути конкретні величини, придатні для оцінки компонентів, або умовні показники (бали, коефіцієнти, індекси). Однак, числові значення не в повній мірі відображають якісну характеристику компонентів інтелектуального потенціалу машинобудівного підприємства, яку можна отримати, аналізуючи показники в динаміці. На сьогоднішній день існує велика кількість методів, які можна використовувати для оцінки інтелектуального потенціалу машинобудівного підприємства, але водночас немає єдиної загальновизнаної методики оцінки, яка дозволить українським підприємствам не тільки займати достойне місце на світовому ринку, а й ефективно розвивати та використовувати інтелектуальний потенціал. Тому питання оцінки інтелектуального потенціалу машинобудівних підприємств є дуже гострим та потребує подальшого дослідження. В статті було створено та обґрунтовано власні науково-методичні рекомендації стосовно оцінки ефективності використання та розвитку інтелектуального потенціалу.
Економічна оцінка інтелектуального потенціалу машинобудівних підприємств
(2020) Марчук, Леся Сергіївна
Машинобудівна галузь займає провідну роль в промисловості України. Розвиток машинобудівних підприємств залежить від низки факторів, формування яких містить в собі елементи виробничої діяльності, що обумовлює необхідність економічної оцінки інтелектуального потенціалу. Адже за допомогою економічної оцінки відбувається аналіз розвитку та ефективність використання інтелектуального потенціалу промислового підприємства. Такі обставини в свою чергу, потребують створення обґрунтованих науково-методичних підходів щодо оцінки, формування, використання та розвитку інтелектуального потенціалу.
Складові процесу розробки системи управління ризиками машинобудівних підприємств
(Аналітичний центр "Нова Економіка", 2021) Посохов, Ігор Михайлович; Кабиш, Анна Юріївна; Падалка, Павло Андрійович