Кафедра "Економіка бізнесу і міжнародні економічні відносини"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1316

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/bapm

Від 2021 року кафедра має назву "Економіка бізнесу i міжнародні економічні відносини", попередня назва – "Менеджмент інноваційного підприємництва та міжнародних економічних відносин".

Кафедра заснована в 1950 році, первісна назва – кафедра "Економіка промисловості та організації підприємств", у подальшому перейменовувано на: кафедра "Економіка і організація хімічної і приладобудівної промисловості" (1984); кафедра "Організація виробництва та управління персоналом" (1997); кафедра "Менеджмент інноваційного підприємництва та міжнародних економічних відносин"; кафедра "Економіка бізнесу i міжнародні економічні відносини" (2021).

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту економіки, менеджменту і міжнародного бізнесу Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" . Міжнародні зв’язки кафедри збагачують навчальний процес досягненнями іноземних науковців.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють : 6 докторів економічних наук, 19 кандидатів наук: 17 економічних, 2 – технічних; 7 співробітників мають звання професора, 16 – доцента.

Переглянути

Фільтри

2021 - 20244

Налаштування

Початкова дата: 2020Ключові слова: search.filters.subject.employment

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 4 з 4
  • Ескіз
    Публікація
    Вплив міжнародної торгівлі на ринок праці
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Погорєлова, Тетяна Олексіївна; Новік, Ірина Олексіївна
    У даному дослідженні аналізується вплив на ринок праці зниження бар’єрів міжнародної торгівлі, тобто збільшення торгівлі як продуктами, так і факторами виробництва з іншими країнами. Для досягнення поставленої мети розглянуті як позитивні, так і нормативні концепції. Підкреслюється, що наслідки розширення міжнародної торгівлі та розподілу виробництва подібні до ефектів технологічних змін, і на практиці дуже важко визначити, яка з цих двох сил насправді спричинила переміщення певної особи. Доведено, що існує безліч інших сил, які також сприяють зміні попиту та пропозиції працівників у динамічній економіці: зміни в доходах, уподобаннях та демографічних характеристиках. Наголошується, хоча зниження бар’єрів для міжнародних операцій призведе до збільшення кількості працівників, чиї робочі місця будуть переміщені, це переміщення відбувається в ширшому контексті змін на ринку праці, які постійно відбуваються з інших причин. Зазначено, що витрати на розширення міжнародної торгівлі та розподіл виробництва не лягають виключно на тих, хто переміщений. Коли сили для змін в економіці збільшуються через технологічний прогрес, більшу відкритість для міжнародних операцій або будь-який інший фактор, працівники, крім тих, хто фактично переміщені, стикаються з більшою невизначеністю щодо свого майбутнього. Вони також можуть відчувати значні коливання своїх доходів з часом. Тут повинні вступати в дію принципи компенсації, запропоновані нормативною економікою. В статті надано їх характеристики, описано переваги і недоліки. Багато європейських країн пропонують ряд «Політик активного ринку праці», згідно з якими працівники, переміщені з будь-яких причин, є передбачуваними бенефіціарами субсидій на навчання та працевлаштування. Хоча ця європейська політика не є універсальною, вона справді представляє спроби плавного переходу до широкого набору економічних сил. Зроблено висновок, що зменшення бар’єрів для міжнародних операцій посилило вплив на ринок праці інших факторів, таких як технологічні зміни, у підвищенні відносного попиту на кваліфікованих працівників. Працівники з вищим рівнем когнітивних навичок зможуть претендувати на більш різноманітні роботи, а також зможуть з більшою легкістю (і, отже, з меншими витратами) освоювати нові навички. Надання молоді ширшого доступу до високоякісної освіти є, мабуть, найважливішою програмою, яку уряд може розпочати, щоб допомогти своїм працівникам впоратися зі змінами в попиті на робочу силу, пов’язаними із розширенням міжнародних операцій.
  • Ескіз
    Документ
    Development of methods of the international division of labor
    (2023) Mekhovich, S. A.; Pererva, P. G.; Tyufanov, G. L.
    The report proves that the international exchange of goods, services, technologies, the international movement of capital and labor increasingly determine the development of both the world economy as a whole and its subjects - individual countries. The division of labor is a system of social labor determined by the course of history itself. It develops as a result of the qualitative differentiation of labor activity in the process of the development of society and exists in various forms.
  • Ескіз
    Документ
    Socio-economic aspects of researching the labor market of persons with disabilities
    (2021) Pererva, P. G.; Paimash, H. V.
    The article substantiates that the formation and development of the modern labor market are significant for the further development of Ukraine as a legal, democratic, and socially oriented state. Particular attention is paid to studying a specific segment of this market - the market of persons with limited labor opportunities. As practice shows, due to limited health opportunities, workers with limited labor opportunities do not have the chance to compete on an equal footing with other citizens in the labor market. As a result, their rights to work are violated, they are being forced out of the labor market, unemployment is growing and depth of poverty. The article proposes forms, mechanisms and systems of access to this market. The conducted research allowed to identify the main reasons for the low level of employment of representatives of this segment of the labor market.
  • Ескіз
    Документ
    Современное состояние социальных аспектов украинского рынка труда инвалидов
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Перерва, Петр Григорьевич; Паймаш, Анна Васильевна
    Становление и развитие современного рынка труда очень важно для дальнейшего развития Украины как правового, демократического и социально ориентированного государства. Это предполагает создание четких, всем понятных форм, механизмов и систем доступа к данному рынку. Среди них особое место принадлежит системе формирования и использования дополнительных возможностей (гарантий) трудоустройства для лиц с ограниченными трудовыми возможностями. Доля занятых среди инвалидов меньше, чем среди населения в целом. В 2020 году уровень занятости среди людей с ограниченными возможностями составил 67 процентов по сравнению с 77 процентами среди населения в целом. Проведенные исследования свидетельствуют о том, что инвалидность в Украине объясняется плохим состоянием системы отечественной сферы здравоохранения граждан, низким уровнем безопасности и охраны труда на предприятиях, неудовлетворительным состоянием экологической культуры, проявлениями различных катаклизмов в нашей стране, в частности, военных, природных, экологические, последствия Чернобыльской катастрофы, военных действий в Афганистане и в районе Донбасса. Становление и развитие современного рынка труда, что очень важно для дальнейшего развития Украины как правового, демократического и социально ориентированного государства, предполагает создание четких, всем понятных форм, механизмов и систем доступа к данному рынку. Среди них особое место принадлежит системе формирования и использования дополнительных возможностей (гарантий) трудоустройства для лиц с ограниченными трудовыми возможностями. Несмотря на наличие гарантированных государством прав, законодательное обеспечение трудоустройства работников с ограниченными трудовыми возможностями, привлечение их к производительному труду остается слабым местом в нашем государстве. Как свидетельствует практика, из-за ограниченных возможностей здоровья работники с ограниченными трудовыми возможностями не имеют возможности на равных с другими гражданами конкурировать на рынке труда, как следствие — нарушаются их права на труд, длится процесс вытеснения из сферы трудовой деятельности, растет уровень безработицы и глубина бедности. В этой связи актуальность приобретает анализ зарубежного опыта содействия занятости работников с ограниченными трудовыми возможностями и определения возможностей его применения в Украине.