Кафедра "Економіка бізнесу і міжнародні економічні відносини"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1316

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/bapm

Від 2021 року кафедра має назву "Економіка бізнесу i міжнародні економічні відносини", попередня назва – "Менеджмент інноваційного підприємництва та міжнародних економічних відносин".

Кафедра заснована в 1950 році, первісна назва – кафедра "Економіка промисловості та організації підприємств", у подальшому перейменовувано на: кафедра "Економіка і організація хімічної і приладобудівної промисловості" (1984); кафедра "Організація виробництва та управління персоналом" (1997); кафедра "Менеджмент інноваційного підприємництва та міжнародних економічних відносин"; кафедра "Економіка бізнесу i міжнародні економічні відносини" (2021).

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту економіки, менеджменту і міжнародного бізнесу Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" . Міжнародні зв’язки кафедри збагачують навчальний процес досягненнями іноземних науковців.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють : 6 докторів економічних наук, 19 кандидатів наук: 17 економічних, 2 – технічних; 7 співробітників мають звання професора, 16 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 8 з 8

Формування державної інтеграційної регуляторної політики національної економіки
(Видавничий дім "Інжек", 2022) Манойленко, Олександр Володимирович
Розглянуто методичне підґрунтя формування державної регуляторної інтеграційної економічної політики на основі дослідження досвіду інтеграційних процесів в ЄС. Проведений ретроспективний аналіз етапів інтеграції економік у єдиний європейський економічний простір показав, що відбувався довготерміновий процес, який передбачав поступову інтеграцію від мікроекономічних до макроекономічних рівнів, охоплюючи різні сфери та галузі національної економіки. Причому перетворення в інституційній, фінансовій, валютній, бюджетній сферах усе ще продовжуються, тобто відбувається перехід інтеграційних процесів від м‘яких форм до більш жорстких. Гармонізація та вирівнювання національних економік з різним потенціалом і спеціалізацією носить нерівномірний характер, що потребує суттєвих дотацій з боку країн-реципієнтів та знижує загальну конкурентоспроможність об’єднання на міжнародному рівні. Інтеграція національної економіка України в єдиний європейський економічний простір потребує суттєвих інвестицій не тільки для перебудови інституційних, фінансових, бюджетних та інших державних регулюючих систем, але й реорганізації діяльності економічних агентів, фінансові та інвестиційні можливості яких обмежені. Для забезпечення стабільності та конкурентоспроможності економічних агентів різних економічних рівнів пропонується запровадження такого інструменту державної регуляторної політики, як створення просторових хабів взаємодії. Запровадження такого інструментарію дозволяє створювати ключові вузли (центри) синхронізації інституційних норм, фінансових і валютних умов взаємодії економічних агентів, що дає можливість проводити поступову їх адаптацію та залучати інвестиції в розвиток пріоритетних галузей і сфер національної економіки.
Теоретичні передумови формування організаційно-економічного забезпечення реорганізації діяльності суб'єкта господарювання
(ФОП Лібуркіна Л. М., 2022) Александрова, Вікторія Олександрівна; Манойленко, Олександр Володимирович
Розглянуто основні теоретичні підходи до визначення сутності поняття «реорганізація діяльності суб’єкта господарювання». Дослідження сучасного інструментарію та підходів до реформування соціально-економічних систем (реінжиніринг, реструктуризація, модернізація, оптимізація та інші) показало їх обмеженість і концентрацію на певних компонентах їх діяльності або систем управління. Проведено теоретико-морфологічне дослідження пов’язаних дефініцій, що характеризують перетворення та реформування суб’єктів господарювання, визначено їх взаємозв’язок і взаємообумовленість. Обґрунтовано теоретико-методичний базис та компонентний склад проведення реорганізації суб’єкта господарювання з урахуванням особливостей побудови технологічних мереж і ланцюгів створення споживчої цінності, системи управління, фінансових потоків та ключових компетенцій його діяльності. Розроблено ключові елементи організаційно-економічного забезпечення проведення реорганізації діяльності суб’єкта господарювання з точки зору виділення контурів: управління, основної та допоміжної діяльності, діагностики та оцінки, формування складу засобів та інструментарію проведення реорганізації. Зважаючи на ключовий параметр діяльності господарюючих суб’єктів – віддачі капіталу, що вкладено інвесторами, доведено необхідність використання показника економічної доданої вартості як цільового критерію оцінки функціонування та розвитку суб’єкта господарювання при прийнятті а отже, й потреби у проведенні реорганізації його діяльності. Крім того, такий підхід дозволяє прогнозувати наслідки запровадження інструментарію реорганізації діяльності, що дозволяє оцінювати її доцільність та формувати найбільш ефективні організаційно-економічні заходи.
Методичні положення визначення факторів впливу на ефективність проведення реорганізації діяльності
(Видавничий дім "Інжек", 2022) Александрова, Вікторія Олександрівна; Манойленко, Олександр Володимирович
Розглянуто основні теоретичні підходи до формування системи показників, що зумовлюють генерацію економічної доданої вартості як основного показника, що відображає ефективність діяльності суб’єкта господарювання та проведення його реорганізації. Для визначення факторів, що в найбільший спосіб впливають на генерацію економічної доданої вартості, було попередньо визначено перелік найбільш вживаних показників (динамічних і статичних), які використовуються для оцінки й аналізу ефективності діяльності суб’єкта господарювання. Серед них виявлені ті, що є кореляційно незалежними (ключовими), на основі генерації достовірної вибірки при розрахунку ефективності та результатів діяльності суб’єктів господарювання промислового сектора економіки. На цій основі було проведено імітаційне моделювання, за результатами якого виявлено контури зворотного зв’язку, що охоплюють ключові характеристики діяльності суб’єкта господарювання. Визначено, що найбільш впливовими на генерацію доданої вартості є фактори, пов’язані із забезпеченням фінансової стабільності, ефективністю повернення інвестицій, структурою основних фондів, структурою фінансування діяльності суб’єкта господарювання. Аналіз визначених взаємозв’язків дозволив виділити ключові фактори, які найбільше впливають на ефективність діяльності, та, відповідно, визначають напрями проведення реорганізації діяльності суб’єкта господарювання. Застосування такого підходу дозволяє на емпіричному рівні визначати найбільш доцільні комплекси управлінських технологій і фінансово-економічного інструментарію проведення реорганізації суб’єкта господарювання з прогнозуванням наслідків їх застосування. Доведено необхідність використання показника економічної доданої вартості як цільового критерію оцінки функціонування та розвитку суб’єкта господарювання.
Комплексна система імітаційного моделювання оцінки ефективності управління фінансовим ресурсним забезпеченням корпоративної безпеки промислового підприємства на мікроекономічному рівні
(Видавничий дім "Інжек", 2022) Манойленко, Олександр Володимирович; Волоснікова, Наталія Миколаївна; Решетняк, Наталя Борисівна
Метою статті є дослідження особливості системного підходу до загальної сукупності методів оцінки ефективності управління ресурсним забезпеченням промислового підприємства, які можна поділити на порогові та непорогові, параметричні та непараметричні. Досліджено особливість системного підходу до системи корпоративного убезпечення та виявлено основні етапи цього підходу. Зауважено, що системним можна назвати підхід, за наявності якого управлінські рішення, що спрямовані на конкурентоспроможний напрямок стратегічного розвитку корпоративного убезпечення, розглядаються у вигляді взаємопов’язаного та взаємозалежного цілісного комплексу. Обґрунтовано цілі стратегії корпоративного убезпечення промислового підприємства, що мають підпорядковуватися загальній стратегії економічного розвитку, та реалізація управління стратегією формування загального корпоративного убезпечення, що здійснюється через прийняття рішень. Зроблено висновок, що механізм управління системою корпоративного убезпечення необхідно представляти як цілісну організаційно-економічну систему, що є складовою частиною в загальній структурі механізму промислового підприємства. Виявлено основні завдання та складові елементи моделі стратегії загального корпоративного убезпечення. Крім того, зазначено, що під механізмом слід розуміти послідовність заходів, які зумовлені сукупністю взаємозалежних елементів економічної, логістичної, кадрової, юридичної, ресурсної, трансакційної, інформаційної, технологічної безпеки, що формують стан і зміст процесів відповідно до визначеної стратегії корпоративної безпеки.
Детермінанти забезпечення конкурентоспроможності деревообробної промисловості в Україні у повоєнний період
(ФОП Лібуркіна Л. М., 2022) Губарєва, Ірина Олегівна; Зінченко, Володимир Анатолійович; Манойленко, Олександр Володимирович; Благун, Семен Іванович
Предметом дослідження є теоретичні положення та практичні рекомендації щодо обґрунтування детермінант розвитку деревообробної промисловості України у повоєнний період. Здійснено систематизацію та узагальнення наявних наукових публікацій, що проіндексовані наукометричними базами Scopus та Web of Science за проблемою забезпечення конкурентоспроможності деревообробної промисловості країни. В результаті проведеного дослідження поглиблено теоретичні засади ідентифікації основних змістовних детермінант конкурентоспроможності деревообробної промисловості країн світу на основі застосування інструментарію бібліометричного аналізу (за допомогою VOSviewer v.1.6.10). Виділено 4 контекстних кластери досліджень, присвячених конкурентоспроможності деревообробної промисловості, які включають найбільшу кількість публікацій. Здійснено інтегральне оцінювання конкурентоспроможності окремих видів економічної діяльності деревообробної промисловості України і країн світу. Наведено основні заходи державної підтримки, що буди спрямовані на забезпечення функціонування промислового сектора України під час війни. Визначено проблеми в організації діяльності підприємств деревообробної в умовах військового часу: нестача кваліфікованих кадрів; втрата логістичної інфраструктури, ланцюгів постачання сировини та збуту в регіонах, в яких проводились активні бойові дії; обмеженість доступу до сировини для підприємств, що розташовані в менш заліснених областях України; втрата клієнтської бази; обмеженість із забезпеченням паливно-мастильними матеріалами, запчастинами, обладнанням підприємств у Центральних, Східних і Південних регіонах України; зниження ділової активності в окремих регіонах України тощо. Сформовано драйвери забезпечення конкурентоспроможності деревообробної промисловості України у повоєнний період.
Аналіз контекстуальних і часових закономірностей розвитку поглядів на пріоритети забезпечення обороноздатності країн світу
(Видавничий дім "Інжек", 2022) Кизим, Микола Олександрович; Губарєва, Ірина Олегівна; Хаустова, Вікторія Євгенівна; Манойленко, Олександр Володимирович
Метою статті є визначення контекстуальних і часових закономірностей розвитку представлення в науковій літературі досліджень у сфері забезпечення обороноздатності країни із використанням бібліометричного та трендового аналізу. Відзначено певну дивергентність трендів наукового та користувацького інтересу до питань забезпечення обороноздатності країни. Формалізація контекстуальних особливостей поняття «обороноздатність країни», виокремлених за результатами бібліометричного аналізу, дозволила визначити, що все популярнішим стає аналіз впливу системи національної та колективної безпеки на обороноздатність країни, протистояння кіберзагрозам, вибору стратегії протидії військовим конфліктам і тероризму. Виявлено сім кластерів наукових досліджень, присвячених питанням забезпечення обороноздатності країни. Перший сфокусований на формуванні системи національної оборони; другий – на військовій медицині, медицині надзвичайних ситуацій; третій – на організації системи національної та колективної безпеки; четвертий – на обґрунтуванні стратегії протидії військовій агресії та тероризму; п’ятий – на забезпеченні кібероборони; шостий – на визначенні особливостей забезпечення обороноздатності окремих країн світу; сьомий – на виявленні взаємозв’язку між обороноздатністю країни та впровадженням інноваційних розробок. Набули подальшого розвитку теоретичні засади ідентифікації трендів наукових досліджень із питань забезпечення обороноздатності країни, що, на відміну від існуючих, базуються на результатах структуризації наявного дослідницького доробку (з використанням інструментарію VOSviewer v. 1.6.10 та GoogleTrends) за двома критеріями: рівень тісноти наукових досліджень та еволюційно-часовий вимір, що дозволило кластеризувати напрями міждисциплінарних досліджень.
Аутсорсинг бізнес-процесів, як засіб підвищення капіталізації підприємства
(Одеський національний економічний університет, 2020) Манойленко, Олександр Володимирович; Горовий, Дмитро Анатолійович; Строков, Євген Михайлович
Метою статті є формування методичних положень щодо запровадження аутсорсингу бізнес-процесів на підприємствах як засобу підвищення капіталізації. У статті обґрунтовано, що аутсорсинг бізнес-процесів, як інструмент делегування певних виробничих або сервісних процесів, дозволяє значно знизити витрати підприємства, визначено основні види аутсорсингу бізнес-процесів, досліджено основні чинники, що заважають впровадженню аутсорсингу на промислових підприємствах – недостатня регламентація бізнес-процесів та відсутність дієвих підходів до оцінки ефективності їх реалізації. Розроблений підхід дозволяє врахувати тип та ступінь стандартизації бізнес-процесів, що плануються для аутсорсингу, глибину їх інтеграції в наскрізний бізнес-процес промислового підприємства; спираючись на об’єкти та сферу застосування бізнес-процесу, він дозволяє обрати варіант проведення аутсорсингу та визначити форми організації спільної діяльності.
Деякі аспекти оцінки стану працевлаштування населення в Україні
(2018) Манойленко, Олександр Володимирович; Мох, Мoхамад Аль Джавад
В статті розглянуто особливості працевлаштування населення в контексті рівня освіти пошукачів роботи. Визначено вплив рівня освіти на здатність до працевлаштування. Проаналізовано кількість безробітного населення за рівнем освіти. Встановлено, що на ринку праці існують диспропорції у попиті та пропозиції в працевлаштуванні через невідповідність кваліфікаційним вимогам серед пошукачів роботи та вимогами роботодавців. Визначено, що більшість населення в Україні мають вищу освіту, проте вона не відповідає сучасним вимогам, що спричиняє низьку спроможність працевлаштування населення. Визначено пріоритетні групи одержувачів профорієнтаційних послуг згідно з планами заходів з реалізації Концепції державної системи професійної орієнтації населення. Встановлено, що державне регулювання повинно сприяти реалізації заходів, спрямованих на запобігання масовому вивільненню працівників, сприяння мобільності робочої сили та працевлаштуванню населення в регіонах з найвищими показниками безробіття.