Кафедра "Економіка бізнесу і міжнародні економічні відносини"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1316

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/bapm

Від 2021 року кафедра має назву "Економіка бізнесу i міжнародні економічні відносини", попередня назва – "Менеджмент інноваційного підприємництва та міжнародних економічних відносин".

Кафедра заснована в 1950 році, первісна назва – кафедра "Економіка промисловості та організації підприємств", у подальшому перейменовувано на: кафедра "Економіка і організація хімічної і приладобудівної промисловості" (1984); кафедра "Організація виробництва та управління персоналом" (1997); кафедра "Менеджмент інноваційного підприємництва та міжнародних економічних відносин"; кафедра "Економіка бізнесу i міжнародні економічні відносини" (2021).

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту економіки, менеджменту і міжнародного бізнесу Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" . Міжнародні зв’язки кафедри збагачують навчальний процес досягненнями іноземних науковців.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють : 6 докторів економічних наук, 19 кандидатів наук: 17 економічних, 2 – технічних; 7 співробітників мають звання професора, 16 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 35

Вплив управлінських та вартісно-цінових детермінант інтелектуальної власності на конкурентоспроможність підприємства
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Косенко, Андрій Васильович; Касич, Алла Олександрівна; Лега, Ольга Василівна; Ареф'єва, Олена Володимирівна
Стаття присвячена дослідженню впливу факторів, що визначають конкурентоспроможність окремих підприємств і країн в умовах ринкової економіки. Проаналізовано зміну пріоритетів у різні періоди розвитку економіки. На етапі індустріальної економіки пріоритетом в досягненні конкурентних переваг були основні фактори виробництва: праця і природні ресурси, капітал. Наступний етап ринкової конкуренції пов'язаний з інвестуванням. Залучення іноземних і вітчизняних інвестицій забезпечило компаніям і державам досягнення конкурентних переваг. Головним завданням було створення сприятливих умов для інвестицій. У сучасній економіці роль основних факторів виробництва, управлінських та вартісно-цінових детермінант, а також інвестицій залишається важливим критерієм конкурентоспроможності. У той же час відбувається перехід на принципово нові технології, засновані на інформації як найважливішому ресурсі. З'являється нова галузь економіки, пов'язана з цифровими технологіями прийому, передачі та обробки інформації. Перехід на цифрові технології супроводжується змінами в бізнес-середовищі. Конкурентоспроможність компаній в цифровій економіці залежить від конкурентоспроможності на світовому ринку. Змінюється структура робочої сили. На конкурентоспроможність компаній впливає якість працівників, зайнятих на виробництві. Йде боротьба за висококваліфіковані кадри. На сучасному етапі інновації стають основним фактором конкурентоспроможності як окремих підприємств, так і країн в цілому. Українські промислові підприємства, зіткнувшись з кризовими явищами і проблемами впровадження інновацій та інноваційних технологій у своє виробництво, змушені самостійно шукати нові шляхи інноваційного розвитку підприємства, створюючи нові виробничі кластери "виробничих комплексів" для вирішення найосновнішої проблеми повної модернізації їх виробництва, а тому закономірності такого явища, як формування "виробничих комплексів", вимагають його всебічного дослідження. У статті сформульовані основні закономірності формування "виробничих комплексів", де ланкою є інновації, як особливий фактор підвищення конкурентоспроможності промислових підприємств, але в складі "виробничого комплексу". Проведено аналіз наукових досліджень у сфері інноваційної сфери економіки в частині вивчення закономірностей формування "виробничих комплексів", зроблено висновки про відсутність концепції інноваційного розвитку "виробничих комплексів", запропоновано концепцію інноваційного розвитку "виробничих комплексів" в нашій країні.
The essence of marketing security of an industrial enterprise
(WSEH, 2023) Kravtsov, V. Ju.; Novik, I. O.; Pererva, P. G.
Актуалізація потенціалу інноваційного розвитку промислових підприємств в цифровій економіці
(Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського, 2023) Ілляшенко, Сергій Миколайович
Отримані наукові результати у сукупності поглиблюють засадничі аспекти управління актуалізацією стану потенціалу інноваційного розвитку промислових підприємств в контексті забезпечення необхідних і достатніх умов їх переходу на шлях інноваційного зростання (у т.ч. випереджаючого) в цифровій економіці.
Комплексна система імітаційного моделювання оцінки ефективності управління фінансовим ресурсним забезпеченням корпоративної безпеки промислового підприємства на мікроекономічному рівні
(Видавничий дім "Інжек", 2022) Манойленко, Олександр Володимирович; Волоснікова, Наталія Миколаївна; Решетняк, Наталя Борисівна
Метою статті є дослідження особливості системного підходу до загальної сукупності методів оцінки ефективності управління ресурсним забезпеченням промислового підприємства, які можна поділити на порогові та непорогові, параметричні та непараметричні. Досліджено особливість системного підходу до системи корпоративного убезпечення та виявлено основні етапи цього підходу. Зауважено, що системним можна назвати підхід, за наявності якого управлінські рішення, що спрямовані на конкурентоспроможний напрямок стратегічного розвитку корпоративного убезпечення, розглядаються у вигляді взаємопов’язаного та взаємозалежного цілісного комплексу. Обґрунтовано цілі стратегії корпоративного убезпечення промислового підприємства, що мають підпорядковуватися загальній стратегії економічного розвитку, та реалізація управління стратегією формування загального корпоративного убезпечення, що здійснюється через прийняття рішень. Зроблено висновок, що механізм управління системою корпоративного убезпечення необхідно представляти як цілісну організаційно-економічну систему, що є складовою частиною в загальній структурі механізму промислового підприємства. Виявлено основні завдання та складові елементи моделі стратегії загального корпоративного убезпечення. Крім того, зазначено, що під механізмом слід розуміти послідовність заходів, які зумовлені сукупністю взаємозалежних елементів економічної, логістичної, кадрової, юридичної, ресурсної, трансакційної, інформаційної, технологічної безпеки, що формують стан і зміст процесів відповідно до визначеної стратегії корпоративної безпеки.
Комерціалізація знань в інноваційному процесі промислових підприємств
(2023) Ілляшенко, Сергій Миколайович; Шипуліна, Юлія Сергіївна; Ілляшенко, Наталія Сергіївна; Райко, Діана Валеріївна
Визначено місце і роль знань в інноваційному процесі промислових підприємств з урахуванням особливостей їх продукування і використання (комерціалізації) в умовах трансформації технологічних укладів і розвитку ІР4. Показано, що знання в інноваційному процесі мають дуалістичну природу: вони є основою прийняття обґрунтованих інноваційних рішень, а також одночасно – їх результатом. Окреслено види знань на основі яких приймають управлінські рішення щодо управління знаннями в інноваційному процесі. Удосконалено схему отримання і використання (комерціалізації) знань підприємством, що розвивається інноваційним шляхом, зокрема, в частині коригування і розширення джерел нових знань і напрямів їх використання. Уточнено зміст процедур основних етапів управління орієнтованим на знання інноваційним розвитком підприємства в умовах ІP4, зокрема, з позицій визначення стратегічних напрямів інноваційного розвитку (наздоганяючий, слідування за лідером, випереджаючий) і відповідних їм стратегій інноваційного розвитку (захисна, помірковано-наступальна, агресивно-наступальна). Досліджено практичні аспекти продукування і комерціалізації знань промисловими підприємствами України, за їх результатами встановлено значне переважання стратегій опосередкованої комерціалізації знань над стратегіями безпосередньої комерціалізації. Визначено сильні і слабкі сторони системи управління продукування і комерціалізацією знань промисловими підприємствами України. Визначено зовнішні можливості і загрози орієнтованого на знання інноваційного розвитку промислових підприємств України. Зроблено висновок про наявність сприятливих зовнішніх і внутрішніх можливостей переходу промислових підприємств на шлях випереджаючого орієнтованого на знання інноваційного розвитку. А також про наявність загроз реалізації відповідних стратегій інноваційного розвитку.
Research of the investment potential category
(2022) Pererva, P. G.; Veryutina, Victoria; Peredriy, Andrea Elizabet
It is proven that the investment potential of the industry is determined by the features of specialized production complexes - industries. The investment potential of an individual enterprise depends on regional and branch affiliation, determined by national economic and intra-company factors.
Засади формування організаційно-економічного механізму управління стратегіями інноваційного розвитку промислових підприємств
(Маріупольський державний університет, 2022) Ілляшенко, Сергій Миколайович; Ілляшенко, Наталія Сергіївна
Розроблено засади організаційно-економічного механізму управління формуванням і реалізацією стратегій інноваційного розвитку промислових підприємств, який дозволяє привести у відповідність їх внутрішні можливості інноваційного розвитку (потенціал інноваційного розвитку) до зовнішніх, що досягається в процесі забезпечення узгодженої взаємодії маркетингової і інноваційної діяльності: маркетингу інновацій і інноваційного менеджменту). Визначено сутність і зміст складових зазначеного механізму: функції, принципи формування і функціонування, структуру і склад підсистем та їх елементів, суб’єкт і об’єкт управління, методи та інструменти управління, критерії оцінки ефективності тощо
Management of the innovative development potential of industrial enterprises in the digital economy
(Український державний хіміко-технологічний університет, 2022) Illiashenko, Sergii; Shypulina, Yuliia; Illiashenko, Nataliia; Raiko, Diana
The article considers the development of the approach to complex adaptive management of the potential for innovative development (PID) of the industrial enterprise in the conditions of the formation and development of the digital economy. The impact of information computer technologies of the fourth industrial revolution on each component subsystems (including their elements) of the PID of the industrial enterprise from the standpoint of ensuring its sustainable innovative growth are determined and systematized by the nature of action (favorable or unfavorable). Approaches to purposeful management of PID component subsystems of the industrial enterprise have been developed in order to update their condition in relation to external conditions and ensure favorable internal prerequisites for innovative development in the digital economy. Their application makes it possible to reasonably align the internal possibilities of innovative development of the industrial enterprise (its PID) with the external ones in the conditions of the digital economy. The enlarged scheme has been developed that reflects the sequence and content of the formalized procedures for managing the PID of the industrial enterprise in the context of its transition to the path of innovative development in the conditions of the digital economy. It can be used as a methodological basis for the implementation of the developed approaches in the practice of innovative activity of industrial enterprises. The presented developments collectively form the approach to complex adaptive management according to formalized PID procedures of the industrial enterprise, including its component subsystems-potentials and their elements, in the context of ensuring the compliance of internal and external conditions of innovative growth of the enterprise in the digital economy. The developed approach, in contrast to the existing ones, provides the adaptive management of all components (as well as their elements) of PID in a complex, which increases the degree of coherence and validity of the management of innovative development at industrial enterprises in the digital economy.
Аналіз існуючих підходів до оцінювання економічної безпеки підприємства
(Донецький державний університет управління, 2018) Перерва, Петро Григорович; Кобєлєва, Тетяна Олександрівна
В статті проведено детальний порівняльний аналіз існуючих методичних підходів до оцінювання рівня економічної безпеки промислового підприємства. Визначено переваги та недоліки кожної з методик, що розглядалися. Обґрунтовано складнощі, що обмежують оцінку економічної безпеки підприємства, запропоновано рекомендації щодо напрямків її вдосконалення. Основним недоліком існуючих методів є відсутність точно встановленої системи показників, що враховувала б особливості діяльності підприємства. На думку авторів, удосконалення методичної бази оцінювання рівня економічної безпеки підприємств конче необхідно пов’язувати з комплаєнс загрозами (корупція, шахрайство, відмивання грошей, порушення законів, положень та нормативів), які на цей час становлять основну проблему для підприємства.
Гонконг, Сінгапур, Україна – генезис міжнародних фінансових центрів, перспектива розвитку України
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Посохов, Ігор Михайлович; Новік, Ірина Олексіївна
Проведено аналіз особливостей формування світових фінансових центрів Азійсько-Тихоокеанського регіону. Проведене дослідження продемонструвало, що досвід Сінгапуру та Гонконгу свідчить, як залучаючи кращих спеціалістів можна перетворитись на процвітаючу країну, міжнародний фінансовий центр. Україна має великі можливості і ресурси для розвитку, в неї є потенціал стати одним з провідних фінансових центрів, але для цього потрібно перейняти досвід становлення існуючих міжнародних фінансових центрів, врахувати слабкі і сильні сторони, виробивши власну унікальну концепцію розвитку, готуючи кваліфікованих спеціалістів, даючи підтримку усім сферам діяльності країни для їх розвитку. Виокремлено особливості формування світових фінансових центрів Азійсько-Тихоокеанського регіону: вигідне географічне положення на шляхах регіональної та світової торгівлі, тісні комунікативні зв’язки з Лондоном та наявність пільгового податкового режиму; Сінгапур є фінансовим центром країн Південно-Східної Азії з розвиненим набором усіх складових, а саме: розвиненим ринком золота, розвиненим валютним ринком; розвиненим ринком банківського кредитування та розвиненим фондовим ринком; Гонконг є другим за IPO міжнародним фінансовим центром та другим фондовим ринком Азії, має представництва 70 найбільних банків планети; тісною партнерською співпрацею (кооперуванням) фінансових центрів Гонконгу і Шанхаю та підтримкою інвесторів та ринку в цілому; зростанням ролі світового господарства у світі та розвитком спеціалізації міжнародних фінансових центрів. Наведено пропозиції поступового перетворення України на світовий фінансовий центр: програми державного регулювання та підтримка системи освіти для поступового вдосконалення ефективністі рівня освіти: значна перепідготовка фахівців, безкоштовні державні тренінг-програми збільшення фінансування освіти тощо; реформа медичної системи є чинником, що сприятиме залученню іноземних інвестицій, як у медичний, так і у промисловий сектор, вирішення проблеми трудової трудової міграції медичних працівників, внаслідок невисокого рівня їх заробітньої платні; розробка та проведення актикорупційних заходів; розвиток фінансової галузі України (банківського, фондового, страхового ринку тощо), з метою досягнення статусу «Міжнародного фінансового центру»; створення умов для залучення державних та приватних інвестицій у фінансовий сектор, вдосконалення законодавчої та податкової політики фінансового сектору тощо.