Кафедра "Економіка бізнесу і міжнародні економічні відносини"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1316

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/bapm

Від 2021 року кафедра має назву "Економіка бізнесу i міжнародні економічні відносини", попередня назва – "Менеджмент інноваційного підприємництва та міжнародних економічних відносин".

Кафедра заснована в 1950 році, первісна назва – кафедра "Економіка промисловості та організації підприємств", у подальшому перейменовувано на: кафедра "Економіка і організація хімічної і приладобудівної промисловості" (1984); кафедра "Організація виробництва та управління персоналом" (1997); кафедра "Менеджмент інноваційного підприємництва та міжнародних економічних відносин"; кафедра "Економіка бізнесу i міжнародні економічні відносини" (2021).

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту економіки, менеджменту і міжнародного бізнесу Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" . Міжнародні зв’язки кафедри збагачують навчальний процес досягненнями іноземних науковців.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють : 6 докторів економічних наук, 19 кандидатів наук: 17 економічних, 2 – технічних; 7 співробітників мають звання професора, 16 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 9 з 9

Деякі аспекти оцінки стану працевлаштування населення в Україні
(2018) Манойленко, Олександр Володимирович; Мох, Мoхамад Аль Джавад
В статті розглянуто особливості працевлаштування населення в контексті рівня освіти пошукачів роботи. Визначено вплив рівня освіти на здатність до працевлаштування. Проаналізовано кількість безробітного населення за рівнем освіти. Встановлено, що на ринку праці існують диспропорції у попиті та пропозиції в працевлаштуванні через невідповідність кваліфікаційним вимогам серед пошукачів роботи та вимогами роботодавців. Визначено, що більшість населення в Україні мають вищу освіту, проте вона не відповідає сучасним вимогам, що спричиняє низьку спроможність працевлаштування населення. Визначено пріоритетні групи одержувачів профорієнтаційних послуг згідно з планами заходів з реалізації Концепції державної системи професійної орієнтації населення. Встановлено, що державне регулювання повинно сприяти реалізації заходів, спрямованих на запобігання масовому вивільненню працівників, сприяння мобільності робочої сили та працевлаштуванню населення в регіонах з найвищими показниками безробіття.
Classification of tourism regulation instruments
(2023) Volchenko, A. S.; Pererva, P. G.
It has been proven that tourism traditionally performs three economic functions: production, employment and income generation. It is proposed to supplement the list of economic functions of tourism with the function of smoothing regional disparities, which is particularly relevant today, and the function of leveling deviations in the balance of payments.
Development of the theory of state regulation of innovation activity
(Луцький національний технічний університет, 2022) Mekhovich, E. S.; Mekhovich, K. S.; Vorvul, A. S.; Vorvul, Yu. V.; Dyakova, N. M.; Pererva, P. G.
It is proven that the state carries out all types of regulation of innovative activity - organizational, economic, financial, normative and legal. The state creates organizational, economic and legal conditions for innovative activity.
Гонконг, Сінгапур, Україна – генезис міжнародних фінансових центрів, перспектива розвитку України
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Посохов, Ігор Михайлович; Новік, Ірина Олексіївна
Проведено аналіз особливостей формування світових фінансових центрів Азійсько-Тихоокеанського регіону. Проведене дослідження продемонструвало, що досвід Сінгапуру та Гонконгу свідчить, як залучаючи кращих спеціалістів можна перетворитись на процвітаючу країну, міжнародний фінансовий центр. Україна має великі можливості і ресурси для розвитку, в неї є потенціал стати одним з провідних фінансових центрів, але для цього потрібно перейняти досвід становлення існуючих міжнародних фінансових центрів, врахувати слабкі і сильні сторони, виробивши власну унікальну концепцію розвитку, готуючи кваліфікованих спеціалістів, даючи підтримку усім сферам діяльності країни для їх розвитку. Виокремлено особливості формування світових фінансових центрів Азійсько-Тихоокеанського регіону: вигідне географічне положення на шляхах регіональної та світової торгівлі, тісні комунікативні зв’язки з Лондоном та наявність пільгового податкового режиму; Сінгапур є фінансовим центром країн Південно-Східної Азії з розвиненим набором усіх складових, а саме: розвиненим ринком золота, розвиненим валютним ринком; розвиненим ринком банківського кредитування та розвиненим фондовим ринком; Гонконг є другим за IPO міжнародним фінансовим центром та другим фондовим ринком Азії, має представництва 70 найбільних банків планети; тісною партнерською співпрацею (кооперуванням) фінансових центрів Гонконгу і Шанхаю та підтримкою інвесторів та ринку в цілому; зростанням ролі світового господарства у світі та розвитком спеціалізації міжнародних фінансових центрів. Наведено пропозиції поступового перетворення України на світовий фінансовий центр: програми державного регулювання та підтримка системи освіти для поступового вдосконалення ефективністі рівня освіти: значна перепідготовка фахівців, безкоштовні державні тренінг-програми збільшення фінансування освіти тощо; реформа медичної системи є чинником, що сприятиме залученню іноземних інвестицій, як у медичний, так і у промисловий сектор, вирішення проблеми трудової трудової міграції медичних працівників, внаслідок невисокого рівня їх заробітньої платні; розробка та проведення актикорупційних заходів; розвиток фінансової галузі України (банківського, фондового, страхового ринку тощо), з метою досягнення статусу «Міжнародного фінансового центру»; створення умов для залучення державних та приватних інвестицій у фінансовий сектор, вдосконалення законодавчої та податкової політики фінансового сектору тощо.
Забезпечення фінансової стабільності підприємств кондитерської галузі
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Міщенко, Володимир Акимович; Мехович, Сергій Анатолійович; Горобець, Ірина Ігорівна
У статті визначено основні тенденції, характерні для сучасного кондитерського ринку України. Розглянуто причини уповільнення темпів зростання обсягів виробництва, поступового збільшення цін на всі види кондитерських виробів, зміни структури попиту на продукцію. Зазначено, що вітчизняні кондитери є доcить чутливими до вaлютних ризиків, а висока ступінь державного регулювання на цукровому ринку негaтивно познaчaєтьcя нa його учacникaх. Експорт кондитерських виробів потребує від укрaїнcьких виробників розширення влacного acортименту, a тaкож приведення якоcті продукції до європейcьких cтaндaртів. Тенденція останнього часу характеризує збільшення попиту нa вітчизняному ринку на cклaдні (комбіновaні) кондитерcькі вироби, тому головною передумовою розвитку гaлузі є удоcконaлення виробництвa, що потребує знaчних кaпітaльних інвеcтицій. В роботі проведено аналіз динаміки основних показників діяльності вибіркової групи кондитерських підприємств з метою оцінки стабільності їх фінансового стану. Для забезпечення сталого розвитку галузі потрібна Державна програма, побудована на збалансованому попиту із застосуванням державно-приватного партнерства. В умовах коронавірусної епідемії з метою запобігання можливого банкрутства доцільно впроваджувати вартісно-орієнтоване управління й превентивний антикризовий динамічний менеджмент. Для їх впровадження необхідно розробити галузеві цілеспрямовані заходи з підвищення кваліфікації працівників кондитерської галузі.
Глобалізація в міжнародному туризмі
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Матросова, Вікторія Олександрівна; Новік, Ірина Олексіївна; Шматько, Наталія Михайлівна
Глобалізація світової економіки, вплинула і на розвиток туристичного сектору. Сучасний туризм відкриває особливості масового туристичного продукту разом із його стандартизацією та серійним виробництвом, спеціалізацією та різноманітністю його пропозицій, а також із сучасним продажем та рекламою, часто віртуальною. Розвиток світової економіки туризму є результатом задоволення людських потреб, починаючи з потреби на відпочинок та дозвілля, відновлення фізичних сил, споживацьких потреб і закінчуючи розумовими потребами: новий досвід, сприйняття та пізнання. Було визначено поняття глобалізації, що це є сукупність процесів інтенсифікації економічних, політичних, соціокультурних відносин, що розгортаються поверх державних кордонів. Систематизовано статистичну інформацію, яка є невід’ємним доказом розвитку глобалізації в міжнародному туризмі. Виявлено проблеми, які існують на сучасному етапі розвитку міжнародного туризму та процесів глобалізації. Систематизовано основні риси процесу глобалізації бізнесу. Визначено значення процесу глобалізації для розвитку міжнародного туризму. Розглянуто процес утворення глобальних туристських об’єднань. Подано поняття турпродукту та місце ТНК в міжнародному туризмі. Турпродукт, як відомо, представляє комплекс послуг, що надаються туристу, і часто споживається за кордоном. Глобалізацію в туризмі можна визначити як процес різкого посилення туристичних потоків, а також потоків послуг, капіталу, інформації та технологій, як правило, не потрапляють під регулювання національних урядів. Глобалізація має довготривалий характер, а її рушійною силою є, перш за все, революція у сфері інформаційно-комунікаційних технологій, лібералізація ринків і загострення міжнародної конкуренції.
Особливості розвитку та функціонування ринку сільськогосподарської продукції в міжнародних відносинах
(НТУ "ХПІ", 2018) Новік, Ірина Олексіївна; Колотюк, Олена Іванівна
У загальній структурі національної економіки України ринок сільськогосподарської продукції займає особливе місце та є вагомим показником оцінки рівня ефективності функціонування аграрного сектора загалом. Було визначено, що ринок сільськогосподарської продукції є розуміння його як ефективного механізму задоволення потреб товаровиробників та запитів споживачів, особливістю якого є регуляторна функція у контексті збалансування процесів виробництва та реалізації конкурентоспроможних товарів аграрного сектора з метою забезпечення продовольчої безпеки країни та формування експортного потенціалу держави. Було систематизовано особливості та характеристики розвитку та функціонування ринку сільськогосподарської продукції. Виявлено функції процесу функціонування та розвитку ринку сільськогосподарської продукції: соціальну, виявлення ринкових цін, стимулюючу, селективну і координаційно-управлінську. Представлено класифікацію ринку сільськогосподарської продукції за горизонтальним принципом в розрізі трьохрівневого виокремлення видів ринку. Проведено аналіз та систематизацію груп суб'єктів (учасників) ринку сільськогосподарської продукції в міжнародних відносинах. Інфраструктура ринку сільськогосподарської продукції дозволила більш зрозуміти проблеми, які існують в Україні з формуванням конкурентоздатного ринку сільськогосподарської продукції. Доведено важливість державного регулювання при формуванні ринку сільськогосподарської продукції та його значення для забезпечення населення цією продукцією. Розроблено основні напрями розвитку сільськогосподарського ринку та зроблено відповідні висновки. Ефективний розвиток ринку сільськогосподарської продукції є можливий за умови взаємодії усіх складових його інфраструктури, які при цьому є самостійними, функціонально спрямованими структурами та одночасно має підтримку зі сторони держави.
Проблеми та перспективи розвітку інноваційного потенціалу України
(НТУ "ХПІ", 2018) Долина, Ірина Володимирівна
Розглянуто основні складові сучасного стану інноваційної політики в Україні. Розглянуто складові інноваційного потенціалу, висвітлено основні проблеми державної підтримки розвитку інноваційного потенціалу, визначено основні напрями удосконалення регулюючого впливу держави на хід інноваційних процесів. На базі проаналізованих даних запропоновані напрями вдосконалення інноваційного розвитку України.
Методи і форми державного регулювання інноваційних процесів
(НТУ "ХПІ", 2017) Крамськой, Дмитро Юрійович
Узагальнено теоретичні положення та практичний досвід державного регулювання інноваційних процесів. Проведений аналіз державної інноваційної політики, яка реалізується в системі поглядів, вимог, принципів, та визначається основними напрямками і формами заходів в галузі інновацій. Виявлено, що через обмеженість ресурсів, контролюються й регулюються ті інноваційні процеси, які відповідають інтересам націй, включені в пріоритетні об'єкти такої політики. Аналіз інноваційних процесів показав яким чином регулювання інноваційного розвитку підпорядковано загальній стратегії розвитку держави, завданням збереження та перебільшення економічного потенціалу національного господарства, забезпеченню економічної безпеки держави.