Кафедра "Інформаційно-вимірювальні технології і системи"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/4327

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/iits

Від 2007 року кафедра має назву "Інформаційно-вимірювальні технології і системи", попередня назва – "Інформаційно-вимірювально техніка" (від 1970), первісна – "Електровимірювальна техніка".

Кафедра "Електровимірювальна техніка" заснована у червні 1961 року. Першим завідувачем кафедри став Олександр Васильович Федоров (1961–1974) – відомий фахівець у галузі електромагнітних вимірювань, випускник Харківського електротехнічного інституту. Серед перших викладачів кафедри були В. І. Дякін, В. І. Піскляров, В. І. Бондаренко, В. О. Федоров, К. С. Полулях і О. П. Копняєва – донька видатного вченого-електротехніка П. П. Копняєва.

Виключно з числа викладачів кафедри "Інформаційно-вимірювально техніка" та її випускників була сформована нова кафедра "Прилади та методи неруйнівного контролю".

До 2017 року кафедра була структурною одиницею факультету автоматики та приладобудвання, від 2017 по 2021 року – факультету комп’ютерних та інформаційних технологій, від 2021 року – кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерного моделювання, прикладної фізики та математики Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора технічних наук, 1 – доктора історичних наук та 6 кандидатів технічних наук; 3 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з навчальної дисципліни "Цифрова схемотехніка"
    (2023) Балєв, Володимир Миколайович; Мигущенко, Руслан Павлович
    Цифрова схемотехніка увірвалась в наше життя з появою обчислювальної техніки в середині минулого століття і суттєво змінила наше життя в безлічі галузей, практично відсутні завдання які не по зубах цифровим технологіям. Розвиток цифрової схемотехніки позитивно вплинув на вимірювальну техніку в усіх її проявах - від первинних вимірювальних перетворювачів до інтелектуальних засобів вимірювань та надскладних розподілених систем отримання інформації, її обробки в режимі реального часу і прийняття рішень. Якщо ви хочете зрозуміти як працюють цифрові технології ви маєте познайомитись з найпростішими елементами які використовуються в цифрових засобах: логічними елементами – цеглинами цифрового всесвіту. Використовуючи ці елементи ми здатні створити безліч цифрових шедеврів які будуть допомагати зберігати, перетворювати цифрову інформацію, запам’ятовувати її і передавати на великі відстані по цифрових каналах зв’язку. В лабораторних роботах ви познайомитесь з базовими елементами цифрової схемотехніки і опануєте прийоми застосування цих елементів з використанням середовища NI Multisim, це програмний пакет який дозволяє моделювати електронні схеми.
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до лабораторних робіт з курсу "Комп'ютерізовані вимірювальні засоби". Частина 1
    (2023) Балєв, Володимир Миколайович
    LabVIEW (Laboratory Virtual Instrument Engineering Workbench) спеціалізоване середовище графічного програмування, яке широко використовується в промисловості, освіті та науково-дослідницьких лабораторіях в якості стандартного інструменту для збору даних і управління різноманітними приладами. LabVIEW - потужне та гнучке програмне середовище, використовується для проведення вимірювань і аналізу отриманих даних. LabVIEW - багато платформне середовище: Ви можете використовувати його на комп’ютерах з операційними системами Windows, ІOS, Linux. Персональні комп’ютери є більш гнучкими інструментами, ніж традиційні вимірювальні прилади, тому створення власної програми з використанням LabVIEW, яка називається віртуальним приладом (ВП), достатньо проста справа, а інтуїтивно зрозумілий інтерфейс користувача в середовищі LabVIEW робить розробку програм та їх використання вельми цікавим та захоплюючим заняттям. Концепція LabVIEW сильно відрізняється від послідовної природи традиційних мов програмування, надаючи розробнику легку в використанні графічну оболонку, яка включає в себе увесь набір інструментів, необхідних для збору даних, їх аналізу та представлення отриманих результатів. За допомогою графічної мови програмування LabVIEW, іменованої G (Джей), ви можете програмувати вашу задачу з графічної блок-діаграми, яка компілює алгоритм в машинний код. Будучи чудовим програмним середовищем для незліченних застосувань в області науки і техніки, LabVIEW допоможе вам вирішувати завдання різного типу, витрачаючи значно менше часу і зусиль у порівнянні з написанням традиційного програмного коду. Поширення LabVIEW за межами лабораторій пішло в усіх напрямках: вгору (на борту космічних апаратів), вниз (на підводних човнах) і по горизонталі (від бурових установок в Північному морі до промислових підприємств в Новій Зеландії). З ростом можливостей Інтернет сфера застосування LabVIEW стала розширюватися не тільки в географічному, а й у віртуальному просторі. Все більше число розробників створює віртуальні прилади, що допускають віддалене управління і спостереження через Інтернет. Вимірювальні системи на основі віртуальних приладів відрізняються своєю багатофункціональністю, гнучкістю і низькою вартістю як з точки зору обладнання, так і з точки зору витрат часу на розробку. Мабуть, найкращим способом пояснити причини такого широкого розповсюдження пакета LabVIEW буде узагальнення способів його використання. У всіх видах людської діяльності існують області, де не обійтися без певних видів вимірювань - дуже часто це температурні вимірювання, наприклад в печах, холодильниках, парниках, технологічних приміщеннях і навіть ... в каструлі з супом. Крім температури, часто вимірюють тиск, силу, просторове зміщення, механічне напруження і т.д. - список величезний! Зараз персональні комп'ютери проникли практично в усі сфери життєдіяльності. LabVIEW прискорює впровадження комп'ютера в вимірювальні системи - і не тільки тому, що полегшує проведення вимірювань, він також дає можливість проаналізувати виміряні величини, відобразити їх на графіках і в звітах і при бажанні опублікувати.