Кафедра "Інформаційно-вимірювальні технології і системи"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/4327

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/iits

Від 2007 року кафедра має назву "Інформаційно-вимірювальні технології і системи", попередня назва – "Інформаційно-вимірювально техніка" (від 1970), первісна – "Електровимірювальна техніка".

Кафедра "Електровимірювальна техніка" заснована у червні 1961 року. Першим завідувачем кафедри став Олександр Васильович Федоров (1961–1974) – відомий фахівець у галузі електромагнітних вимірювань, випускник Харківського електротехнічного інституту. Серед перших викладачів кафедри були В. І. Дякін, В. І. Піскляров, В. І. Бондаренко, В. О. Федоров, К. С. Полулях і О. П. Копняєва – донька видатного вченого-електротехніка П. П. Копняєва.

Виключно з числа викладачів кафедри "Інформаційно-вимірювально техніка" та її випускників була сформована нова кафедра "Прилади та методи неруйнівного контролю".

До 2017 року кафедра була структурною одиницею факультету автоматики та приладобудвання, від 2017 по 2021 року – факультету комп’ютерних та інформаційних технологій, від 2021 року – кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерного моделювання, прикладної фізики та математики Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора технічних наук, 1 – доктора історичних наук та 6 кандидатів технічних наук; 3 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 6 з 6

Система контролю технології виробництва крабових паличок з нечіткою логікою
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Григоренко, Ігор Володимирович; Григоренко, Світлана Миколаївна; Андренко, Дмитро Олександрович; Кубрик, Борис Іванович
Запропоновано варіант побудови системи контролю технологічного процесу виготовлення крабових паличок для забезпечення потреб підприємств харчової промисловості, що спеціалізуються на виготовленні продуктів із риби та морепродуктів. Крабові палички є всесвітньо відомим харчовим продуктом, що широко використовують і як окремий продукт, так і у якості компоненту харчових страв. Крабові палички на початку виготовляли із м’яса «білої риби», так званої сурімі. Основним інгредієнтом є перемелений фарш з м’яса білих океанічних риб із північної частини Тихого океану. Для того, щоб отримати смак схожий з оригінальним смаком крабів, в палички додають харчові домішки і додаткові інгредієнти. Необхідність впровадження системи контролю пов’язана із тим, що автоматизація процесу виробництва крабових паличок дає можливість ретельно дотримуватись технології виробництва і підвищити якість кінцевого продукту. Поставлена задача вирішена шляхом розробки інформаційно-вимірювальної системи для підтримки основних технологічних параметрів у встановлених межах допуску. Запропонована система здатна отримувати інформацію від об’єкту контролю завдяки використанню сучасних високоточних датчиків. Додатковою перевагою запропонованої системи є реалізація у ній ситуаційної системи з нечіткою логікою для визначення впливу параметрів технологічного процесу виготовлення крабових паличок на їх якість. Системи з нечіткою логікою набувають все більшого поширення на виробництві разом із застосуванням нейронних мереж у зв’язку з їх практично безмежними можливостями у вирішенні задач контролю та керування процесами і обладнанням. Проведено комп’ютерне моделювання, яке підтвердило, що створення евристичного аналізатору для визначення якості крабових паличок доцільно та необхідно для того, щоб не допустити виробництво неякісної продукції. Впровадження системи дає можливість уникати аварійних ситуацій на технологічному процесі та забезпечувати високу якість продукції. Наведено структурну схему системи, визначено основні її елементи. Здійснено аналіз похибок, який підтвердив необхідну високу точність запропонованого варіанту побудови системи контролю.
Розроблення та дослідження системи контролю параметрів технологічного процесу виготовлення халви
(ВКФ "Фавор", 2019) Григоренко, Ігор Володимирович; Григоренко, Світлана Миколаївна; Носова, І. В.
Розглянуто вирішення науково-практичного завдання вдосконалення системи контролю параметрів технологічного процесу виготовлення халви від створення структурної схеми до розроб лення схеми електричної принципової. Виконано опрацювання результатів прямих багаторазових вимірювань, отриманих за допомогою системи контролю, а саме, датчика вологості та температури (SHT21). Побудовано рівняння прямої й зворотної регресії та встановлено характер зв'язку між температурою та вологістю за допомогою коефіцієнтів парної кореляції. Розроблена система контролю надає можливість забезпечити відносну похибку вимірю- вання, не гіршу ніж 2,5 %. Система контролю пропонується для використання на заводах із виробництва халви з метою контролю основних параметрів технологічного процесу для забезпечення випуску якісної продукції.
Розроблення системи контролю параметрів середовища в акваріумі
(ВКФ "Фавор", 2019) Григоренко, Ігор Володимирович; Григоренко, Світлана Миколаївна
Розглянуто вирішення науково-практичного завдання розроблення системи контролю параметрів середовища в акваріумі від створення структурної схеми та алгоритму роботи до розроблення схеми електричної принципової. Проаналізовано фактори, що впливають на життєву діяльність риб в акваріумі та встановлено основні з них, які потрібно контролювати. Проведено розрахунок невизначеності результатів вимірювання встановлених основних параметрів середовища, а саме, температури та рівня розчиненого кисню, який довів можливість забезпечення високої точності та достовірності результатів вимірювань отриманих за допомогою розробленої системи контролю. Така система контролю надає можливість забезпечити відносну похибку вимірювання, не гіршу ніж 0,5 %.
Використання нечіткої логіки для контролю точності та підвищення якості продукції
(ВКФ "Фавор", 2018) Григоренко, Ігор Володимирович; Григоренко, Світлана Миколаївна; Безбородий, Є. А.
Розглянуто вирішення науково-практичного завдання контролю точності параметрів технологічного процесу виготовлення кефіру та підвищення його якості за допомогою створення евристичного аналізатора на базі інтерфейсу користувача системи fuzzy logic. Проаналізовано фактори, що впливають на точність роботи цифрового вимірювача, доведено можливість застосування апарату fuzzy logic для визначення таких параметрів технологічного процесу, які забезпечують максимальну якість продукції. Проведено комп’ютерне моделювання, яке підтвердило, що створення евристичного аналізатора для визначення якості кефіру доцільно та необхідно для того, щоби не допустити виробництва неякісної продукції через визначення етапу виробництва, на якому відбувається відхилення технології, та своєчасно усунути порушення.
Цифровий люксметр
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2015) Харченко, О. В.; Григоренко, Ігор Володимирович
Дослідження контрольно-вимірювального обладнання за допомогою системи Fuzzy-Logic
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Григоренко, Ігор Володимирович; Григоренко, Світлана Миколаївна; Вовк, Людмила Олександрівна
В роботі розглянуто вирішення науково-практичної задачі контролю точності вимірювання параметрів технологічного процесу виготовлення карамелі для підвищення її якості за допомогою створення евристичного аналізатору на базі інтерфейсу користувача системи Fuzzy-Logic. Проаналізовано фактори, що впливають на точність вимірювання, доведено можливість застосування апарату Fuzzy-Logic для визначення таких параметрів технологічного процесу, які забезпечують максимальну якість продукції. Проведено комп’ютерне моделювання, яке підтвердило, що створення евристичного аналізатору для визначення якості карамелі доцільно та необхідно для того, щоб не допустити виробництво неякісної продукції. На підставі даних, отриманих з результатів натурних вимірювань параметрів технологічного процесу виготовлення карамельного сиропу проведено розрахунки стандартної невизначеності результатів вимірювань по типам А та В, щоб мати можливість своєчасно прогнозувати відмову датчиків на основі зміни форми закону розподілу результатів вимірювань та назначати міжповірочні інтервали для досліджуваного обладнання.