Кафедра "Інформаційно-вимірювальні технології і системи"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/4327

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/iits

Від 2007 року кафедра має назву "Інформаційно-вимірювальні технології і системи", попередня назва – "Інформаційно-вимірювально техніка" (від 1970), первісна – "Електровимірювальна техніка".

Кафедра "Електровимірювальна техніка" заснована у червні 1961 року. Першим завідувачем кафедри став Олександр Васильович Федоров (1961–1974) – відомий фахівець у галузі електромагнітних вимірювань, випускник Харківського електротехнічного інституту. Серед перших викладачів кафедри були В. І. Дякін, В. І. Піскляров, В. І. Бондаренко, В. О. Федоров, К. С. Полулях і О. П. Копняєва – донька видатного вченого-електротехніка П. П. Копняєва.

Виключно з числа викладачів кафедри "Інформаційно-вимірювально техніка" та її випускників була сформована нова кафедра "Прилади та методи неруйнівного контролю".

До 2017 року кафедра була структурною одиницею факультету автоматики та приладобудвання, від 2017 по 2021 року – факультету комп’ютерних та інформаційних технологій, від 2021 року – кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерного моделювання, прикладної фізики та математики Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора технічних наук, 1 – доктора історичних наук та 6 кандидатів технічних наук; 3 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Фільтри

2015 - 20182

Налаштування

Автор: search.filters.author.Коржов, Ігор МихайловичORCID: search.filters.orcid.https://orcid.org/0000-0003-2315-2683

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Універсальне програмне забезпечення автоматизації обробки результатів вимірювань "CALIBR 2.0"
    (Харківський університет Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба, 2015) Коржов, Ігор Михайлович; Лисенко, Володимир Валерійович
    У даній статті надаються відомості про комп’ютерну програму з обробки результатів вимірювань, або для автоматизації розрахунків, пов’язаних з визначенням метрологічних характеристик засобів вимірювальної техніки. Запропонований програмний продукт CALIBR 2.0 може виконувати зчитування вимірюваних даних безпосередньо від засобів вимірювальної техніки по інтерфейсу RS-232, або з текстового файлу. Після оброки вимірювальної інформації та вводу необхідних даних для розрахунків програма видає результати у вигляді абсолютної та відносної похибки, невизначеностей по типу А, В та розширену невизначеність в залежності від рівня довіри Р. Також CALIBR 2.0 надає графік отриманих вимірювань, та формує звіт з розрахованими даними.
  • Ескіз
    Документ
    Аналіз моделей функції когерентності спектральної нестаціонарності випадкових сигналів
    (НТУ "ХПІ", 2018) Коржов, Ігор Михайлович
    В статті проведено аналіз ймовірнісних властивостей частотно-часової моделі когерентності, аналіз впливу локальних властивостей базисної функції вейлет-перетворення на параметри моделі автокогерентності, дисперсійний аналіз частотної та часової моделей когерентності, розширено простір параметрів настаціонарності (для вирішення задачі першого етапу синтезу інформаційно-вимірювальної системи контролю та діагностування динамічних об'єктів – створення багатовимірної системи інформативних параметрів контролю динамічних властивостей об'єкту в умовах апріорної невизначеності математичних моделей нестаціонарності). В статті визначені умови вибору числа масштабів та зсувів при оцінці коефіцієнтів автокогерентності для задачі контролю порушень стаціонарності вимірювального сигналу, отримані умови калібрування показника автокогерентності, що відповідають відсутності порушення стаціонарності, розроблено імовірнісна модель показника автокогерентності, що враховує мінімальне значення масштабу спектрального вейвлет-перетворення, показана можливість дисперсійного розкладання базового показника автокогерентності на парні незалежні складові які дозволяють отримати незалежну інформацію про порушення стаціонарності з урахуванням функціональних та випадкових змін спектру. За результатами дослідження отримала розвиток теорія автокогерентності спектрально нестаціонарних вимірювальних сигналів. Визначені умови вибору числа масштабів та зсувів при оцінці коефіцієнтів автокогерентності для задачі контролю порушень стаціонарності вимірювального сигналу. Дослідження виконані для вирішення науково-практичної проблеми недосконалості та обмеженості теоретичного обґрунтування при створенні комп'ютеризованих інформаційно-вимірювальних пристроїв контролю та діагностування динамічних об'єктів, локально і глобально нестаціонарних за своїми спектральними властивостями.