Кафедра "Інформаційно-вимірювальні технології і системи"
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/4327
Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/iits
Від 2007 року кафедра має назву "Інформаційно-вимірювальні технології і системи", попередня назва – "Інформаційно-вимірювально техніка" (від 1970), первісна – "Електровимірювальна техніка".
Кафедра "Електровимірювальна техніка" заснована у червні 1961 року. Першим завідувачем кафедри став Олександр Васильович Федоров (1961–1974) – відомий фахівець у галузі електромагнітних вимірювань, випускник Харківського електротехнічного інституту. Серед перших викладачів кафедри були В. І. Дякін, В. І. Піскляров, В. І. Бондаренко, В. О. Федоров, К. С. Полулях і О. П. Копняєва – донька видатного вченого-електротехніка П. П. Копняєва.
Виключно з числа викладачів кафедри "Інформаційно-вимірювально техніка" та її випускників була сформована нова кафедра "Прилади та методи неруйнівного контролю".
До 2017 року кафедра була структурною одиницею факультету автоматики та приладобудвання, від 2017 по 2021 року – факультету комп’ютерних та інформаційних технологій, від 2021 року – кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерного моделювання, прикладної фізики та математики Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".
У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора технічних наук, 1 – доктора історичних наук та 6 кандидатів технічних наук; 3 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.
Переглянути
Результати пошуку
Документ Кодування БЧХ та Ріда-Соломона кодів. Практикум(2023) Крилова, Вікторія Анатоліївна; Сальніков, Дмитро ВалентиновичУ навчально-методичному посібнику подано основні методи кодування та декодування циклічних БЧХ та Ріда-Соломона кодів. Розглянуто алгоритми Пітерсона та Евкліда для розв’язання ключового рівняння при декодуванні БЧХ та Ріда-Соломона кодів у часовій області. Теоретичні дослідження супроводжуються великою кількістю прикладів та задач. Призначено для студентів технічних ВНЗ, а також може бути корисним для викладачів ВНЗ та інженерно-технічних працівників.Документ Методичні вказівки до виконання практичних і лабораторних робіт "Основи програмування мовою С++. Одновимірні масиви з курсів "Інформатика", "Основи інформаційних технологій", "Структури і алгоритми обробки даних"(2022) Тверитникова, Олена Євгенівна; Євсеєнко, Олег Миколайович; Крилова, Вікторія АнатоліївнаМетодичні вказівки призначені для вивчення мови програмування С++ під час проведення практичних занять та виконання лабораторних робіт, а також для самостійного освоєння. У методичних вказівках на прикладах розглядаються основні засоби програмування, а також створення блок-схем алгоритмів програм мовою С++, а саме – використання одновимірних масивів. Наведено індивідуальні завдання для виконання лабораторних робіт і завдання для самостійного вивчення основ програмування. Розглянуто приклади і завдання, які допоможуть ефективному освоєнню курсу «Інформатика».Документ Методичні вказівки до виконання практичних і лабораторних робіт "Основи програмування мовою С++. Двовимірні масиви" з курсів "Інформатика", "Основи інформаційних технологій", "Структури і алгоритми обробки даних"(2022) Тверитникова, Олена Євгенівна; Євсеєнко, Олег Миколайович; Крилова, Вікторія АнатоліївнаНаведено індивідуальні завдання для виконання лабораторних робіт і завдання для самостійного вивчення основ алгоритмізації та програмування мовою С++. Розглянуті приклади і завдання допоможуть ефективному освоєнню основ програмування учнями та програмістами, які продовжують вивчення мови С++.Документ Методичні вказівки до виконання практичних і лабораторних робіт "Основи програмування мовою С++. Програмування циклів (оператори while, do-while, for)" з курсу "Інформатика", "Основи інформаційних технологій", "Структури і алгоритми обробки даних"(2021) Тверитникова, Олена Євгенівна; Євсеєнко, Олег Миколайович; Крилова, Вікторія АнатоліївнаРозвиток сучасних технологій неможливий без використання комп’ютерної техніки та програмного забезпечення. Підготовка фахівців у галузі інформаційно-вимірювальної техніки, автоматики, телекомунікацій вимагає широких знань і навичок володіння обчислювальною технікою, знання основ алгоритмізації та програмування мовами високого рівня, такими як С/С++. Методичні вказівки призначені для вивчення мови програмування С++ під час проведення практичних занять та виконання лабораторних робіт, а також для самостійного освоєння. У методичних вказівках на прикладах розглядаються основні засоби програмування, а також створення блок-схем алгоритмів програм мовою С++, а саме: цикл з передумовою while, цикл з постумовою do … while, параметричний цикл for. Наведено індивідуальні завдання для виконання лабораторних робіт і завдання для самостійного вивчення основ програмування. Розглянуто приклади розв’язання завдань, які допоможуть ефективному освоєнню матеріалу.Документ Методичні вказівки до виконання практичних і лабораторних робіт "Основи програмування мовою С++. Створення найпростіших програм" з курсу "Інформатика", "Основи інформаційних технологій", "Інформаційні технології в метрології", "Структури і алгоритми обробки даних", "Програмування для інформаційно-вимірювальних систем"(2021) Тверитникова, Олена Євгенівна; Євсеєнко, Олег Миколайович; Крилова, Вікторія АнатоліївнаРозвиток сучасних технологій неможливий без використання комп’ютерної техніки та програмного забезпечення. Підготовка фахівців у галузях інформаційно-вимірювальної техніки, автоматики, телекомунікацій вимагає достатніх знань і навичок володіння обчислювальною технікою, знання основ алгоритмізації та програмування мовами високого рівня, такими як С/С++. Методичні вказівки призначені для вивчення мови програмування С++ під час проведення практичних занять та виконання лабораторних робіт, а також для самостійного освоєння матеріалу. На прикладах розглядаються основні засоби програмування, а також створення блок-схем алгоритму програми мовою С++, а саме: інтегроване середовище розробки Microsoft Visual Studio, найпростіші програми мовою С++, оператори розгалуження if і switch. Також наведені варіанти індивідуальних завдань для виконання лабораторних робіт, а також завдання для самостійного вивчення основ програмування з курсів "Інформатика", "Основи інформаційних технологій", "Структури і алгоритми обробки даних".Документ Базові алгоритми та основи програмування. Теорія і практика(ФОП Панов А. М., 2020) Тверитникова, Олена Євгенівна; Крилова, Вікторія Анатоліївна; Васильченков, Олег ГеоргійовичУ навчальному посібнику розглянуто основні поняття програмування та описані базові принципи розробки програмного забезпечення з використанням сучасних засобів програмування, наведено програмні реалізації практичних завдань, а також розглядаються питання алгоритмізації, типи алгоритмів і їх властивості. Призначено для студентів денної та заочної форм навчання вищих навчальних закладів, які вивчають мову програмування С/С++.Документ Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт "Комп'ютерна графіка" з курсу "Комп'ютерна графіка". Частина 2(ФОП Панов А. М., 2020) Зуєв, Андрій Олександрович; Євсеєнко, Олег Миколайович; Крилова, Вікторія АнатоліївнаПодання даних на моніторі комп'ютера в графічному вигляді вперше було реалізовано в середині 50-х років для великих ЕОМ, які застосовувалися в наукових і військових дослідженнях. Відтоді графічний спосіб відображення даних став невід'ємною частиною комп'ютерних систем. Комп'ютерна графіка – це розділ інформатики, який вивчає методи створення та обробки графічних зображень за допомогою обчислювальної техніки. Комп'ютерна графіка використовується майже в усіх наукових та інженерних дисциплінах для збільшення наочності та поліпшення сприйняття інформації людиною. Без комп'ютерної графіки неможливо уявити собі не тільки комп'ютерний, але і звичайний, цілком матеріальний світ. Незважаючи на те, що комп'ютерна графіка є, по суті, інструментом, її структура і методи засновані на передових досягненнях фундаментальних і прикладних наук: математики, фізики, хімії, біології, статистики, програмування тощо. Це дійсно як для програмних, так і для апаратних засобів створення та обробки зображень на комп'ютері. Тому комп'ютерна графіка як галузь інформатики активно розвивається і багато в чому виступає рушієм усієї комп'ютерної індустрії. Найважливішою частиною комп'ютерної графіки є візуалізація – загальна назва прийомів подання інформації або явищ у вигляді, зручному для зорового спостереження та аналізу. Візуалізація даних застосовується в різних сферах людської діяльності: у медицині (комп'ютерна томографія), військовій справі (тренажерні комплекси), наукових дослідженнях (візуалізація будови речовини, векторних полів та інших даних), моделюванні тканин та одягу, дослідно-конструкторських розробках, індустрії розваг. Методичні вказівки призначені для вивчення основ комп'ютерної графіки та її застосування у створенні систем візуалізації. Розглянуто питання кодування кольору, растеризації, подання та візуалізації тривимірних об'єктів, особливості програмно-апаратних систем тривимірної графіки. Методичні вказівки містять також індивідуальні завдання для виконання лабораторних і практичних робіт, які допоможуть в ефективному освоєнні курсу комп'ютерної графіки.Документ Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт "Комп'ютерна графіка" з курсу "Комп'ютерна графіка". Частина 1(ФОП Панов А. М., 2020) Зуєв, Андрій Олександрович; Євсеєнко, Олег Миколайович; Крилова, Вікторія АнатоліївнаПодання даних на моніторі комп'ютера в графічному вигляді вперше було реалізовано в середині 50-х років для великих ЕОМ, які застосовувалися в наукових і військових дослідженнях. З тих пір графічний спосіб відображення даних став невід'ємною частиною комп'ютерних систем. Комп'ютерна графіка – це розділ інформатики, який вивчає методи створення та обробки графічних зображень за допомогою обчислювальної техніки. Комп'ютерна графіка використовується майже в усіх наукових та інженерних дисциплінах для збільшення наочності та поліпшення сприйняття інформації людиною. Без комп'ютерної графіки неможливо уявити собі не тільки комп'ютерний, але і звичайний, цілком матеріальний світ. Незважаючи на те, що комп'ютерна графіка є, по суті, інструментом, її структура і методи засновані на передових досягненнях фундаментальних і прикладних наук: математики, фізики, хімії, біології, статистики, програмування тощо. Це дійсно як для програмних, так і для апаратних засобів створення й обробки зображень на комп'ютері. Тому комп'ютерна графіка як галузь інформатики активно розвивається і багато в чому виступає рушієм усієї комп'ютерної індустрії. Найважливішою частиною комп'ютерної графіки є візуалізація – загальна назва прийомів подання інформації або явищ у вигляді, зручному для зорового спостереження та аналізу. Візуалізація даних застосовується в різних сферах людської діяльності: у медицині (комп'ютерна томографія), військовій справі (тренажерні комплекси), наукових дослідженнях (візуалізація будови речовини, векторних полів та інших даних), моделюванні тканин та одягу, дослідно-конструкторських розробках, індустрії розваг. Методичні вказівки призначені для вивчення основ комп'ютерної графіки та її застосування у створенні систем візуалізації. Розглянуто питання кодування кольору, растеризації, подання та візуалізації тривимірних об'єктів, особливості програмно-апаратних систем тривимірної графіки. Методичні вказівки містять також індивідуальні завдання для виконання лабораторних і практичних робіт, які допоможуть в ефективному освоєнні курсу комп'ютерної графіки.Документ Методичні вказівки до виконання практичних і лабораторних робіт "Основи комп'ютерної графіки" з курсу "Комп'ютерна графіка". Частина 2(ФОП Панов А. М., 2020) Зуєв, Андрій Олександрович; Євсеєнко, Олег Миколайович; Крилова, Вікторія АнатоліївнаДокумент Методичні вказівки до виконання практичних і лабораторних робіт "Основи комп'ютерної графіки" з курсу "Комп'ютерна графіка". Частина 1(ФОП Панов А. М., 2020) Зуєв, Андрій Олександрович; Євсеєнко, Олег Миколайович; Крилова, Вікторія АнатоліївнаПодання даних на моніторі комп'ютера в графічному вигляді вперше було реалізовано в середині 50-х років для великих ЕОМ, які застосовувалися в наукових і військових дослідженнях. Відтоді графічний спосіб відображення даних став невід'ємною частиною комп'ютерних систем. Комп'ютерна графіка – це розділ інформатики, який вивчає методи створення та обробки графічних зображень за допомогою обчислювальної техніки. Комп'ютерна графіка використовується майже в усіх наукових та інженерних дисциплінах для збільшення наочності та поліпшення сприйняття інформації людиною. Без комп'ютерної графіки неможливо уявити собі не тільки комп'ютерний, але і звичайний, цілком матеріальний світ. Незважаючи на те, що комп'ютерна графіка є, по суті, інструментом, її структура і методи засновані на передових досягненнях фундаментальних і прикладних наук: математики, фізики, хімії, біології, статистики, програмування тощо. Це дійсно як для програмних, так і для апаратних засобів створення та обробки зображень на комп'ютері. Тому комп'ютерна графіка як галузь інформатики активно розвивається і багато в чому виступає рушієм усієї комп'ютерної індустрії. Найважливішою частиною комп'ютерної графіки є візуалізація – загальна назва прийомів подання інформації або явищ у вигляді, зручному для зорового спостереження та аналізу. Візуалізація даних застосовується в різних сферах людської діяльності: у медицині (комп'ютерна томографія), військовій справі (тренажерні комплекси), наукових дослідженнях (візуалізація будови речовини, векторних полів та інших даних), моделюванні тканин та одягу, дослідно-конструкторських розробках, індустрії розваг. Методичні вказівки призначені для вивчення основ комп'ютерної графіки та її застосування у створенні систем візуалізації. Розглянуто питання кодування кольору, растеризації, подання та візуалізації тривимірних об'єктів, особливості програмно-апаратних систем тривимірної графіки. Методичні вказівки містять також індивідуальні завдання для виконання лабораторних і практичних робіт, які допоможуть в ефективному освоєнні курсу комп'ютерної графіки.