Кафедра "Інформаційно-вимірювальні технології і системи"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/4327

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/iits

Від 2007 року кафедра має назву "Інформаційно-вимірювальні технології і системи", попередня назва – "Інформаційно-вимірювально техніка" (від 1970), первісна – "Електровимірювальна техніка".

Кафедра "Електровимірювальна техніка" заснована у червні 1961 року. Першим завідувачем кафедри став Олександр Васильович Федоров (1961–1974) – відомий фахівець у галузі електромагнітних вимірювань, випускник Харківського електротехнічного інституту. Серед перших викладачів кафедри були В. І. Дякін, В. І. Піскляров, В. І. Бондаренко, В. О. Федоров, К. С. Полулях і О. П. Копняєва – донька видатного вченого-електротехніка П. П. Копняєва.

Виключно з числа викладачів кафедри "Інформаційно-вимірювально техніка" та її випускників була сформована нова кафедра "Прилади та методи неруйнівного контролю".

До 2017 року кафедра була структурною одиницею факультету автоматики та приладобудвання, від 2017 по 2021 року – факультету комп’ютерних та інформаційних технологій, від 2021 року – кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерного моделювання, прикладної фізики та математики Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора технічних наук, 1 – доктора історичних наук та 6 кандидатів технічних наук; 3 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5

Методичні вказівки до виконання практичних і лабораторних робіт "Основи програмування мовою С++. Програмування циклів (оператори while, do-while, for)" з курсу "Інформатика", "Основи інформаційних технологій", "Структури і алгоритми обробки даних"
(2021) Тверитникова, Олена Євгенівна; Євсеєнко, Олег Миколайович; Крилова, Вікторія Анатоліївна
Розвиток сучасних технологій неможливий без використання комп’ютерної техніки та програмного забезпечення. Підготовка фахівців у галузі інформаційно-вимірювальної техніки, автоматики, телекомунікацій вимагає широких знань і навичок володіння обчислювальною технікою, знання основ алгоритмізації та програмування мовами високого рівня, такими як С/С++. Методичні вказівки призначені для вивчення мови програмування С++ під час проведення практичних занять та виконання лабораторних робіт, а також для самостійного освоєння. У методичних вказівках на прикладах розглядаються основні засоби програмування, а також створення блок-схем алгоритмів програм мовою С++, а саме: цикл з передумовою while, цикл з постумовою do … while, параметричний цикл for. Наведено індивідуальні завдання для виконання лабораторних робіт і завдання для самостійного вивчення основ програмування. Розглянуто приклади розв’язання завдань, які допоможуть ефективному освоєнню матеріалу.
Методичні вказівки до виконання практичних і лабораторних робіт "Основи програмування мовою С++. Створення найпростіших програм" з курсу "Інформатика", "Основи інформаційних технологій", "Інформаційні технології в метрології", "Структури і алгоритми обробки даних", "Програмування для інформаційно-вимірювальних систем"
(2021) Тверитникова, Олена Євгенівна; Євсеєнко, Олег Миколайович; Крилова, Вікторія Анатоліївна
Розвиток сучасних технологій неможливий без використання комп’ютерної техніки та програмного забезпечення. Підготовка фахівців у галузях інформаційно-вимірювальної техніки, автоматики, телекомунікацій вимагає достатніх знань і навичок володіння обчислювальною технікою, знання основ алгоритмізації та програмування мовами високого рівня, такими як С/С++. Методичні вказівки призначені для вивчення мови програмування С++ під час проведення практичних занять та виконання лабораторних робіт, а також для самостійного освоєння матеріалу. На прикладах розглядаються основні засоби програмування, а також створення блок-схем алгоритму програми мовою С++, а саме: інтегроване середовище розробки Microsoft Visual Studio, найпростіші програми мовою С++, оператори розгалуження if і switch. Також наведені варіанти індивідуальних завдань для виконання лабораторних робіт, а також завдання для самостійного вивчення основ програмування з курсів "Інформатика", "Основи інформаційних технологій", "Структури і алгоритми обробки даних".
Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт "Комп'ютерна графіка" з курсу "Комп'ютерна графіка". Частина 2
(ФОП Панов А. М., 2020) Зуєв, Андрій Олександрович; Євсеєнко, Олег Миколайович; Крилова, Вікторія Анатоліївна
Подання даних на моніторі комп'ютера в графічному вигляді вперше було реалізовано в середині 50-х років для великих ЕОМ, які застосовувалися в наукових і військових дослідженнях. Відтоді графічний спосіб відображення даних став невід'ємною частиною комп'ютерних систем. Комп'ютерна графіка – це розділ інформатики, який вивчає методи створення та обробки графічних зображень за допомогою обчислювальної техніки. Комп'ютерна графіка використовується майже в усіх наукових та інженерних дисциплінах для збільшення наочності та поліпшення сприйняття інформації людиною. Без комп'ютерної графіки неможливо уявити собі не тільки комп'ютерний, але і звичайний, цілком матеріальний світ. Незважаючи на те, що комп'ютерна графіка є, по суті, інструментом, її структура і методи засновані на передових досягненнях фундаментальних і прикладних наук: математики, фізики, хімії, біології, статистики, програмування тощо. Це дійсно як для програмних, так і для апаратних засобів створення та обробки зображень на комп'ютері. Тому комп'ютерна графіка як галузь інформатики активно розвивається і багато в чому виступає рушієм усієї комп'ютерної індустрії. Найважливішою частиною комп'ютерної графіки є візуалізація – загальна назва прийомів подання інформації або явищ у вигляді, зручному для зорового спостереження та аналізу. Візуалізація даних застосовується в різних сферах людської діяльності: у медицині (комп'ютерна томографія), військовій справі (тренажерні комплекси), наукових дослідженнях (візуалізація будови речовини, векторних полів та інших даних), моделюванні тканин та одягу, дослідно-конструкторських розробках, індустрії розваг. Методичні вказівки призначені для вивчення основ комп'ютерної графіки та її застосування у створенні систем візуалізації. Розглянуто питання кодування кольору, растеризації, подання та візуалізації тривимірних об'єктів, особливості програмно-апаратних систем тривимірної графіки. Методичні вказівки містять також індивідуальні завдання для виконання лабораторних і практичних робіт, які допоможуть в ефективному освоєнні курсу комп'ютерної графіки.
Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт "Комп'ютерна графіка" з курсу "Комп'ютерна графіка". Частина 1
(ФОП Панов А. М., 2020) Зуєв, Андрій Олександрович; Євсеєнко, Олег Миколайович; Крилова, Вікторія Анатоліївна
Подання даних на моніторі комп'ютера в графічному вигляді вперше було реалізовано в середині 50-х років для великих ЕОМ, які застосовувалися в наукових і військових дослідженнях. З тих пір графічний спосіб відображення даних став невід'ємною частиною комп'ютерних систем. Комп'ютерна графіка – це розділ інформатики, який вивчає методи створення та обробки графічних зображень за допомогою обчислювальної техніки. Комп'ютерна графіка використовується майже в усіх наукових та інженерних дисциплінах для збільшення наочності та поліпшення сприйняття інформації людиною. Без комп'ютерної графіки неможливо уявити собі не тільки комп'ютерний, але і звичайний, цілком матеріальний світ. Незважаючи на те, що комп'ютерна графіка є, по суті, інструментом, її структура і методи засновані на передових досягненнях фундаментальних і прикладних наук: математики, фізики, хімії, біології, статистики, програмування тощо. Це дійсно як для програмних, так і для апаратних засобів створення й обробки зображень на комп'ютері. Тому комп'ютерна графіка як галузь інформатики активно розвивається і багато в чому виступає рушієм усієї комп'ютерної індустрії. Найважливішою частиною комп'ютерної графіки є візуалізація – загальна назва прийомів подання інформації або явищ у вигляді, зручному для зорового спостереження та аналізу. Візуалізація даних застосовується в різних сферах людської діяльності: у медицині (комп'ютерна томографія), військовій справі (тренажерні комплекси), наукових дослідженнях (візуалізація будови речовини, векторних полів та інших даних), моделюванні тканин та одягу, дослідно-конструкторських розробках, індустрії розваг. Методичні вказівки призначені для вивчення основ комп'ютерної графіки та її застосування у створенні систем візуалізації. Розглянуто питання кодування кольору, растеризації, подання та візуалізації тривимірних об'єктів, особливості програмно-апаратних систем тривимірної графіки. Методичні вказівки містять також індивідуальні завдання для виконання лабораторних і практичних робіт, які допоможуть в ефективному освоєнні курсу комп'ютерної графіки.
Методичні вказівки до виконання практичних і лабораторних робіт "Основи програмування мовою С++. Використання алгоритмів сортування" з курсу "Інформатика", "Основи інформаційних технологій", "Структури і алгоритми обробки даних"
(ФОП Панов А. М., 2020) Тверитникова, Олена Євгенівна; Крилова, Вікторія Анатоліївна
Розвиток сучасних технологій неможливо без використання комп'ютерної техніки та програмного забезпечення. Підготовка фахівців в області автоматики, вимірювальної та медичної техніки вимагає великих знань і навичок володіння обчислювальною технікою, а так само знання основ алгоритмізації та програмування на мовах високого рівня таких як С/С ++. Методичні вказівки призначені для вивчення мови програмування С++ на практичних заняттях та лабораторних роботах, а також для самостійного освоєння. У методичних вказівках детально і доступно розглянуті синтаксис, семантика і техніка програмування на мові С ++ з використанням алгоритмів сортування даних. Описано всі етапи проектування програм, наведені докладні коментарі програмного коду, проаналізовані результати обчислень, показані типові проблеми та шляхи їх вирішення. Велика увага приділяється алгоритмам ініціалізації, пошуку, сортування та прикладів розв'язання задач з використанням різних методів та алгоритмів сортування масивів даних. Наведено індивідуальні завдання для виконання практичних та лабораторних робіт, також приведені і завдання для самостійного вивчення основ алгоритмізації та програмування на мові С++. Розглянуті приклади і завдання, допоможуть ефективному освоєнню основ програмування для учнів і початківців програмістів.