Кафедра "Інформаційно-вимірювальні технології і системи"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/4327

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/iits

Від 2007 року кафедра має назву "Інформаційно-вимірювальні технології і системи", попередня назва – "Інформаційно-вимірювально техніка" (від 1970), первісна – "Електровимірювальна техніка".

Кафедра "Електровимірювальна техніка" заснована у червні 1961 року. Першим завідувачем кафедри став Олександр Васильович Федоров (1961–1974) – відомий фахівець у галузі електромагнітних вимірювань, випускник Харківського електротехнічного інституту. Серед перших викладачів кафедри були В. І. Дякін, В. І. Піскляров, В. І. Бондаренко, В. О. Федоров, К. С. Полулях і О. П. Копняєва – донька видатного вченого-електротехніка П. П. Копняєва.

Виключно з числа викладачів кафедри "Інформаційно-вимірювально техніка" та її випускників була сформована нова кафедра "Прилади та методи неруйнівного контролю".

До 2017 року кафедра була структурною одиницею факультету автоматики та приладобудвання, від 2017 по 2021 року – факультету комп’ютерних та інформаційних технологій, від 2021 року – кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерного моделювання, прикладної фізики та математики Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора технічних наук, 1 – доктора історичних наук та 6 кандидатів технічних наук; 3 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 7 з 7

Генератор потужних високочастотних пакетних імпульсів струму для живлення ультразвукових електромагнітно-акустичних перетворювачів
(Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, 2019) Салам, Буссі ЕП. Мішел Кассаблі; Сучков, Григорий Михайлович; Плєснецов, Сергій Юрійович; Мигущенко, Руслан Павлович; Кропачек, Ольга Юріївна; Плєснецов, Юрій Олександрович
Підвищити чутливість електромагнітно – акустичних перетворювачів можливо трьома основними методами: збільшення індукції поляризуючого магнітного поля; збільшення сили високочастотного струму в котушці індуктивності перетворювача; використанням сучасних методів обробки збуджених та прийнятих з виробу інформаційних пакетних імпульсів. Збільшення індукції магнітного поля перетворювача обмежено можливостями сучасних потужних постійних магнітів. Окрім того виникають великі складнощі при контролі феромагнітних об’єктів контролю, обумовлених великою силою протягування та налипанням окалини до перетворювача. Використання сучасних методів обробки значно ускладнює і здорожчує прилад електромагнітно-акустичного контролю. З вибраних методів підвищення чутливості найбільш прийнятне шляхом збільшення потужності високочастотних генераторів струму живлення при умові збудження пакетних імпульсів. Процес живлення перетворювача виконується в два етапи. Збуджуються потужні високочастотніімпульси струму типу «меандр», що забезпечує роботу вихідних транзисторів в ключовому режимі. Виділення потужного синусоїдального високочастотного пакетного імпульсу струму виконується безпосередньо на електромагнітно – акустичному перетворювачі, елементи якого включені в резонансний контур з малою добротністю. На основі транзисторів, включених за двотактною схемою в ключовому режимі створена малогабаритна конструкція генератора, який збуджує в електромагнітно-акустичному перетворювачі піковий струм до 800 А та напругу на перетворювачі до 3 кВ в діапазоні частот 0,3…8 МГц. Експериментально встановлено, що нова конструкція ГЗІ дала можливість підвищити амплітуду імпульсів відбитих від плоскодонної моделі дефекту діаметром 2 мм по відношенню до амплітуди завад більше ніж в 2 рази.
Метод підвищення чутливості при швидкісній комплексній аналоговій і комп'ютерній обробці інформаційних сигналів в приладах ультразвукового контролю
(Донецький національний технічний університет, 2017) Плєснецов, Сергій Юрійович; Мигущенко, Руслан Павлович; Сучков, Григорій Михайлович
Запропоновано метод підвищення чутливості систем неруйнівного контролю при обробці даних, заснований на методі прямого перетворення високочастотних сигналів. Виконано математичне рішення задачі з обробки вхідного сигналу з метою фільтрування та підсилення. Встановлено, що за запропонованою технологією сигнали завад і шумів з частотами, що відрізняються від робочої частоти, залежать від різниці між робочою частотою та відокремленими частотами завад і можуть бути відфільтровані. Розроблено схему пристрою для швидкої обробки прийнятих ультразвукових імпульсів відбитих з об’єкту контролю для випадку використання хвиль Релея. Метод реалізований в приладі.
Швидкісна аналогова обробка інформаційних сигналів в приладах неруйнівного контролю
(Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського", 2017) Плєснецов, Сергій Юрійович; Мигущенко, Руслан Павлович; Сучков, Григорій Михайлович; Петрищев, Олег Миколайович
Модель ультразвуковых электромеханических приемных преобразователей ультразвуковых волн Релея
(Інститут електродинаміки НАН України, 2016) Мигущенко, Руслан Павлович; Сучков, Григорий Михайлович; Петрищев, Олег Николаевич; Ноздрачева, Екатерина Леонидовна
Разработана математическая модель емкостного приемника высокочастотных ультразвуковых волн Релея, радиально распространяющихся в металлических листах. С помощью преобразователей емкостного типа осуществляется оперативный контроль значительных площадей изделий (листов, труб большого диаметра, значительного числа других эксплуатируемых объектов). Применение преобразователей такого типа целесо образно в системах мониторинга шумов акустической эмиссии, особенно в зонах высоких температур, радиа ции, а также в первичных преобразователях информационно-измерительных систем в электроэнергетике, ме таллургии, агрессивных химических производствах, транспорте, в комплексах экологического контроля окру жающей среды
Электромагнитно-акустический преобразователь для ультразвуковой толщинометрии ферромагнитных металлоизделий без удаления диэлектрического покрытия
(Інститут електродинаміки НАН України, 2016) Мигущенко, Руслан Павлович; Сучков, Григорий Михайлович; Радев, Х. К.; Петрищев, Олег Николаевич; Десятниченко, Алексей Владимирович
Разработан высокоэффективный совмещенный электромагнитно-акустический преобразователь для преобразования электрической энергии в акустическую и обратно. Он предназначен для возбуждения и приема в металлических изделиях ультразвуковых высокочастотных импульсов путем использования магнитных и электромагнитных полей при наличии диэлектрических покрытий толщиной до 10 мм. Преобразователь без изменения конструкции может быть применен для контроля изделий как с плоской, так и с криволинейной поверхностью. При этом измеряется только толщина металла. Использование нового преобразователя дает возможность существенно удешевить процесс ультразвукового контроля за счет исключения операции удаления защитного покрытия и его последующего восстановления. Разработка применима для диагностики в электроэнергетике, металлургии, транспорте и других отраслях, использующих металлоизделия с покрытиями и без них.
Моделирование процесса электромагнитно-акустического преобразования при возбуждении крутильных волн
(Інститут електродинаміки НАН України, 2017) Плеснецов, Сергей Юрьевич; Петрищев, Олег Николаевич; Мигущенко, Руслан Павлович; Сучков, Григорий Михайлович
Разработана в виде дифференциального уравнения физико-математическая модель процесса преобразования электромагнитной энергии в акустическую в полом ферромагнитном стержне, намагниченном по окружности постоянным поляризующим магнитным полем. С помощью интегрального преобразования Фурье получено общее решение неоднородного дифференциального уравнения для режима бегущих крутильных волн. Оценен вклад жесткости намагниченного стержня в интенсивность возбуждаемого акустического поля. На модельном примере исследованы и объяснены частотные особенности электромагнитно-акустического преобразования. Установлена связь между геометрическими параметрами модели преобразователя и свойствами материала изделия с амплитудой возбуждаемых крутильных волн на заданной частоте. Результаты исследований могут применяться в энергетической, атомной, химической и других областях промышленности при ульт развуковом контроле трубчатых изделий
Контроль стану вузлів динамічних промислових об'єктів
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Мигущенко, Руслан Павлович; Ребров, Олексій Юрійович; Кропачек, Ольга Юріївна
В даній статті розглянута можливість здійснення контролю стану вузлів складного динамічного промислового об'єкту за рахунок використання безрозбірних технологій. В якості базового промислового об'єкту обрана паливна система дизель-генераторної установки, основним елементом якої є форсунка. Базовим параметром для відслідковування стану промислового об'єкту є механічна вібрація. Вимірювальний канал з п'єзоелектричним датчиком отримує вимірювальний сигнал, нормує його характеристики і переводить в цифрову форму. Отримана дискретна реалізація є часовою реалізацією, для аналізу такої реалізації здійснюється спектральне перетворення вимірювального сигналу. В статті досліджені основні методи спектрального перетворення: перетворення Фур'є, віконне перетворення Фур'є, неперервне вейвлет перетворення, дискретне вейвлет перетворення. Були проаналізовані переваги і недоліки кожного методу і обраний базовий для подальших досліджень. Для здійснення контролю стану вузлів складного промислового динамічного об'єкту в режимі реального часу запроваджується дискретне вейвлет перетворення з використанням вейвлету Хаара. Вейвлет Хаара дозволяє виконати автоматизацію алгоритму спектрального перетворення із залученням електронного діагностичного блоку з мінімальними характеристиками по об'єму пам'яті і швидкодії. Розкладення вимірювального сигналу механічної вібрації дозволяє представити цей сигнал в різних частотах і виділити корисний сигнал, постійну складову, низькочастотний тренд і шумову складову сигналу. Корисний сигнал досліджений на предмет близькості в просторі інформаційних ознак по відстані d паливної системи з робочими форсунками і із заданими несправностями. Це дозволило розробити і реалізувати на практиці алгоритм контролю стану форсунок дизель-генераторної установки в режимі реального часу.