Кафедра "Інформаційно-вимірювальні технології і системи"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/4327

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/iits

Від 2007 року кафедра має назву "Інформаційно-вимірювальні технології і системи", попередня назва – "Інформаційно-вимірювально техніка" (від 1970), первісна – "Електровимірювальна техніка".

Кафедра "Електровимірювальна техніка" заснована у червні 1961 року. Першим завідувачем кафедри став Олександр Васильович Федоров (1961–1974) – відомий фахівець у галузі електромагнітних вимірювань, випускник Харківського електротехнічного інституту. Серед перших викладачів кафедри були В. І. Дякін, В. І. Піскляров, В. І. Бондаренко, В. О. Федоров, К. С. Полулях і О. П. Копняєва – донька видатного вченого-електротехніка П. П. Копняєва.

Виключно з числа викладачів кафедри "Інформаційно-вимірювально техніка" та її випускників була сформована нова кафедра "Прилади та методи неруйнівного контролю".

До 2017 року кафедра була структурною одиницею факультету автоматики та приладобудвання, від 2017 по 2021 року – факультету комп’ютерних та інформаційних технологій, від 2021 року – кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерного моделювання, прикладної фізики та математики Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора технічних наук, 1 – доктора історичних наук та 6 кандидатів технічних наук; 3 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Наукова школа електротехніки НТУ "ХПІ": до 100-річчя з дня застосування
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Тверитникова, Олена Євгенівна
    Досліджено початковий етап становлення наукової школи в галузі електротехніки Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». З’ясовано роль професорів О. К. Погорєлко, М. П. Клобукова та М. Д. Пильчикова у становленні дисциплін електротехнічного профілю, створенні спеціалізованих лабораторій та формуванні матеріально-технічної бази для розвитку електротехнічних досліджень. Висвітлено наукову, організаційну та навчальну діяльність професора П. П. Копняєва зі створення електротехнічного факультету. Ним було організовано дипломне проєктування з електротехніки, що дало змогу вже у 1900 р. зробити перший випуск інженерів-електротехніків. П. П. Копняєвим було розроблено низку підручників та посібників з теорії і практики електричних машин, загальної електротехніки, електричних вимірювань, техніки високих напруг, які стали основою системи підготовки інженерів-електротехніків всіх українських закладів вищої освіти. На основі нових методологічних підходів до навчання ним було створено дієву систему підготовки інженерів-електротехніків. Відкритий за ініціативи вченого у 1921 р. електротехнічний факультет мав контингент понад 300 студентів. Створення Харківського електротехнічного інституту надало значний поштовх у розвитку вітчизняної електропромисловості. Крім підготовки фахівців науковці інституту проводили спільні наукові дослідження, організовували навчання для інженерів підприємств, проводили конференції, друкували наукові статті. Поступово в Харківському політехнічному інституті сформувалася потужна наукова школа в галузі електротехніки, що згодом набула розвитку, а її перспективні дослідження отримали світове визнання і стали окремими науковими школами.