Кафедра "Інформаційно-вимірювальні технології і системи"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/4327

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/iits

Від 2007 року кафедра має назву "Інформаційно-вимірювальні технології і системи", попередня назва – "Інформаційно-вимірювально техніка" (від 1970), первісна – "Електровимірювальна техніка".

Кафедра "Електровимірювальна техніка" заснована у червні 1961 року. Першим завідувачем кафедри став Олександр Васильович Федоров (1961–1974) – відомий фахівець у галузі електромагнітних вимірювань, випускник Харківського електротехнічного інституту. Серед перших викладачів кафедри були В. І. Дякін, В. І. Піскляров, В. І. Бондаренко, В. О. Федоров, К. С. Полулях і О. П. Копняєва – донька видатного вченого-електротехніка П. П. Копняєва.

Виключно з числа викладачів кафедри "Інформаційно-вимірювально техніка" та її випускників була сформована нова кафедра "Прилади та методи неруйнівного контролю".

До 2017 року кафедра була структурною одиницею факультету автоматики та приладобудвання, від 2017 по 2021 року – факультету комп’ютерних та інформаційних технологій, від 2021 року – кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерного моделювання, прикладної фізики та математики Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора технічних наук, 1 – доктора історичних наук та 6 кандидатів технічних наук; 3 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Фільтри

20231

Налаштування

ORCID: search.filters.orcid.https://orcid.org/0000-0001-5899-0252Ключові слова: search.filters.subject.похибка

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Metrological study of the effect of temperature on the dissociation of acetic acid
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Mygushchenko, R. P.; Volobuyev, M. M.; Asieieva, I. V.; Kropachek, O. Yu.; Baliev, V. M.
    This article is devoted to the study of the dissociation reaction of acetic acid at a temperature change in the range from room (20 °C) to 75 °C. In the course of research, the methods were considered, the classification of the considered methods was carried out, and the methodology of the experiments was formulated. The selected technique reflects the express measurement of the hydrogen pH indicator using a portable pH-meter. Experiments were carried out in laboratory conditions – Lincoln Park, Chicago, USA. Acetic acid with a concentration of 6 mol/l was chosen as the basis. By adding a distilled water, a base concentration of 1 mol/l was obtained. Nodal temperature points were selected for measurements (four points in the temperature range of 20 °C – 75 °C); five experimental samples of acetic acid (1 mol/l) were formed; the analysis of the measurement results at nodal points was carried out for the accuracy of the measurement results of five test samples of acetic acid using first- and second-order statistical moments (mathematical expectation and variance); accuracy characteristics of experimental data (instrumental and methodical errors) were estimated. Research samples (acetic acid samples) were brought to the nodal points with a positive temperature gradient using a steam bath. The measurement error estimate was determined by the accuracy class of the device and was 0.1%. The obtained pH values were converted to the number of hydrogen cations, followed by the determination of the degree of dissociation and the dissociation constant. These determinations were carried out under the condition of ensuring chemical equilibrium. The nature of the behavior of the degree and constant of dissociation when the temperature of the test samples changes is clearly non-linear. In the course of research, the main measurement errors were established, the main of which is the nonlinearity of the transformation. Quantitative values of nonlinearity errors were determined by the method of measurements with multiple observations using the Student's correction factor. The article provides conclusions based on the results of research and presents the prospects for temperature correction of pH-meters to eliminate the temperature component of the error of pH-meters.