Кафедра "Інформаційно-вимірювальні технології і системи"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/4327

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/iits

Від 2007 року кафедра має назву "Інформаційно-вимірювальні технології і системи", попередня назва – "Інформаційно-вимірювально техніка" (від 1970), первісна – "Електровимірювальна техніка".

Кафедра "Електровимірювальна техніка" заснована у червні 1961 року. Першим завідувачем кафедри став Олександр Васильович Федоров (1961–1974) – відомий фахівець у галузі електромагнітних вимірювань, випускник Харківського електротехнічного інституту. Серед перших викладачів кафедри були В. І. Дякін, В. І. Піскляров, В. І. Бондаренко, В. О. Федоров, К. С. Полулях і О. П. Копняєва – донька видатного вченого-електротехніка П. П. Копняєва.

Виключно з числа викладачів кафедри "Інформаційно-вимірювально техніка" та її випускників була сформована нова кафедра "Прилади та методи неруйнівного контролю".

До 2017 року кафедра була структурною одиницею факультету автоматики та приладобудвання, від 2017 по 2021 року – факультету комп’ютерних та інформаційних технологій, від 2021 року – кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерного моделювання, прикладної фізики та математики Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора технічних наук, 1 – доктора історичних наук та 6 кандидатів технічних наук; 3 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 7 з 7

Наукова школа електротехніки НТУ "ХПІ": до 100-річчя з дня застосування
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Тверитникова, Олена Євгенівна
Досліджено початковий етап становлення наукової школи в галузі електротехніки Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». З’ясовано роль професорів О. К. Погорєлко, М. П. Клобукова та М. Д. Пильчикова у становленні дисциплін електротехнічного профілю, створенні спеціалізованих лабораторій та формуванні матеріально-технічної бази для розвитку електротехнічних досліджень. Висвітлено наукову, організаційну та навчальну діяльність професора П. П. Копняєва зі створення електротехнічного факультету. Ним було організовано дипломне проєктування з електротехніки, що дало змогу вже у 1900 р. зробити перший випуск інженерів-електротехніків. П. П. Копняєвим було розроблено низку підручників та посібників з теорії і практики електричних машин, загальної електротехніки, електричних вимірювань, техніки високих напруг, які стали основою системи підготовки інженерів-електротехніків всіх українських закладів вищої освіти. На основі нових методологічних підходів до навчання ним було створено дієву систему підготовки інженерів-електротехніків. Відкритий за ініціативи вченого у 1921 р. електротехнічний факультет мав контингент понад 300 студентів. Створення Харківського електротехнічного інституту надало значний поштовх у розвитку вітчизняної електропромисловості. Крім підготовки фахівців науковці інституту проводили спільні наукові дослідження, організовували навчання для інженерів підприємств, проводили конференції, друкували наукові статті. Поступово в Харківському політехнічному інституті сформувалася потужна наукова школа в галузі електротехніки, що згодом набула розвитку, а її перспективні дослідження отримали світове визнання і стали окремими науковими школами.
Професор Б. Ф. Вашура (1889–1969) – засновник напряму низьковольтного електроапаратобудування України
(2021) Тверитникова, Олена Євгенівна; Гутник, Марина Валеріївна; Гречко, Олександр Михайлович
Розглянуто наукову та педагогічну діяльність засновника напрямку низьковольтного електроапаратобудування України. Стверджується, що на початку ХХ століття, вже були створені усі необхідні умови для розгортання електротехнічної освіти в Україні. Ще наприкінці ХІХ ст. у Харківському технологічному інституті П. П. Копняєвим були розпочаті досить потужні наукові дослідження у галузі електричних вимірювань, електричних машин, техніки високих напруг, теоретичної електротехніки та підготовка інженерів-електриків. Зазначається, що науковий доробок та життєпис професора Б. Ф. Вашури – першого завідувача кафедри "Електричних апаратів" окремо не досліджувалися. Авторами представлено інформацію про родину майбутнього науковця, його освіту та перші роки діяльності. Уточнено дані про службу Б. Ф. Вашури в армії та подальшу роботуна Харківському електромеханічному заводі. Подано відомостіро перші наукові розробки ученого на ХЕМЗі. Наголошується, що Б. Ф. Вашура став автором методів розрахунку опорів апаратів автоматичного і неавтоматичного керування генераторами та двигунами, що знайшли широке застосування у проектних організаціях та електроапаратобудівній промисловості СРСР. Розглянуто викладацьку діяльність Б. Ф. Вашури у ХТІ. Представлено інформацію щодо реорганізації ХТІ та виокремлення Харківського електротехнічного інституту (ХЕТІ). Ученим було розроблено низку оригінальних дисциплін, що викладалися лише у ХЕТІ. Кафедра під керівництвом вченогостала провідною з підготовки наукових та інженерних кадрів у галузі низьковольтної електричної апаратури та науково-технічних проблем апаратобудування СРСР. Б. Ф. Вашура ініціював створення електроапаратних лабораторій, керував курсовим та дипломним проектуванням, удосконалював навчальні плани спеціальності з урахування вимог тогочасної електропромисловості. Розглянуто діяльність кафедри в евакуації під час Другої світової війни, реевакуації та у перші повоєнні роки. Окрім того, наведено відомості про аспірантів та тематику їхніх досліджень. Досліджено діяльність науковців під керівництвом Б. Ф. Вашури у 1960-ті рр. Стверджується, що у цей період вперше у СРСР створено автоматичні швидкодіючі вимикачі для тягових підстанцій електрифікованих шляхів. Підкреслено діяльність вченогоі у студентському науковому товаристві, а також надана інформація про засноване вченим наукове видання "Апаратник". Представлена найбільш повна бібліографія праць професора Б. Ф. Вашурита встановлено прізвища аспірантів вченого.
Фундаментальні та прикладні дослідження Харківського електротехнічного інституту крізь призму науково-технічних шкіл (1930–1950 рр.)
(Національний фармацевтичний університет, 2011) Тверитникова, Олена Євгенівна; Демідова, Юлія Євгенівна
Формування освітнього і наукового потенціалу вищої електротехнічної школи України (друга половина ХХ ст.)
(НТУ "ХПІ", 2015) Тверитникова, Олена Євгенівна
Формування системи підготовки інженерних кадрів на етапі становлення Харківського електротехнічного інституту у 30-40 рр. ХХ ст.
(НТУ "ХПІ", 2008) Тверитникова, Олена Євгенівна
Детально проанализирован этап формирования системы подготовки инженеров-электриков в единственном в Украине специализированном высшем учебном заведении электротехнического профиля.
Зародження і розвиток науково-технічної школи електротехніки професора П. П. Копняєва (1885–1950 рр.)
(НТУ "ХПІ", 2009) Тверитникова, Олена Євгенівна
Монографія присвячена історико-технічному дослідженню науково-дослідної, педагогічної, адміністративної діяльності вчених-електротехніків Харківського технологічного і електротехнічного інститутів у контексті розвитку електротехнічної галузі України. Висвітлено внесок та уточнено історичні факти діяльності окремих фахівців, які працювали в галузі електротехніки. Розраховано на викладачів, студентів та всіх, хто цікавиться історією науки і техніки.
Інтеграція досягнень науки і освіти в системі підготовки інженерів-електриків у Харківському електротехнічному інституті: історичні та методологічні аспекти
(НТУ "ХПІ", 2009) Тверитникова, Олена Євгенівна; Демідова, Юлія Євгенівна
Realization of detail analysis of establishment of theoretical electrical engineering. Illuminate the role of Ukrainian scientists in establishment of theoretical basics of electrical engineering