Кафедра "Інформаційно-вимірювальні технології і системи"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/4327

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/iits

Від 2007 року кафедра має назву "Інформаційно-вимірювальні технології і системи", попередня назва – "Інформаційно-вимірювально техніка" (від 1970), первісна – "Електровимірювальна техніка".

Кафедра "Електровимірювальна техніка" заснована у червні 1961 року. Першим завідувачем кафедри став Олександр Васильович Федоров (1961–1974) – відомий фахівець у галузі електромагнітних вимірювань, випускник Харківського електротехнічного інституту. Серед перших викладачів кафедри були В. І. Дякін, В. І. Піскляров, В. І. Бондаренко, В. О. Федоров, К. С. Полулях і О. П. Копняєва – донька видатного вченого-електротехніка П. П. Копняєва.

Виключно з числа викладачів кафедри "Інформаційно-вимірювально техніка" та її випускників була сформована нова кафедра "Прилади та методи неруйнівного контролю".

До 2017 року кафедра була структурною одиницею факультету автоматики та приладобудвання, від 2017 по 2021 року – факультету комп’ютерних та інформаційних технологій, від 2021 року – кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерного моделювання, прикладної фізики та математики Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора технічних наук, 1 – доктора історичних наук та 6 кандидатів технічних наук; 3 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 22

Методичні вказівки до лабораторних робіт з курсу "Аналогова схемотехніка"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Григоренко, Ігор Володимирович; Трохін, Михайло Вікторович
Предметом навчальної дисципліни «Аналогова схемотехніка» є фізичні принципи, що лежать в основі роботи приладів напівпровідникової мікроелектроніки, питання побудови аналогових електронних пристроїв на операційних підсилювачах, характеристики операційних підсилювачів і розрахунок схем на їх основі. Науково-методичною основою дисципліни є загальна фізика, математика, теоретичні основи електротехніки, теорія електромагнітного поля, теорія роботи напівпровідників. Дисципліна «Аналогова схемотехніка» є не тільки однією з базових дисциплін для підготовки бакалаврів спеціальності 152 «Метрологія та інформаційно-вимірювальна техніка», вона інтегрує знання, отримані студентами при вивченні загальнонаукових дисциплін і має за мету досягнути розуміння студентами взаємозв'язку між фізичними закономірностями електронних процесів в твердих тілах з вихідними експлуатаційними характеристиками аналогових електронних приладів.
Методичні вказівки до лабораторних робіт з навчальної дисципліни "Цифрова обробка сигналів"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Львов, Сергій Геннадійович; Тополов, Ігор Іванович
Однією з основних галузей застосування персональних комп'ютерів є математичні й науково-технічні розрахунки. Складні обчислювальні задачі, що виникають під час моделювання різних фізичних явищ і процесів, можна розбити на ряд елементарних: обчислення інтегралів, розв’язування алгебраїчних і диференціальних рівнянь та систем і т.д. Для таких задач уже розроблені методи розв’язування, створені математичні системи, доступні для студентів вищих навчальних закладів. Мета методичних вказівок – навчити користуватися найпростішими методами обчислення з використанням сучасних інформаційних технологій. Найбільш придатною для цієї мети є одна із найпотужніших та найефективніших математичних систем – MathCAD, що посідає особливе місце серед безлічі їй подібних (Matlab, Maple, Mathematica і ін.). MathCAD – це потужне і водночас звичайне універсальне середовище для розв’язування задач у різних галузях науки й техніки, фінансів та економіки, фізики й астрономії, математики та статистики і т. ін. MathCAD залишається єдиною системою, у якій опис розв’язування математичних задач задається за допомогою звичайних математичних формул і знаків. MathCAD дозволяє виконувати як чисельні, так і аналітичні (символьні) обчислення, має надзвичайно зручний математико-орієнтований інтерфейс і прекрасні засоби наукової графіки.
Методичні вказівки до виконання практичних робіт з навчальної дисципліни "Основи квантової метрології"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Дроздова, Тетяна Василівна
Світ, в якому ми живемо, являє собою єдиний і багатовимірний простір, в якому всі предмети і явища знаходяться в різноманітних станах і формах. Як відомо, теоретично всі явища і об’єкти матеріального світу володіють корпускулярно-хвильовим дуалізмом, який характеризується наявністю у об’єктів протилежних властивостей: корпускулярних (дискретних) і хвильових (безперервних). Але виявляється цей дуалізм лише в мікросвіті, і його фізичною основою є квантова механіка. В макросвіті діють, в основному, закони класичної механіки Ньютона, а також закони термодинаміки, електромагнетизму тощо. Це світ, в якому ми живемо і працюємо, в якому діє класична (практична) метрологія, міжнародна система одиниць СІ і на основі фізичних законів якої діють більшість існуючих сьогодні засобів вимірювань. Яке ж місце займає в цій картині світу метрологія? Чи мають право на існування еталони часу, частоти, довжини, маси, коли спростовується абсолютність цих понять? Відповідь може бути така. Наукову основу метрології – фізику – дещо умовно можна подати у вигляді трьох основних розділів: класичної фізики, теорії відносності або релятивістської фізики і квантової фізики (та їх сполучень). Методичні вказівки призначені для вивчення квантових ефектів, які покладені в основу роботи сучасної вимірювальної апаратури. У методичних вказівках детально і доступно розглянуті питання застосування квантових технологій при відтворенні таких основних одиниць, як секунда і кілограм. Описано використання в метрології квантових генераторів. Велика увага приділяється таким квантовим ефектам, як ефект Холла та ефект Джозефсона, на основі яких побудовані еталони напруги та еталон електричного опору. Наведено індивідуальні завдання для виконання практичних робіт. Розглянуті приклади і завдання допоможуть ефективному освоєнню основ квантової метрології всіх зацікавлених осіб.
Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з навчальної дисципліни "Цифрова схемотехніка"
(2023) Балєв, Володимир Миколайович; Мигущенко, Руслан Павлович
Цифрова схемотехніка увірвалась в наше життя з появою обчислювальної техніки в середині минулого століття і суттєво змінила наше життя в безлічі галузей, практично відсутні завдання які не по зубах цифровим технологіям. Розвиток цифрової схемотехніки позитивно вплинув на вимірювальну техніку в усіх її проявах - від первинних вимірювальних перетворювачів до інтелектуальних засобів вимірювань та надскладних розподілених систем отримання інформації, її обробки в режимі реального часу і прийняття рішень. Якщо ви хочете зрозуміти як працюють цифрові технології ви маєте познайомитись з найпростішими елементами які використовуються в цифрових засобах: логічними елементами – цеглинами цифрового всесвіту. Використовуючи ці елементи ми здатні створити безліч цифрових шедеврів які будуть допомагати зберігати, перетворювати цифрову інформацію, запам’ятовувати її і передавати на великі відстані по цифрових каналах зв’язку. В лабораторних роботах ви познайомитесь з базовими елементами цифрової схемотехніки і опануєте прийоми застосування цих елементів з використанням середовища NI Multisim, це програмний пакет який дозволяє моделювати електронні схеми.
Методичні вказівки до лабораторних робіт з курсу "Комп'ютерізовані вимірювальні засоби". Частина 2
(2023) Балєв, Володимир Миколайович
Методичні вказівки до лабораторних робіт з курсу "Комп'ютерізовані вимірювальні засоби". Частина 1
(2023) Балєв, Володимир Миколайович
LabVIEW (Laboratory Virtual Instrument Engineering Workbench) спеціалізоване середовище графічного програмування, яке широко використовується в промисловості, освіті та науково-дослідницьких лабораторіях в якості стандартного інструменту для збору даних і управління різноманітними приладами. LabVIEW - потужне та гнучке програмне середовище, використовується для проведення вимірювань і аналізу отриманих даних. LabVIEW - багато платформне середовище: Ви можете використовувати його на комп’ютерах з операційними системами Windows, ІOS, Linux. Персональні комп’ютери є більш гнучкими інструментами, ніж традиційні вимірювальні прилади, тому створення власної програми з використанням LabVIEW, яка називається віртуальним приладом (ВП), достатньо проста справа, а інтуїтивно зрозумілий інтерфейс користувача в середовищі LabVIEW робить розробку програм та їх використання вельми цікавим та захоплюючим заняттям. Концепція LabVIEW сильно відрізняється від послідовної природи традиційних мов програмування, надаючи розробнику легку в використанні графічну оболонку, яка включає в себе увесь набір інструментів, необхідних для збору даних, їх аналізу та представлення отриманих результатів. За допомогою графічної мови програмування LabVIEW, іменованої G (Джей), ви можете програмувати вашу задачу з графічної блок-діаграми, яка компілює алгоритм в машинний код. Будучи чудовим програмним середовищем для незліченних застосувань в області науки і техніки, LabVIEW допоможе вам вирішувати завдання різного типу, витрачаючи значно менше часу і зусиль у порівнянні з написанням традиційного програмного коду. Поширення LabVIEW за межами лабораторій пішло в усіх напрямках: вгору (на борту космічних апаратів), вниз (на підводних човнах) і по горизонталі (від бурових установок в Північному морі до промислових підприємств в Новій Зеландії). З ростом можливостей Інтернет сфера застосування LabVIEW стала розширюватися не тільки в географічному, а й у віртуальному просторі. Все більше число розробників створює віртуальні прилади, що допускають віддалене управління і спостереження через Інтернет. Вимірювальні системи на основі віртуальних приладів відрізняються своєю багатофункціональністю, гнучкістю і низькою вартістю як з точки зору обладнання, так і з точки зору витрат часу на розробку. Мабуть, найкращим способом пояснити причини такого широкого розповсюдження пакета LabVIEW буде узагальнення способів його використання. У всіх видах людської діяльності існують області, де не обійтися без певних видів вимірювань - дуже часто це температурні вимірювання, наприклад в печах, холодильниках, парниках, технологічних приміщеннях і навіть ... в каструлі з супом. Крім температури, часто вимірюють тиск, силу, просторове зміщення, механічне напруження і т.д. - список величезний! Зараз персональні комп'ютери проникли практично в усі сфери життєдіяльності. LabVIEW прискорює впровадження комп'ютера в вимірювальні системи - і не тільки тому, що полегшує проведення вимірювань, він також дає можливість проаналізувати виміряні величини, відобразити їх на графіках і в звітах і при бажанні опублікувати.
Методичні вказівки до практичних занять з курсу "Базові елементи вимірювальної техніки"
(2023) Григоренко, Ігор Володимирович; Трохін, Михайло Вікторович
Дані методичні вказівки призначені для доповнення знань студентів, отриманих на лекціях та для допомоги при виконанні практичних завдань. Методичні вказівки складаються з восьми занять, відповідно до навчального плану з цієї дисципліни і містять як теоретичний матеріал, що входить до складу лекцій так і практичні схемні рішення і завдання для розв’язання на практичних заняттях. У практичних завданнях передбачене проведення комп’ютерного моделювання у середовищі Multisim для перевірки отриманих теоретичних результатів.
Методичні вказівки до курсового проектування з курсу "Інформаційно-вимірювальні системи"
(2022) Григоренко, Ігор Володимирович; Борисенко, Євген Анатолійович; Трохін, Михайло Вікторович
Метою дисципліни є ознайомлення з основними принципами побудови, проектування та використання інформаційно-вимірювальних систем (ІВС) в різних галузях науки і техніки; ознайомлення з сутністю сучасних інформаційно-вимірювальних технологій; формуванні погляду на метрологію та метрологічне забезпечення ІВС, вимірювальні технології з боку інженерних наук, формуванні основ знань про технологічні процеси та їх складові, сучасні інформаційно-вимірювальні технології.
Методичні вказівки до розрахункового завдання з курсу "Аналогова схемотехніка"
(2022) Григоренко, Ігор Володимирович; Трохін, Михайло Вікторович
Дані методичні вказівки призначені для виконання розрахункового завдання з цієї дисципліни та складаються з двох частин. Перша частина містить теоретичну частину та індивідуальні завдання для студентів. Друга частина - це приклад виконання розрахункового завдання з курсу «Аналогова схемотехніка». У розрахунковому завданні передбачене проведення комп’ютерного моделювання у середовищі Multisim для перевірки отриманих теоретичних результатів.
Методичні вказівки до виконання практичних і лабораторних робіт "Основи програмування мовою С++. Одновимірні масиви з курсів "Інформатика", "Основи інформаційних технологій", "Структури і алгоритми обробки даних"
(2022) Тверитникова, Олена Євгенівна; Євсеєнко, Олег Миколайович; Крилова, Вікторія Анатоліївна
Методичні вказівки призначені для вивчення мови програмування С++ під час проведення практичних занять та виконання лабораторних робіт, а також для самостійного освоєння. У методичних вказівках на прикладах розглядаються основні засоби програмування, а також створення блок-схем алгоритмів програм мовою С++, а саме – використання одновимірних масивів. Наведено індивідуальні завдання для виконання лабораторних робіт і завдання для самостійного вивчення основ програмування. Розглянуто приклади і завдання, які допоможуть ефективному освоєнню курсу «Інформатика».