Кафедра "Технологія пластичних мас і біологічно активних полімерів"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7477

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/tpm

Від 2013 року кафедра має назву "Технологія пластичних мас і біологічно активних полімерів", первісна назва – кафедра технології пластичних мас.

Кафедра технології пластичних мас заснована в 1959 році у складі факультету технології органічних речовин. У 1985 році увійшла до складу факультету інтегрованих технологій та хімічної техніки.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". За період свого існування кафедра підготувала понад 3000 спеціалістів за денною, вечірньою та заочною формами навчання.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 6 кандидатів технічних наук, 1 кандидат хімічних наук, 1 доктор філософії; 1 співробітник має звання професора, 6 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5

Вивчення особливостей отримання гелів на основі агар-агару для косметології та медицини з антибактеріальними властивостями
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Лебедєв, Володимир Володимирович; Мірошниченко, Денис Вікторович; Лєндич, Є. С.; Борисенко, Л. М.; Савченко, Дмитро Олександрович; Мазченко, М. В.; Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Литвиненко, Євгенія Ігорівна; Ворожбіян, Роман Михайлович
У сучасному світі особлива увага приділяється матеріалам із контрольованими характеристиками. У цьому аспекті полімери та матеріали на їх основі мають ряд специфічних властивостей для ефективного використання в медицині та косметології. Гумінові речовини задовольняють більшість цих особливостей, тому їх використання є дуже актуальним. Вивчення особливостей процесів гелеутворення в полімерних системах типу агар-агар, якій має досить універсальні властивості, дозволяють використовувати його як основу для гелів та полімерних носіїв, а також в процесах отримання медичних та косметологічних матеріалів з різними властивостями , що може мати важливе значення при вирішенні ряду актуальних питань. Зокрема це легкі і дешеві в виробництві антисептичні гелі, пов’язки на ранах з абсорбційними та захисними властивостями, всіляка косметика. В статті проведено дослідження з вивчення процесів гелеутворення та особливостей реологічних властивостей гідрогелів на основі агар-агару з метою отримання сучасних гідрогелів з антибактеріальним ефектом. Встановлено, що введення до складу полімерних гідрогелів гумінових кислот вповільнює процеси структуроутворення, що призводить до зменшення в'язкості всіх досліджуваних композицій. введення до складу полімерних гідрогелів гумінових кислот вповільнює процеси структуроутворення, що призводить до зменшення в'язкості всіх досліджуваних композицій. Також зниження температури топлення студню гідрогелів при збільшенні вмісту гумінових кислот в них свідчить про знижений рівень гелеутворення, що призводить також до збільшення часу втрати липкості полімерних гідрогелів. Показано, що гумінові кислоти у полімерних гідрогелях мають високу антибактеріальну активність, повністю зупиняють процеси утворення в них плісняви. Встановлено, що найбільш ефективними з точки зору отримання гідрогелів з антибактеріальним ефектом є композиції агар-агару зі вмістом гумінових кислот 15%. Таким чином, були розроблені косметологічні полімерні гідрогелі з антибактеріальним ефектом, які можуть бути використані при обробці рук, обличчя та інших відкритих та контактних для людини ділянок шкіри за для боротьби з короновірусними бактеріями.
Спосіб застосування гумінових кислот вугілля низького ступеня метаморфізму для виробництва гідрогелів
(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2021) Лебедєв, Володимир Володимирович; Мірошниченко, Денис Вікторович; Чжан, Сяобінь; Пиш'єв, Сергій Вікторович; Савченко, Дмитро Олексійович
Спосіб застосування гумінових кислот вугілля низького ступеня метаморфізму для виробництва гідрогелів включає послідовну обробку вугілля лужним розчином пірофосфату натрію, розчином гідроксиду натрію, осадження гумінових кислот надлишком мінеральної кислоти. Гумінові кислоти у подальшому застосовують для виробництва гідрогелів, при наступному співвідношенні компонентів суміші, % мас.: 10 %-ний розчин желатину 95,0-85,0; гумінові кислоти 5,0-15,0, а змішування здійснюється при 90-100 °C.
Вивчення особливостей отримання гелів на основі агар-агару для екології, косметології та медицини з антибактеріальними властивостями
(2021) Лебедєв, Володимир Володимирович; Мірошниченко, Денис Вікторович; Савченко, Дмитро Олександрович; Мазченко, М. В.; Лєндич, Є. С.; Борісенко, Л. М.
The study studies the processes of gelation and features of the rheological properties of agar-agar-based hydrogels in order to obtain modern hydrogels with antibacterial effect. It is shown, that humic acids in polymer hydrogels have a high antibacterial activity, completely stop the formation of mold in them. It is determined, that the most effective in terms of obtaining hydrogels with antibacterial effect are agar-agar compositions with a humic acid content of 15%.
Дослідження властивостей полімерних гідрогелей, модифікованих гуміновими кислотами
(ТОВ "Твори", 2021) Лебедєв, Володимир Володимирович; Мірошниченко, Денис Вікторович; Савченко, Дмитро Олександрович; Мазченко, М. В.; Лєндич, Є. С.; Борісенко, Л. М.
Вивчення особливостей гелеутворення та реологічних процесів гідрогелей на основі желатину для косметології та медицини
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Лебедєв, Володимир Володимирович; Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Савченко, Дмитро Олександрович; Лозовицький, А. О.; Литвиненко, Євгенія Ігорівна
В даній статті наведено вивчення особливостей гелеутворення та реологічних процесів гідрогелей на основі желатину для косметології та медицини. Показано, що вивчення особливостей процесів структуроутворення дисперсних гідрогелів у воді, а також процесів отримання медичних та косметологічних матеріалів різної природи має виключно важливе значення при вирішенні ряду актуальних завдань. В контексті косметологічних застосувань основною перевагою полімерних гідрогелей є можливість їх насичення дієвими речовинами ще на стадії виготовлення. Віскозіметричне дослідження концентраційної залежності в’язкості розчинів желатину від температури, за результатами якого можна судити про здатність желатину здійснювати конформаційні переходи, показало істотну відмінність графічних залежностей відносної в’язкості розбавлених розчинів в інтервалі температур 20–25 °С. Встановлено , що в інтервалі температур від 20 до 25 °С макромолекули рибного желатину здійснюють конформаційний перехід «фібрила-кулька». Представлені дані є доказом того, що макромолекули желатину в розчинах мають схильність до спіралізації, отже, молекули желатину зберегли свій нативний стан і мають реакційну здатність. Визначено, що при підвищенні температури до 40 °С істотної зміни відносної в’язкості не відзначено, що обумовлює однорідність молекулярно-масового розподілу компонентів желатину і підтверджується експериментальними даними його молекулярно-масового складу, що свідчить про наявність високомолекулярних компонентів з максимально збереженою нативною структурою. Встановлено, що найбільш ефективними с точки зору отримання різних медичних, косметологічних матеріалі в та засобів є композиції з найбільшим часом втрати липкості та плівкоутворення –з 25 % желатину та 50 % молока та меду, тому що саме для них буде характерне як найдовший час дифузії активних речовин до організму людини.