Кафедра "Мікро- та наноелектроніка"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2787

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/mne

Від 2022 року (НАКАЗ 31 ОД від 21.01.2022 року) кафедра має назву "Мікро- та наноелектроніка", первісна назва – "Фізичне матеріалознавство для електроніки та геліоенергетики". З 1.09.2024 р. (НАКАЗ 303 ОД від 28.08.2024 року ) кафедра "Радіоелектроніка" приєднана до кафедри "Мікро- та наноелектроніка"

Кафедра "Фізичне матеріалознавство для електроніки та геліоенергетики" була заснована у 1988 році з ініціативи Заслуженого діяча науки та техніки України, доктора фізико-математичних наук, профессора Бойка Бориса Тимофійовича.

За час існування кафедри в галузі електроніки на основі тонкоплівкових моделей були розроблені: нові технологічні методи виготовлення надійних конденсаторів на основі танталу та ніобію, елемент захисту електронних схем від імпульсних перепадів напруги, що не має світових аналогів, резистивний газовий датчик адсорбційно-напівпровідникового типу для аналізу навколишнього середовища тощо.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерного моделювання, прикладної фізики та математики Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор технічних наук, 4 кандидата технічних наук, 2 кандидата фізико-математичних наук; 3 співробітника мають звання доцента, 2 – старшого наукового співробітника, 1 – старшого дослідника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 4 з 4
  • Ескіз
    Документ
    Використання електрохімічного і гідрохімічного методів для виготовлення напівпрозорого сонячного елемента на основі гетеропереходу р-NiO/n-ZnO
    (Рік-У, 2018) Клочко, Наталя Петрівна; Копач, Володимир Романович; Жадан, Дмитро Олегович; Клєпікова, Катерина Сергіївна; Хрипунов, Геннадій Семенович; Петрушенко, Сергій Іванович; Любов, Віктор Миколайович; Дукаров, Сергій Валентинович; Кіріченко, Михайло Валерійович
  • Ескіз
    Документ
    Кристалічна структура, оптичні, електричні та термоелектричні властивості плівок ZnO і ZnO:In, виготовлених методом SILAR
    (Рік-У, 2018) Клєпікова, Катерина Сергіївна; Клочко, Наталя Петрівна; Копач, Володимир Романович; Жадан, Дмитро Олегович; Хрипунов, Геннадій Семенович; Петрушенко, Сергій Іванович; Любов, Віктор Миколайович; Дукаров, Сергій Валентинович; Кіріченко, Михайло Валерійович
  • Ескіз
    Документ
    Фотоелектричні властивості модифікованих наночастинками срібла електроосаджених наноструктурованих масивів цинк оксиду
    (ПП Щербатих О. В., 2016) Клєпікова, Катерина Сергіївна; Клочко, Наталя Петрівна; Хрипунов, Геннадій Семенович; Копач, Володимир Романович; Волкова, Неоніла Дмитрівна; Корсун, Валерія Євгеніївна; Кудій, Дмитро Анатолійович; Любов, Віктор Миколайович; Зайцев, Роман Валентинович; Кіріченко, Михайло Валерійович
  • Ескіз
    Документ
    Спосіб виготовлення детектора ультрафіолетового випромінювання на основі наноструктур із оксиду цинку і срібла
    (ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2018) Клочко, Наталя Петрівна; Копач, Володимир Романович; Клєпікова, Катерина Сергіївна; Хрипунов, Геннадій Семенович; Корсун, Валерія Євгеніївна; Кіріченко, Михайло Валерійович; Любов, Віктор Миколаєвич
    Спосіб виготовлення детектора ультрафіолетового випромінювання на основі наноструктур із вкритих наночастинками срібла (HЧAg) масивів нанострижнів оксиду цинку (1-DZnO) із конфігурацією шарів "провідна підкладка|(НЧА@1-DZnO)|тильний контакт". При цьому формування наноструктурованих масивів нанострижнів ZnO здійснюють електроосадженням в імпульсному режимі, а для нанесення наночастинок срібла на поверхню ZnO використовують срібний золь. Контакти виготовляють із плівок алюмінію, які формують за допомогою вакуумного осадження Аl із застосуванням тіньової маски на провідній підкладці і на верхніх торцях вкритих HЧAg наноструктурованих масивів нанострижнів ZnO (тильний контакт) шляхом вакуумного випаровування алюмінію під кутом 65-75° від нормалі до підкладки. Освітлення здійснюють з боку підкладки із прозорого для ближнього ультрафіолетового випромінювання (БУФВ) скла, вкритого прозорою для БУФВ електропровідною плівкою.