Кафедра "Облік і фінанси"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1125

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/acctfin/main

Кафедра "Облік і фінанси" створена в 2021 році на основі кафедр "Бізнес-аналітика, облік і готельно-ресторанна справа" та "Міжнародний бізнес і фінанси" (НАКАЗ 552 ОД від 26.11.2021 року).

Кафедра "Бізнес-аналітика, облік і готельно-ресторанна справа" носила цю назву від червня 2021 року, попередня назва – "Економічний аналіз та облік". Кафедра "Міжнародний бізнес та фінанси заснована в 1996 році.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту економіки, менеджменту і міжнародного бізнесу Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 5 докторів економічних наук, 17 кандидатів наук: 15 –економічних, 2 – технічних; 4 співробітника мають звання професора, 11 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 9 з 9

Оцінка соціально-економічних наслідків пандемії і війни в Україні та інвестиційних проектів з їх подолання
(ФОП Панов А. М., 2023) Гаврись, Петро Олександрович; Гаврись, Олександр Миколайович; Гаврись, Микола Олександрович
Метою дослідження є вивчення гостроактуальної теми соціально-економічних наслідків пандемії Ковід-19, а також проблеми економічної оцінки інвестиційних проектів, спрямованих на усунення наслідків пандемії та воєнних дій на території України. Вивчаються питання визначення небезпечності вірусу SARS-CoV-2. Зокрема, визначено, що для оцінки об’єктивної небезпечності вірусу більш точним показником є не його летальність, а кількість втрачених якісно скоригованих років життя у певній популяції. Оцінено економічні наслідки від впровадження у різних країнах таких заходів нефармацевтичного втручання як локдауни. Проаналізовано ефективність локдаунів і встановлено, що у довгостроковій перспективі локдауни мають практично нульову ефективність відносно зниження надлишкової смертності і при цьому мають велику кількість негативних наслідків. На основі досвіду інших країн робиться висновок, що найбільш ефективним підходом є точкова адаптація політики у сфері охорони здоров’я та обмежене впровадження заходів нефармацевтичного втручання при відмові від локдаунів. Серед таких прийнятних заходів можна виділити впровадження заходів профілактики та раннього лікування Ковід-19, дотримання соціальної дистанції, збільшення кількості ліжок інтенсивної терапії у лікарнях, посилення заходів безпеки у будинках для літніх людей, створення роздільних режимів роботи громадського транспорту та закладів у залежності від віднесення до групи ризику, розширення застосування дистанційної роботи тощо. З’ясовано, що обмеження конституційних прав громадян, спричинені війною, призводять до соціально-економічних наслідків, подібних до наслідків пандемії Ковід-19. Запропонована методика економічної оцінки інвестиційних проектів відбудови України, що дозволить спростити та прискорити процеси відбору таких проектів, а також зробити їх більш ефективними, економлячи кошти донорів, державного бюджету, приватні інвестиції та фонд репараційних виплат росії.
Структура, динаміка та тенденції розвитку українсько-німецької торгівлі
(ФОП Томенко Ю. І., 2020) Гаврись, Петро Олександрович; Гаврись, Олександр Миколайович
Особливості побудові системи управління ризиками на промислових підприємствах
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Гаврись, Олександр Миколайович; Гаврись, Петро Олександрович
Особливості впровадження інноваційних процесів і організаційних інновацій на промислових підприємствах
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017) Гаврись, Олександр Миколайович; Гаврись, Петро Олександрович
Аналіз вартості сільськогосподарської землі
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Гаврись, Олександр Миколайович; Гаврись, Ольга Олександрівна; Гаврись, Петро Олександрович
В Україні вже декілька десятиліть продовжується дискусія про необхідність продажу земель. Тим часом окремі особи, які контролюють агроконцерни, зосередили в своїх руках сотні тисяч гектарів землі, при цьому податків в державний бюджет вони практично не платять.
Проблеми розвитку земельного ринку в Україні
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018) Гаврись, Олександр Миколайович; Гаврись, Петро Олександрович; Гаврись, Ольга Олександрівна
В Україні активно дискутується питання про продаж земель сільськогосподарського призначення і створення ринку землі. прихильники та противники продажу землі мають свої аргументи, зокрема, противники вважають, що місцеве населення може не отримати справедливу ціну за землю.
Структура та динаміка торговельного балансу України
(НТУ "ХПІ", 2018) Гаврись, Олександр Миколайович; Гаврись, Ольга Олександрівна; Гаврись, Петро Олександрович
Торговельний баланс - це різниця між обсягами експорту та імпорту товарів. Якщо експорт перевищує імпорт (позитивне сальдо) - це говорить про те, що відбувається приплив іноземної валюти в країну, що призводить до підвищення курсу національної валюти. Натомість переважання імпорту над експортом (негативне сальдо) означає низьку конкурентоспроможність товарів країни за кордоном. В статті розглянуто структуру та динаміку торговельного балансу України починаючи з 2001 року. З'ясовано, що у структурі імпорту переважну частину складають промислові вироби з високою доданою вартістю, зокрема, продукція машинобудування, в тому числі автомобілі, сільськогосподарська техніка, побутові прилади тощо, а також енергоносії. В структурі експорту домінує продукція з низькою до даною вартістю. Оскільки вітчизняний експорт характеризується високою часткою сировини та необробленої продукції у загальному об'ємі експорту, це стало однією з ключових причин, які гальмують економічне зростання держави. Встановлено тенденції і взаємозв’язки між економічною політикою в окремих сегментах економіки або ж відсутністю системної підтримки високотехнологічних галузей економіки та динамікою сальдо торговельного балансу. Виявлено та проаналізовано наслідки негативного торговельного балансу для економіки держави. Обґрунтовано, що метою державної політики має бути не просто досягнення позитивного торговельного сальдо, а радикальна зміна структури торговельного балансу. Визначено фактори, що найбільшою мірою впливають на сальдо торговельного балансу України. Зроблено висновок, що агропромисловий сектор у тій формі, в якій він існує у нашій країні не виконує ключових функцій, покладених на нього державою, а саме наповнення держбюджету та забезпечення зайнятості населення. Обґрунтовано методичні підходи до державної стратегії реформування агропромислового сектору. За умови проведення успішних реформ аграрний сектор може стати двигуном економіки України.
Удосконалення економічної оцінки енергозаощадження
(НТУ "ХПІ", 2012) Гаврись, Олександр Миколайович; Білоцерківський, Олександр Борисович; Замула, Олексій Олександрович; Шведун, Вікторія Олександрівна; Гаврись, Микола Олександрович; Ширяєва, Наталя Володимирівна; Гаврись, Петро Олександрович; Другова, Олена Сергіївна; Гаврікова, Аліна Олегівна; Лук'яниця, Ігор Юрійович; Кондращенко, Олександр Миколайович
Розглянуто крупну науково-економічну проблему, що полягає в розробці та вдоско-наленні сучасних методів економічної оцінки при виробництві та транспортуванні енерго-ресурсів, які дозволяють об’єктивно визначити відповідні інвестиційні та поточні витрати, економічну ефективність різних варіантів енергозаощадження, та виявити оптимальні варіанти. Удосконалено методику оцінки та прогнозування капітальних та експлуатаційних витрат при виробництві та транспортуванні енергоносіїв та в енергозаощадженні. Розроблено методику оцінки економічної ефективності заходів по енергозбереженню на основі сучасних підходів. Удосконалено економіко-математичну модель оптимізації витрат в енергетиці за рахунок додаткових типових умов та відповідних їм обмежень. Розроблено економіко-математичну модель стабілізації існуючих тарифів на теплову енергію на основі оптимізації використання паливних ресурсів. Розроблено методичні рекомендації по формуванню тарифів при виробництві та транспортуванні енергоносіїв. Монографія призначена для наукових співробітників та практичних працівників, які досліджують проблеми енергозаощадження в умовах України та за кордоном, викладачів, аспірантів, студентів.
Оптимізація систем теплопостачання із використанням економіко-математичного моделювання
(НТУ "ХПІ", 2015) Гаврись, Олександр Миколайович; Білоцерківський, Олександр Борисович; Замула, Олексій Олександрович; Шведун, Вікторія Олександрівна; Гаврись, Микола Олександрович; Ширяєва, Наталя Володимирівна; Гаврись, Петро Олександрович; Гаврись, Ольга Олександрівна; Гаврікова, Аліна Олегівна; Гнатенко, Деніс Ігоревич; Замула, Олена Василівна; Ковшик, Валентин Ігорович; Лук'яниця, Ігор Юрійович
Розглянуто крупну науково-економічну проблему, що полягає в розробці та вдосконаленні сучасних методів економічної оцінки при виробництві та транспортуванні теплової енергії, які дозволяють об'єктивно визначити відповідні інвестиційні та поточні витрати, економічну ефективність різних варіантів теплопостачання, та виявити оптимальні варіанти. Удосконалено методику оцінки та прогнозування капітальних та експлуатаційних витрат при виробництві та транспортуванні теплової енергії та в теплозаощадженні. Розроблено методику оцінки економічної ефективності заходів по теплопостачанню на основі сучасних підходів. Удосконалено економіко-математичну модель стабілізації існуючих тарифів на теплову енергію на основі оптимізації використання паливних ресурсів. Розроблено економіко-математичну модель оптимізації витрат на надання послуг з централізованого постачання гарячої води для населення м. Харкова. Розроблено методичні рекомендації по формуванню тарифів при виробництві та транспортуванні теплової енергії; по впровадженню електротеплопостачання шляхом перетворення побутового споживача в споживача-регулятора та бізнес-партнера енергетики; по вибору оптимальних систем теплопостачання; по реформуванню систем централізованого теплопостачання великих міст. Монографія призначена для наукових співробітників, практичних працівників, викладачів, аспірантів та студентів, які досліджують проблеми теплозаощадження в Україні та за кордоном.