Кафедра "Облік і фінанси"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1125

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/acctfin/main

Кафедра "Облік і фінанси" створена в 2021 році на основі кафедр "Бізнес-аналітика, облік і готельно-ресторанна справа" та "Міжнародний бізнес і фінанси" (НАКАЗ 552 ОД від 26.11.2021 року).

Кафедра "Бізнес-аналітика, облік і готельно-ресторанна справа" носила цю назву від червня 2021 року, попередня назва – "Економічний аналіз та облік". Кафедра "Міжнародний бізнес та фінанси заснована в 1996 році.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту економіки, менеджменту і міжнародного бізнесу Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 5 докторів економічних наук, 17 кандидатів наук: 15 –економічних, 2 – технічних; 4 співробітника мають звання професора, 11 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Діджитал-технології фінансового забезпечення соціальної сфери
    (ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький державнийпедагогічний університет імені Григорія Сковороди", 2021) Насібова, Ольга Вікторівна
    Актуальність теми дослідження. В епоху інформаційно-комунікаційних технологій врахування пріоритетів діджиталізації є обов’язковою умовою економічного зростання та підвищення якості життя населення. Діджитал-технології поступово проникають в усі сфери суспільного життя, в діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування, стимулюючи розвиток цифрового суспільства та побудови сервісної держави. Прагнення до європейських стандартів функціонування інституцій соціальної сфери, надання соціальних послуг, забезпечення фінансової стабільності системи соціального захисту, підвищення її прозорості та оптимізації адміністративних видатків зумовлює потребу у цифровій трансформації соціальної сфери, що передбачає впровадження інноваційних технологій, проведення ретроконверсії та створення єдиного інформаційного середовища соціальної підтримки і управління фінансовими ресурсами зазначеної сфери. Постановка проблеми. Активізація цифрової трансформації впливає на перетворення системи мобілізації і використання фінансових ресурсів для забезпечення постійно зростаючих потреб соціальної сфери, відкриваючи нові можливості у зміцненні її фінансового потенціалу і вирішенні соціальних проблем. Разом з розширенням джерел фінансового забезпечення соціальної сфери через раціональне поєднання та використання державної, приватної, індивідуальної, суспільно-добровільної (благодійництво, гранти, донорство) підтримки населення спостерігається посилення орієнтації на діджитал-технології всіх її складових. Ці процеси потребують розробки та впровадження значної кількості заходів та програм реалізації новітніх каналів інформатизації враховуючи загрози застосування прогресивних механізмів організації та регулювання фінансових відносин. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблематика цифрової трансформації соціальної сфери та її фінансового забезпечення розглядається в роботах вітчизняних та зарубіжних науковців та практиків: Г. Андерсона, С. Волосович, С. Качули, Г. Кулиної, Л. Лисяк, A. Мазаракі, Н. Налукової, І. Чугуновата інших. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Зазначені вищі питання актуалізуються у зв’язку з поглибленням трансформаційних процесів, несприятливих впливів пандемії covid-19 на соціальну рівновагу, що вимагає розв’язання низки конкретних завдань стосовно виявлення нереалізованих фінансових можливостей підвищення добробуту населення і визначення перспектив майбутнього стану системи фінансового забезпечення соціальної сфери. Постановка завдання, мети дослідження. Завданнями дослідження є: розглянути доцільність використання діджитал-технологій фінансового забезпечення соціальної сфери; визначити перспективні методи залучення коштів у соціальну сферу в умовах цифрової трансформації суспільного розвитку; виявити переваги, можливості, недоліки та загрози застосування діджитал-технологій фінансового забезпечення соціальної сфери. Метою дослідження є визначення і обґрунтування прогресивних механізмів акумуляції та використання фінансових ресурсів для прискореного розвитку соціальної сфери. Метод або методологія проведення дослідження. У статті застосовано сукупність методів наукового дослідження: системного підходу, статистичного аналізу, структурування, swot-аналізу, синтезу, індукції, дедукції та інші. Викладання основного матеріалу (результати роботи). В статті розглянуто діджитал-технології фінансового забезпечення соціальної сфери. Визначено прогресивні механізми залучення фінансових ресурсів для забезпечення реалізації соціальних ініціатив. Обґрунтовано використання інноваційних фінансових технологій акумуляції коштів: фандрайзинг, краудсорсинг, краудфандинг. Проведено Swot-аналіз застосування діджитал-технологій фінансового забезпечення соціальної сфери. Галузь застосування результатів. Результати дослідження можуть бути використані в процесі активізації цифрової трансформації фінансових відносин при формуванні та використанні фінансових ресурсів для забезпечення дієвості і ефективності функціонування соціальної сфери. Висновки відповідно до статті. Діджитал-технології фінансового забезпечення соціальної сфери створюють комплекс переваг і можливостей для всіх учасників зазначеної сфери. Застосування інноваційних засобів взаємодії між різними учасниками соціальних відносин сприяють розвитку інклюзивного підходу до генерації економічного зростання, який передбачає формування можливостей максимального врахування інтересів і задоволення потреб найуразливіших категорій населення. Вагоме значення має доступність до процесу управління фінансовими ресурсами соціальної сфери на основі зростання рівня прозорості, розширення можливостей і прав людини. Водночас поширення технологічних інновацій несе певні загрози і недоліки, які насамперед стосуються вивільнення персоналу, кіберзлочинності та порушення конфіденційності. Впровадження досягнень діджитал-технологій обумовлює інституційні трансформації фінансів соціального захисту населення, внаслідок чого мають сформуватися сучасні соціальні інститути, що сприятимуть відновленню позитивної динаміки економічного і соціального зростання.