Кафедра "Облік і фінанси"
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1125
Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/acctfin/main
Кафедра "Облік і фінанси" створена в 2021 році на основі кафедр "Бізнес-аналітика, облік і готельно-ресторанна справа" та "Міжнародний бізнес і фінанси" (НАКАЗ 552 ОД від 26.11.2021 року).
Кафедра "Бізнес-аналітика, облік і готельно-ресторанна справа" носила цю назву від червня 2021 року, попередня назва – "Економічний аналіз та облік". Кафедра "Міжнародний бізнес та фінанси заснована в 1996 році.
Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту економіки, менеджменту і міжнародного бізнесу Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".
У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 5 докторів економічних наук, 17 кандидатів наук: 15 –економічних, 2 – технічних; 4 співробітника мають звання професора, 11 – доцента.
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Документ Застосування дьюдилежанс в діагностиці фінансового стану підприємства в антикризовому управлінні та економічній безпеці(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Юр'єва, Ірина АнатоліївнаВ статті розкрито необхідність застосування сучасної методології дьюдилежанс (due diligence) в діагностиці фінансового стану підприємства із урахуванням інструментарію антикризових заходів та економічної безпеки. Проаналізовано з точки зору історичного підходу розвиток дьюдилежанс в різних країнах світу. Також наголошено, що використання дьюдилежанс в Україні для діагностики стану підприємств дозволить підвищити потенціал виживання із підвищенням рівня економічної безпеки, створити конкурентоспроможний для компанії алгоритм залучення інвестицій. Дослідження доповнює теоретичні та практичні аспекти застосування дьюдилежанс в діагностиці фінансового стану підприємств в контексті антикризового управління та економічної безпеки. Запровадження системного бачення із урахуванням методології дьюдилежанс, як важливого інструмента діагностики стану підприємства для захисту його інтересів, мінімізації ризиків, підготовки документації, прийняття обґрунтованих та зважених рішень щодо інвестицій, угод, партнерів. Використання дьюдилежанс допомагає підвищити рівень фінансово-економічної безпеки, виявити погрози та мінімізувати ризики, підвищити шанси ефективного антикризового управління та отримати кращі умови при залученні та використанні фінансів підприємства, їх обліку і оподаткування.Документ Соціальна відповідальність: облік ризиків при цифровізації фінансів(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Татаринцева (Курбатова), Юлія Леонідівна; Юр'єва, Ірина АнатоліївнаВ сучасних економічних умовах соціальна відповідальність є одним з головних джерел демфування викликів мінливого середовища, пов’язаного з багатьма ризиками. Невизначеність навколишнього середовища: пандемія, кризи, військова агресія, стрімке впровадження інноваційних технологій з використанням новітнього інформаційно-комунікаційного забезпечення у різних сферах суспільної діяльності змушують сучасну систему соціальної відповідальності організації адаптуватись до постійних викликів, які несуть небезпеку сталим організаційним системам, наслідком чого є вимога до верифікації та протидії ризикам. Система соціальної відповідальності в таких умовах повинна мати алгоритм протидії не тільки з ідентифікації небезпек, їх наявності та класифікації, але й користуватися методами оцінки ризиків. Інколи знання, навички та вміння швидко та професійно використати необхідну методологічну технологію з оцінки ризиків і є запорукою стабільного існування соціально відповідального підприємства. Іноді прогнозування, вибудовування моделей, постановка та виконання заходів з мінімізації ризиків вдало доповнює існуючу систему соціальної відповідальності. Необхідно відмітити, що також з мінімізацію ризиків, можлива інша стратегія - здатність ризикувати, якщо оціночні критерії вірогідної майбутньої ситуації є сприятливими. Вміння прийняти вірні управлінські рішення в умовах невизначеності, успішно оминати негаразди, які не корелюють із соціально-відповідальною поведінкою, коли ризик набуває форми раціональності, прогностика та оцінювання середовища ризику зосереджується в системі людина - машина у вигляді ефективної поведінкової реакції при діяльнісному підході: визначати сприятливі та негативні умови, які складаються. Отже, формується методологічна основа прогностичної системи оцінювання соціальної відповідальності з позиції ризикології, належність до якої вимагає постійної готовності до ймовірнісних змін та калькуляції можливостей, відкритості до різних дій та подій, позитивних чи негативних.Документ Оптимізація управлінського апарату в системі соціально-трудових відносин(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Юр'єва, Ірина АнатоліївнаОдним з найважливіших напрямків забезпечення соціальної спрямованості ринкової економіки є раціонально побудована організація праці на всіх рівнях управління. Участь України у світовому ринку праці передбачає організацію соціально-трудових відносин відповідно до міжнародних норм, інтеграцію національної системи відносин між працею і капіталом у систему, визнану світовим співтовариством. Це обумовлює необхідність дослідження проблем, пов’язаних із приведенням національного законодавства у відповідність до міжнародних трудових норм, вивчення та узагальнення вітчизняного і закордонного досвіду регулювання соціальнотрудових відносин, опанування «технології» оцінювання їх стану та розроблення пропозицій щодо вдосконалення з урахуванням світових надбань у цій галузі. Організована на науковій основі праця є провідним чинником росту її продуктивності – основи забезпечення конкурентноздатності господарюючих суб'єктів ринкової економіки. Організація праці означає приведення трудової діяльності людей у певну систему, яка характеризується сукупністю елементів та їх стійкими взаємозв'язками, змістом функціонування цих елементів, напрямками та динамікою їх розвитку. У межах підприємства першорядне значення для організації праці здобувають питання правильного розміщення працівників у виробництві на основі раціонального поділу праці й сполучення професій, спеціалізації і розширення зон обслуговування. Оптимізація управлінського апарату в системі соціально-трудових відносин в першу чергу вимагає зміни структури апарата стосовно рішення пріоритетних завдань антикризового управління, а саме застосування функціонального, ієрархічного, технологічного перерозподілу робіт і людей; про друге - призначення менеджерів відповідно до їхніх антикризових функцій (на основі посадової, професійної, кваліфікаційної і особистісної відповідності характеру та змісту антикризових функцій); по третє - удосконалення вертикальних і горизонтальних внутріапаратних і внутріфірмових комунікацій у ракурсі антикризових завдань, де головною метою є прискорення руху інформації, скорочення процедур прийняття рішень і забезпечення швидкого та неухильного виконання команд. Формування антикризових стратегічних планів належить до найбільш відповідальних і вагомих питань, оскільки саме обґрунтований вибір антикризових заходів забезпечує висновок підприємства зі стану кризи з найменшими втратами в найкоротший термін. Антикризова програма являє собою систему заходів, спрямованих на запобігання або усунення несприятливих для бізнесу явищ за допомогою використання всього потенціалу сучасного менеджменту, розробки й реалізації на підприємстві спеціальної програми, яка має стратегічний характер, дозволяє відсторонити тимчасові труднощі, зберегти й використовувати ринкові позиції підприємства, опираючись на свої сильні сторони з використанням власних ресурсів. Відтак існує нагальна потреба теоретичного опрацювання методів, прийомів, принципів оптимізації інтересів сторін соціально-трудових відносин за кризових економічних умов.Публікація Фінансово-економічні засади виживання кризового підприємства в системі соціальної відповідальності(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Юр'єва, Ірина Анатоліївна; Кочетова, Тетяна ІванівнаВ сучасних економічних умовах виживають тільки підприємства з стійким потенціалом виживання, які можуть швидко і адекватно реагувати на зміни зовнішнього і внутрішнього середовища, що можливо лише при розвиненій системі антикризового планування на підприємстві. У житті підприємства кризи або погроза криз - постійне явище. Першопричиною, тобто можливістю виникнення криз, є розрив між виробництвом і споживанням товарів. Сутність економічної кризи проявляється в надвиробництві товарів стосовно платоспроможного сукупного попиту, у порушенні умов відтворення суспільного капіталу, у масових банкрутствах фірм, росту безробіття та інших соціально-економічних потрясіннях. Формування антикризової програми належить до найбільш відповідальних та вагомих питань, оскільки саме обґрунтований вибір антикризових заходів забезпечує виведення підприємства зі стану кризи з найменшими втратами у найкоротші терміни. антикризової програми, тобто оптимального переліку антикризових заходів та послідовності їх реалізації, належать до найменш розроблених. Антикризова програма являє собою систему заходів, спрямованих на запобігання або усунення несприятливих для бізнесу явищ за допомогою використання всього потенціалу сучасного менеджменту, розробки і реалізації на підприємстві спеціальної програми, яка має стратегічний характер, дозволяє усунути тимчасові труднощі, зберегти і використати ринкові позиції підприємства, спираючись на свої сильні сторони з використанням власних ресурсів. Підприємство повинно використовувати у повному обсязі всі п’ять видів ресурсів: матеріальні, людські, фінансові, інформаційні, часові. Розробляти їх постійний моніторинг. Потенціал виживання підприємства, як відкритої системи, передумови успішного функціонування якого необхідно шукати не на самому підприємстві, а за його межами.