Кафедра "Облік і фінанси"

Туризм є основним джерелом доходу в 38% країн і одним із п’яти основних джерел доходу в 83% країн. Туризм відіграє важливу роль у формуванні валового внутрішнього продукту, забезпечує зайнятість населення, поповнює бюджети різних рівнів, сприяє припливу іноземної валюти, забезпечує соціальний добробут і якість життя людей, сприяє розвитку суміжних галузей, таких, як зв'язок, транспорт, сільське господарство, виробництво товарів народного вжитку. Сфера туризму прямо впливає на соціальні параметри життя людей (покращення здоров’я та розвиток людини в цілому) та опосередкований вплив через поліпшення показників економічного розвитку країни: зростання ВВП, доходів населення, зайнятості тощо. Поліпшення всіх параметрів економічного життя населення – основа підвищення добробуту, покращення здоров’я та збільшення тривалості життя. Сьогодні для багатьох країн світу міжнародний туризм є пріоритетною галуззю економіки, що веде до інклюзивного та сталого економічного розвитку, соціальної інтеграції, збільшення зайнятості та боротьби з бідністю, ефективного використання ресурсів, захисту довкілля та міжкультурного розвитку. Міжнародний туризм сприяє диверсифікації економіки та створює індустрію у сфері туризму. Міжнародний туризм у світі дуже неоднорідний, що пояснюється різним рівнем соціально економічного розвитку країн та регіонів. Туризм не є продуктом першої життєвої потреби, а тому стає нагальною потребою людини лише за певного рівня доходів та достатку суспільства. Міжнародний туризм найбільш розвинений у країнах Західної Європи. На частину цього регіону припадає понад 70% світового туристичного ринку та понад 60% валютного виторгу. За даними СОТ, у світі налічується 15 країн, які спеціалізуються на туристичних послугах, а доходи від туризму в багато разів перевищують доходи від експорту. До них відносяться малі острівні країни в субтропіках та тропіках Барбарос, Сейшели та інші. Найбезпечніші країни для туристів: Острови Аруба, Бонайре та Кюрасао, Сінгапур, Ісландія, Швейцарія, Бутан, Нова Зеландія, Ірландія, Кіпр, Дубаї. Сорок п’ять країн отримують понад чверть свого експорту від туризму (в основному це країни, що розвиваються зі слаборозвиненою економікою). Світовий ринок туризму протягом останнього десятиліття демонструє стійке зростання від 3 до 7% щорічно. Можна припустити, що в міру того, як попит на подорожі та туристські послуги зростатиме, зростуть і вимоги мандрівників до сфери гостинності. У боротьбі за споживача на першому плані виступатимуть такі конкурентні переваги компанії, як: екологічність, технологічність, індивідуальність товару/послуги, соціальна відповідальність. Природа туристичної індустрії, як соціального явища, зумовлює його тісні взаємозв’язки із процесами, які протікають у межах окремих туристичних дестинацій. Проте, поширення міжнародного тероризму, нелегальної міграції, зростання захворюваності на соціально небезпечні нові хвороби, загальне погіршення екологічної ситуації, не дивлячись на інтенсифікацію туристичних потоків, призводить до суттєвого зростання їх негативного впливу на бізнес і туристичну діяльність та має різний ступінь прояву на просторовому рівні. Світовий досвід показує, що туристичну індустрію можливо розвивати й в період економічних криз, оскільки витрати на створення одного робочого місця у 22 рази менші, ніж у промисловості, а оборотність інвестиційного капіталу у 4,2 раза вища, ніж в інших галузях господарства. Яскравим прикладом цього є такі країни як Мексика, Аргентина, Єгипет, Бразилія, Перу, Туніс та інші. Дані факти свідчать про необхідність активізації розвитку туризму в Україні, який при ефективній організації та управлінні з боку держави дозволить швидко отримати позитивні результати.

Кафедра "Облік і фінанси"

Переглянути

Фільтри

Налаштування

Сортувати за

Результатів на сторінку

Результати пошуку