Кафедра "Облік і фінанси"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1125

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/acctfin/main

Кафедра "Облік і фінанси" створена в 2021 році на основі кафедр "Бізнес-аналітика, облік і готельно-ресторанна справа" та "Міжнародний бізнес і фінанси" (НАКАЗ 552 ОД від 26.11.2021 року).

Кафедра "Бізнес-аналітика, облік і готельно-ресторанна справа" носила цю назву від червня 2021 року, попередня назва – "Економічний аналіз та облік". Кафедра "Міжнародний бізнес та фінанси заснована в 1996 році.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту економіки, менеджменту і міжнародного бізнесу Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 5 докторів економічних наук, 17 кандидатів наук: 15 –економічних, 2 – технічних; 4 співробітника мають звання професора, 11 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 17

Фінансове планування на підприємстві, його мета та завдання
(Хмельницький національний університет, 2024) Мелень, Олена Валентинівна; Гапоненко, Юлія
Конспект лекцій з навчальної дисципліни "Податковий менеджмент"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Назарова, Тетяна Юріївна
Важливим аспектом для держави є планування та прогнозування податкових надходжень як в цілому так і в розрізі окремих податків. Своєчасно визначити фактори та ризики, що впливають на повне та своєчасне надходження податкових платежів до бюджетів всіх рівнів. У воєнних умовах дієздатність економічної системи залежить від ефективності управління в сфері оподаткування. Сучасні економічні умови, в яких функціонують вітчизняні підприємства, характеризуються високим рівнем невизначеності та динамічності чинників зовнішнього середовища. Усе це сприяє виникненню несприятливих ситуацій, що супроводжуються конфліктністю економічних інтересів і відсутністю повної та достовірної інформації. У таких умовах важливості набуває вміння керівників не лише бізнесу, а і державних органів, адаптувати до змін зовнішнього середовища та приймати науково обґрунтовані, оптимальні рішення з метою ведення ефективної фінансової політики. У зв´язку з цим особливу увагу слід приділити організації і вдосконаленню всіх аспектів податкового менеджменту, під яким на макрорівні слід розуміти систему державного управління оподаткуванням, що займається координацією і вдосконаленням усіх аспектів оподаткування; на мікрорівні ефективності податкового менеджменту є мінімізація податкових зобов’язань шляхом законного використання існуючих протиріч Податкового кодексу України. «Податковий менеджмент» входить до блоку дисциплін спеціальної (фахової) підготовки спеціальності 072 „Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок.” Пререквізитами дисципліни є набуті знання з фінансів, податкової системи та бюджетної системи, загальні та фахові знання, отримані на першому (бакалаврському) рівні вищої освіти. Змістом навчальної дисципліни “Податковий менеджмент” передбачено вивчення законодавчих та організаційних основ податкового менеджменту, знання яких формують компетентних спеціалістів з високою організаційною культурою, професійною підготовкою та особистісними якостями у сфері оподаткування та податкового контролю. У конспекті розкрито: сутність податкового менеджменту, теоретичні, правові та організаційні основи податкового менеджменту; податкове прогнозування та планування як складова податкового менеджменту; податкове регулювання, адміністрування; податковий контроль; відповідальність платників податків за порушення податкового законодавства; теоретичні основи корпоративного податкового менеджменту; податкове планування та бюджетування.
Зарубіжна практика контролінгу та проблеми його впровадження на національних підприємствах
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Міщенко, Володимир Акимович; Мехович, Сергій Анатолійович; Горобець, Ірина Ігорівна
В статті розкрита сутність контролінгу та його необхідність в сучасних умовах. Показана відмінність його від контролю. Висвітлено координуючі завдання контролера. Розглянута система контролінгового оперативного планування на прикладі зарубіжних концернів. Описані бізнес-планування й реалізація системи контролінгу. Підкреслена роль інформаційного забезпечення системи планування. Віддзеркалені фактори стримання впровадження контролінгу на підприємствах харчової галузі. Наведені приклади ефективного застосування цього інноваційного інструменту на окремих національних підприємствах. Визначені стартові можливі шляхи впровадження контролінгу на кондитерських підприємствах
The interrelation of a company's budget execution control system and motivation system
(2022) Davydiuk, T. V.; Chyzhevska, L. V.; Kuznetsova, S. O.
The article defines the list of budgetary indicators subjected to mandatory control, establishes an effective developing motivation system for an enterprise employees, and analyzes the relationship between budgetary goals determined by the enterprise owners and the indicators for the specific structural units. In the context of developing the labour incentive system for the enterprise employees, proposes the structure of the monthly salary for each employee in accordance with the budgeting system which is presented in the form of three components. Using the example of structural divisions of a trading company, a list of main indicators is given, which allows to evaluate their efficiency based on the results of the year. A list of problems that the enterprise management may face in the process of developing a system of key indicators has been established.
Оптимізація управлінського апарату в системі соціально-трудових відносин
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Юр'єва, Ірина Анатоліївна
Одним з найважливіших напрямків забезпечення соціальної спрямованості ринкової економіки є раціонально побудована організація праці на всіх рівнях управління. Участь України у світовому ринку праці передбачає організацію соціально-трудових відносин відповідно до міжнародних норм, інтеграцію національної системи відносин між працею і капіталом у систему, визнану світовим співтовариством. Це обумовлює необхідність дослідження проблем, пов’язаних із приведенням національного законодавства у відповідність до міжнародних трудових норм, вивчення та узагальнення вітчизняного і закордонного досвіду регулювання соціальнотрудових відносин, опанування «технології» оцінювання їх стану та розроблення пропозицій щодо вдосконалення з урахуванням світових надбань у цій галузі. Організована на науковій основі праця є провідним чинником росту її продуктивності – основи забезпечення конкурентноздатності господарюючих суб'єктів ринкової економіки. Організація праці означає приведення трудової діяльності людей у певну систему, яка характеризується сукупністю елементів та їх стійкими взаємозв'язками, змістом функціонування цих елементів, напрямками та динамікою їх розвитку. У межах підприємства першорядне значення для організації праці здобувають питання правильного розміщення працівників у виробництві на основі раціонального поділу праці й сполучення професій, спеціалізації і розширення зон обслуговування. Оптимізація управлінського апарату в системі соціально-трудових відносин в першу чергу вимагає зміни структури апарата стосовно рішення пріоритетних завдань антикризового управління, а саме застосування функціонального, ієрархічного, технологічного перерозподілу робіт і людей; про друге - призначення менеджерів відповідно до їхніх антикризових функцій (на основі посадової, професійної, кваліфікаційної і особистісної відповідності характеру та змісту антикризових функцій); по третє - удосконалення вертикальних і горизонтальних внутріапаратних і внутріфірмових комунікацій у ракурсі антикризових завдань, де головною метою є прискорення руху інформації, скорочення процедур прийняття рішень і забезпечення швидкого та неухильного виконання команд. Формування антикризових стратегічних планів належить до найбільш відповідальних і вагомих питань, оскільки саме обґрунтований вибір антикризових заходів забезпечує висновок підприємства зі стану кризи з найменшими втратами в найкоротший термін. Антикризова програма являє собою систему заходів, спрямованих на запобігання або усунення несприятливих для бізнесу явищ за допомогою використання всього потенціалу сучасного менеджменту, розробки й реалізації на підприємстві спеціальної програми, яка має стратегічний характер, дозволяє відсторонити тимчасові труднощі, зберегти й використовувати ринкові позиції підприємства, опираючись на свої сильні сторони з використанням власних ресурсів. Відтак існує нагальна потреба теоретичного опрацювання методів, прийомів, принципів оптимізації інтересів сторін соціально-трудових відносин за кризових економічних умов.
Методичні й організаційні аспекти управління прибутком підприємства
(ФОП Томенко Ю. І., 2022) Міщенко, Володимир Акимович; Кісельов, А. Д.
Фінансово-економічні засади виживання кризового підприємства в системі соціальної відповідальності
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Юр'єва, Ірина Анатоліївна; Кочетова, Тетяна Іванівна
В сучасних економічних умовах виживають тільки підприємства з стійким потенціалом виживання, які можуть швидко і адекватно реагувати на зміни зовнішнього і внутрішнього середовища, що можливо лише при розвиненій системі антикризового планування на підприємстві. У житті підприємства кризи або погроза криз - постійне явище. Першопричиною, тобто можливістю виникнення криз, є розрив між виробництвом і споживанням товарів. Сутність економічної кризи проявляється в надвиробництві товарів стосовно платоспроможного сукупного попиту, у порушенні умов відтворення суспільного капіталу, у масових банкрутствах фірм, росту безробіття та інших соціально-економічних потрясіннях. Формування антикризової програми належить до найбільш відповідальних та вагомих питань, оскільки саме обґрунтований вибір антикризових заходів забезпечує виведення підприємства зі стану кризи з найменшими втратами у найкоротші терміни. антикризової програми, тобто оптимального переліку антикризових заходів та послідовності їх реалізації, належать до найменш розроблених. Антикризова програма являє собою систему заходів, спрямованих на запобігання або усунення несприятливих для бізнесу явищ за допомогою використання всього потенціалу сучасного менеджменту, розробки і реалізації на підприємстві спеціальної програми, яка має стратегічний характер, дозволяє усунути тимчасові труднощі, зберегти і використати ринкові позиції підприємства, спираючись на свої сильні сторони з використанням власних ресурсів. Підприємство повинно використовувати у повному обсязі всі п’ять видів ресурсів: матеріальні, людські, фінансові, інформаційні, часові. Розробляти їх постійний моніторинг. Потенціал виживання підприємства, як відкритої системи, передумови успішного функціонування якого необхідно шукати не на самому підприємстві, а за його межами.
Методичні вказівки до виконання практичних робіт з курсу "Стратегічне бюджетування та аналіз результативності діяльності суб'єктів господарювання"
(2022) Давидюк, Тетяна Вікторівна
Для досягнення зазначених вище цілей і завдань велике значення має самостійна творча робота студента. Пропоновані методичні вказівки до вивчення кожної теми з дисципліни – Стратегічне бюджетування та аналіз результативності діяльності суб'єктів господарювання‖, плани семінарських занять, перелік навчальних задач, тести до кожної теми та рекомендовану літературу.
Стратегічне бюджетування та аналіз результативності діяльності суб'єктів господарювання
(2022) Давидюк, Тетяна Вікторівна
Пропонований конспект лекцій містить методичні вказівки до вивчення кожної теми з дисципліни, плани семінарських занять, перелік навчальних задач, тести до кожної теми та рекомендовану літературу.
Методичний підхід до управлiння основними засобами крупного промислового підприємства на засадах системного підходу
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Мордовцев, Олександр Сергійович; Шмакова, Юлія Андріївна
У статті проаналізовано економічна сутність такої важливої для будь-якого підприємства, особливо крупнопромислового, як основні засоби. Виявлено необхідність постійного моніторингу наявності та стану основних засобів, а також ефективного управління даними активом. Визначено роль основних засобів у виробничому процесі, а також чинники, які впливають на використання цих основних засобів. Проаналізовано підхід, який основано на взаємозв’язку ефективної оцінки та управління основними засобами з іншим центральним завданням сучасного періоду розвитку суспільства – підвищенням якості продукції, оскільки в сучасних умовах ринкової конкуренції швидше реалізується і користується більшим попитом високоякісна продукція з натуральних речовин. Побудовано на основі проведеного дослідження універсальну, ефективну та дієву систему планування необоротного капіталу на крупному промисловому підприємстві, яка ґрунтується на удосконалені управління ефективним розвитком та оптимальним використанням необоротного капіталу. Такий методичний підхід дo трактування данoгo прoцеcу дoзвoлить чіткo вcтанoвити йoгo cкладoві та взаємoзв’язки між ними, а отже, oпиcати механізм управління основними засобами на крупному промисловому підприємстві. Доведено, що важливим етапом управління необоротним капіталом підприємства є прогнозування величини оновлення основних засобів. Це дозволить оцінити тенденцію загальної потреби підприємства в основних засобах для підтримки обсягів виробництва продукції на рівні платоспроможного попиту з урахуванням динаміки цін на ринку України та світу. Доказано, що реалізація ефективної стратегії управління оновленням і використанням необоротного капіталу підприємства неможливо без врахування фінансової складової господарської діяльності крупного промислового підприємства. Наявність різних джерел фінансування процесу оновлення, до яких відносяться як власні кошти підприємства, так й позикові, дозволяють сформувати умови їх залучення і можливі тенденції зміни. Зроблено висновок, що ефективність управління основними засобами знаходить відображення у збільшенні виробництва продукції, поліпшенні її якості, підвищенні продуктивності праці, зниженні витрат виробництва.