Кафедра "Облік і фінанси"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1125

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/acctfin/main

Кафедра "Облік і фінанси" створена в 2021 році на основі кафедр "Бізнес-аналітика, облік і готельно-ресторанна справа" та "Міжнародний бізнес і фінанси" (НАКАЗ 552 ОД від 26.11.2021 року).

Кафедра "Бізнес-аналітика, облік і готельно-ресторанна справа" носила цю назву від червня 2021 року, попередня назва – "Економічний аналіз та облік". Кафедра "Міжнародний бізнес та фінанси заснована в 1996 році.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту економіки, менеджменту і міжнародного бізнесу Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 5 докторів економічних наук, 17 кандидатів наук: 15 –економічних, 2 – технічних; 4 співробітника мають звання професора, 11 – доцента.

Переглянути

Фільтри

20182

Налаштування

ORCID: search.filters.orcid.https://orcid.org/0000-0002-2495-7371

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Місце вітчизняного авіабудування в сегменті світового ринку транспортних літаків
    (Гельветика, 2018) Кривоконь, О. Г.; Кривоконь, Марина Олександрівна
    У статті здійснено аналіз світового ринку транспортних літаків. Проаналізовано попит на легкі транспортні літаки, окреслено місце та конкурентні переваги української авіатехніки. Визначено ринки збуту вітчизняних транспортних літаків, досліджено можливості стратегічного розвитку галузі.
  • Ескіз
    Документ
    Особливості фінансового менеджменту на авіабудівних підприємствах України
    (Університет банківської справи, 2018) Кривоконь, О. Г.; Кривоконь, Марина Олександрівна
    У статті розглянуто особливості проблематики та здійснення фінансового менеджменту вітчизняними підприємствами авіабудування. Висвітлено особливості стану та перспектив розвитку авіабудівної галузі України та окреслено її проблеми. Серед них: відсутність серійного виробництва, руйнування ринку комплектуючих для авіатехніки, не систематичність державного управління підприємствами, тривала відмова від оновлення основних фондів. Проаналізовано фінансово-економічний стан одного із суб’єктів галузі (Харківського державного авіаційного виробничого підприємства), на основі чого визначено можливі шляхи розвитку літакобудівних підприємств. Зокрема наголошується, що відновлення галузі можливе за умови широкомасштабної модернізації виробничих потужностей та реструктуризації наявних боргів, що погіршує їх інвестиційну привабливість. Одним з проблемних факторів названо вимивання обігових коштів на невиробничі цілі, яке має бути зупинене шляхом виконання завдань фінансового оздоровлення підприємств галузі в рамках єдиної стратегії розвитку. Враховуючи особливості та потреби галузі вітчизняного авіабудування визначено, що стратегія фінансового менеджменту має ґрунтуватись на необхідності забезпечення швидкого переходу до рентабельного виробництва. Серед джерел фінансування, які мають забезпечити антикризову стратегію, названо наступні: іноземні інвестиції та спільне виробництво за наявності державних гарантій. У статті робиться висновок, що причини кризи на підприємствах вітчизняного авіабудування мають системний характер і потребують глибокого переосмислення такої функції держави, як ефективне управління і адекватний розвиток специфічних державних активів, а саме – розвитку високотехнологічних підприємств зі значною часткою інтелектуальної складової. Враховуючи наведені в публікації дані щодо поточного стану підприємств авіабудування, лише дієва реструктуризація з частковим списанням заборгованостей, ріст яких і викликав необхідність здійснення фінансової санації, дозволить почати шлях інноваційного розвитку та ефективного фінансового менеджменту. Невідкладним першим кроком задля виходу із ситуації можна вважати принципову реорганізацію великих підприємств та створення нових, невеликих і компактних, за світовими стандартами, які будуть створювати літаки лише конкретних моделей відповідно до ринкового попиту.