Кафедра "Облік і фінанси"
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1125
Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/acctfin/main
Кафедра "Облік і фінанси" створена в 2021 році на основі кафедр "Бізнес-аналітика, облік і готельно-ресторанна справа" та "Міжнародний бізнес і фінанси" (НАКАЗ 552 ОД від 26.11.2021 року).
Кафедра "Бізнес-аналітика, облік і готельно-ресторанна справа" носила цю назву від червня 2021 року, попередня назва – "Економічний аналіз та облік". Кафедра "Міжнародний бізнес та фінанси заснована в 1996 році.
Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту економіки, менеджменту і міжнародного бізнесу Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".
У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 5 докторів економічних наук, 17 кандидатів наук: 15 –економічних, 2 – технічних; 4 співробітника мають звання професора, 11 – доцента.
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Документ Діджитал-технології фінансового забезпечення соціальної сфери(ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький державнийпедагогічний університет імені Григорія Сковороди", 2021) Насібова, Ольга ВікторівнаАктуальність теми дослідження. В епоху інформаційно-комунікаційних технологій врахування пріоритетів діджиталізації є обов’язковою умовою економічного зростання та підвищення якості життя населення. Діджитал-технології поступово проникають в усі сфери суспільного життя, в діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування, стимулюючи розвиток цифрового суспільства та побудови сервісної держави. Прагнення до європейських стандартів функціонування інституцій соціальної сфери, надання соціальних послуг, забезпечення фінансової стабільності системи соціального захисту, підвищення її прозорості та оптимізації адміністративних видатків зумовлює потребу у цифровій трансформації соціальної сфери, що передбачає впровадження інноваційних технологій, проведення ретроконверсії та створення єдиного інформаційного середовища соціальної підтримки і управління фінансовими ресурсами зазначеної сфери. Постановка проблеми. Активізація цифрової трансформації впливає на перетворення системи мобілізації і використання фінансових ресурсів для забезпечення постійно зростаючих потреб соціальної сфери, відкриваючи нові можливості у зміцненні її фінансового потенціалу і вирішенні соціальних проблем. Разом з розширенням джерел фінансового забезпечення соціальної сфери через раціональне поєднання та використання державної, приватної, індивідуальної, суспільно-добровільної (благодійництво, гранти, донорство) підтримки населення спостерігається посилення орієнтації на діджитал-технології всіх її складових. Ці процеси потребують розробки та впровадження значної кількості заходів та програм реалізації новітніх каналів інформатизації враховуючи загрози застосування прогресивних механізмів організації та регулювання фінансових відносин. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблематика цифрової трансформації соціальної сфери та її фінансового забезпечення розглядається в роботах вітчизняних та зарубіжних науковців та практиків: Г. Андерсона, С. Волосович, С. Качули, Г. Кулиної, Л. Лисяк, A. Мазаракі, Н. Налукової, І. Чугуновата інших. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Зазначені вищі питання актуалізуються у зв’язку з поглибленням трансформаційних процесів, несприятливих впливів пандемії covid-19 на соціальну рівновагу, що вимагає розв’язання низки конкретних завдань стосовно виявлення нереалізованих фінансових можливостей підвищення добробуту населення і визначення перспектив майбутнього стану системи фінансового забезпечення соціальної сфери. Постановка завдання, мети дослідження. Завданнями дослідження є: розглянути доцільність використання діджитал-технологій фінансового забезпечення соціальної сфери; визначити перспективні методи залучення коштів у соціальну сферу в умовах цифрової трансформації суспільного розвитку; виявити переваги, можливості, недоліки та загрози застосування діджитал-технологій фінансового забезпечення соціальної сфери. Метою дослідження є визначення і обґрунтування прогресивних механізмів акумуляції та використання фінансових ресурсів для прискореного розвитку соціальної сфери. Метод або методологія проведення дослідження. У статті застосовано сукупність методів наукового дослідження: системного підходу, статистичного аналізу, структурування, swot-аналізу, синтезу, індукції, дедукції та інші. Викладання основного матеріалу (результати роботи). В статті розглянуто діджитал-технології фінансового забезпечення соціальної сфери. Визначено прогресивні механізми залучення фінансових ресурсів для забезпечення реалізації соціальних ініціатив. Обґрунтовано використання інноваційних фінансових технологій акумуляції коштів: фандрайзинг, краудсорсинг, краудфандинг. Проведено Swot-аналіз застосування діджитал-технологій фінансового забезпечення соціальної сфери. Галузь застосування результатів. Результати дослідження можуть бути використані в процесі активізації цифрової трансформації фінансових відносин при формуванні та використанні фінансових ресурсів для забезпечення дієвості і ефективності функціонування соціальної сфери. Висновки відповідно до статті. Діджитал-технології фінансового забезпечення соціальної сфери створюють комплекс переваг і можливостей для всіх учасників зазначеної сфери. Застосування інноваційних засобів взаємодії між різними учасниками соціальних відносин сприяють розвитку інклюзивного підходу до генерації економічного зростання, який передбачає формування можливостей максимального врахування інтересів і задоволення потреб найуразливіших категорій населення. Вагоме значення має доступність до процесу управління фінансовими ресурсами соціальної сфери на основі зростання рівня прозорості, розширення можливостей і прав людини. Водночас поширення технологічних інновацій несе певні загрози і недоліки, які насамперед стосуються вивільнення персоналу, кіберзлочинності та порушення конфіденційності. Впровадження досягнень діджитал-технологій обумовлює інституційні трансформації фінансів соціального захисту населення, внаслідок чого мають сформуватися сучасні соціальні інститути, що сприятимуть відновленню позитивної динаміки економічного і соціального зростання.Документ Фінанси соціального захисту сільського населення(Дніпропетровський державний аграрний університет, 2020) Насібова, Ольга ВікторівнаУ статті досліджено фінансове забезпечення соціального захисту сільського населення. Визначено особливості становлення та формування фінансових відносин системи соціального захисту сільського населення. Проведено аналіз структури та динаміки загальних доходів домогосподарств у сільській місцевості у 2009-2018 роках. Виявлено джерела фінансового забезпечення соціального захисту сільського населення. Виокремлено проблемні питання забезпечення соціального розвитку сільських територій та шляхи їх вирішення. Встановлено наявність стабільної тенденції до зростання ролі оплати праці, пенсійних виплат, доходів від продажу сільськогосподарської продукції та підприємницької діяльності і самозайнятості у формуванні доходів сільських домогосподарств. Визначено вплив соціально-демографічних особливостей складу сільських домогосподарств на формування фінансового забезпечення соціального захисту сільського населення та розвиток сільських територій.Документ Financial regulation of social development in Ukraine(ТОВ "Фінтехальянс", 2021) Nasibova, Olha V.; Lyashko, D. Yu.; Chemchykalenko, R. A.; Shelest, O. A.; Diachenko, K. S.Розглянуто регулювання державних фінансів, які впливають на розвиток країни та орієнтовані на підтримку населення країни. Наголошено, що для реалізації соціальної функції держави метою доходів і видатків державного бюджету є створення та побудова державних коштів, що забезпечують основні параметри життя особистості та суспільства. Визначено, що соціальна мета трансфертів із державного бюджету до місцевих бюджеті полягає в забезпеченні цілісності національного суспільства, соціальній гармонії та стабільності в суспільстві шляхом розподілу державних фінансових потоків і суспільних благ між регіонами країни задля сприяння сталому соціально-економічному та культурному розвитку окремих регіонів і країн загалом. Акцентується увага на основних особливостях фінансового забезпечення державних соціальних програм: фінансова підтримка реалізується відповідно до ухвалених нормативних актів, а це свідчить про те, що процеси створення і спрямування фінансових ресурсів для реалізації державних соціальних програм контролюються державними органами і громадянським суспільством. Це кошти суб’єктів господарювання, домогосподарств, іноземних держав (прямо чи опосередковано), кошти міжнародних організацій і фондів, кошти державного і місцевих бюджетів. Фінансова підтримка соціальних програм — це виділення певної суми коштів на виконання завдань, пов’язаних із цим процесом, визначених у соціальній і фіскальній політиці держави. Окреслено, що фінансова підтримка є одним із факторів, які впливають на якість життя шляхом розвитку конкретного соціального об’єкта. Узагальнено, що функціональна сукупність окремих елементів і процесів соціальної реальності створює систему суспільного відтворення. В окремому господарстві відтворення відбувається у формі безперервного циклу, адекватного доходу чи капіталу, для забезпечення життя та господарської діяльності окремої особи. Водночас певні параметри відтворення не тільки реалізуються безпосередніми учасниками процесу, а й навмисно встановлюються і коригуються ними. Визначено, що основним джерелом фінансових ресурсів у сфері соціального захисту населення є ВВП у процесі розподілу і перерозподілу, які можна поділити на три основні групи: централізовані державні фонди, державні децентралізовані фонди, приватні соціальні фонди.Документ Financial support of social protection of the population in countries with developed and transformation economy(Akademické sdružení MAGNANIMITAS, Czech Republic, 2021) Chugunov, Igor Ya.; Nasibova, Olha V.The article is devoted to the analysis of functioning models of social protection of the population, which influence the choice of principles of financing social expenditures in countries with developed and transformational economies. The existing typology of social protection systems is studied, their main criteria and features are highlighted. An assessment of the level of financial support for social protection of the population for 2004-2018 is carried out; the total expenditure on social protection per capita in countries with developed and transformational economies are analyzed. Emphasis is made on pension benefits in gross domestic product as the main indicator for assessing the financial capacity of the country's pension system.